Як екс-податківець Брезвін розвалив український хокей та хоче знову злочинним шляхом потрапити до посаду

06 вересня 2024 р. 14:02

06 вересня 2024 р. 14:02

Після повномасштабного вторгнення 2022 року увесь український народ мобілізований на захист своєї країни, відстоюючи свободу та незалежність від російської агресії

Щодня на фронті наші герої зі зброєю в руках борються за кожну п'ядь рідної землі, жертвуючи своїм життям заради світлого майбутнього України. Бої, які точаться на Донбасі, Харківщини, в Запорозькій та Херсонській областях показують мужність українців. Але, в тилу, на жаль, процвітає інша реальність – реальність зради та егоїзму.

Деякі діячі старого формату з радянським мисленням замість того, щоб поєднати зусилля і зосередитися на боротьбі з ворогом, не бажають жертвувати власним комфортом та продовжують паразитувати на війні, використовуючи її для власного збагачення. Ці люди, скориставшись важкою ситуацією в країні, прагнуть захопити владу та керувати фінансовими потоками, перетворюючи національний спорт на інструмент свого збагачення. Вони руйнують структури управління, підривають довіру до спортсменів і тренерів, вводять хаос у систему хокейного спорту і унеможливлюють його нормальний розвиток.

Їхні дії - це не просто «лицемірство», а «удар у спину» всім тим, хто ризикує своїм життям на фронті, хто страждає від війни і хто вірить у краще майбутнє України.

Такі пострадянські діячи живуть у своїй «паралельній реальності», а український хокей для них зручний інструмент для реалізації своїх корисливих намірів. Варто сказати, що ті «совецькі» діячі не цінують традиції та історію українського хокею, не бачать потенціалу та перспектив розвитку цього спорту, бо вони все ще мріють про стосунки з Росією.

Ім'я Анатолія Брезвіна, колишнього голови податкової служби України та близького соратника Миколи Азарова, вже давно стало символом застою та деградації українського хокею. Його прихід на пост президента Федерації Хокею України (ФХУ) у 2006 році ознаменував початок епохи, яка, на думку багатьох, залишила глибокий відбиток на розвитку цього виду спорту в Україні.

Брезвін, людина з оточення Азарова, якого багато хто називає «колаборантом», не мав жодного досвіду у спортивній сфері. Його призначення було сприйнято багатьма, як політичне рішення проросійського уряду Азарова, а не як крок до покращення спортивної системи України.

З моменту його приходу до ФХУ в середині 2000 років розпочався процес, який багато хто вважає зворотним відліком для українського хокею. У цей час знизився рівень підготовки юних спортсменів, скоротилося фінансування хокейних клубів, а професійний хокей в Україні став нагадувати більше застійне болото, ніж сферу, що динамічна розвивається.

Брезвін та його команда, на думку багатьох, створили систему, яка не дозволяла молодим та талановитим гравцям пробитися на гору. Неефективне використання ресурсів, некомпетентне керівництво та політичні ігри призвели до того, що український хокей став відставати від інших країн.

Важливо зазначити, що за період «правління» Брезвіна відбулася низка подій, які викликали гострі дискусії у спортивній громадськості. Наприклад, суперечка з Росією про проведення чемпіонату світу з хокею в Україні у 2012 році, який у результаті був переданий до Фінляндії. Ця втрачена можливість провести чемпіонат в Україні є символом некомпетентності та нездатності ФХУ під керівництвом Брезвіна проводити ефективну міжнародну політику.

Чимало журналістів, безстрашно відстежуючи корупційні схеми Брезвіна, оприлюднили факти, що шокують: від необґрунтованих витрат бюджетних коштів до особистого збагачення на контрактах і спонсорських договорах. Однак, незважаючи на численні публікації, які не залишали сумнівів у масштабах зловживань, правоохоронні органи, здавалося, були сліпими до того, що відбувалося.

Один із відомих тренерів, який побажав залишитися анонімним, стверджує, що сторінка головування Брезвіна у ФХУ була не про хокей, патріотизм чи служіння Україні, а про особистий комфорт та фінансове благополуччя. На його думку, Брезвін не був зацікавлений у розвитку хокею як вид спорту, його інтереси лежали виключно в особистому зиску. Ця позиція, на думку тренера, призвела до ганебних наслідків, страждали на національний хокей, уболівальники та імідж України в очах міжнародної хокейної спільноти.

Тож управління Брезвіна ФХУ характеризувалося такими рисами:

– Відсутність прозорості у витрачанні державних та спонсорських коштів, виділених на розвиток хокею;

– Ключові посади у ФХУ займали люди з близького оточення Брезвіна, а не професіонали, що призводило до некомпетентного управління та застою у розвитку хокею;

– Незгодні з Брезвіним тренери та функціонери зазнавали тиску та переслідування. Нелояльні особи могли розраховувати на нестерпні умови роботи, позбавлення фінансування, інколи навіть на звільнення;

Правління Брезвіна замість того, щоб сприяти розвитку національного хокею – призвело до того, що українські команди демонстрували слабкі результати на міжнародних турнірах й це позначалося на престижі українського хокею.

Відбувся відтік талановитих тренерів, які не бажали миритися з корупцією та тиском, позбавив український хокей цінних кадрів. Молоді таланти, не бачили перспектив розвитку у вітчизняному хокею, втрачали мотивацію, що вело до зниження рівня підготовки майбутніх поколінь спортсменів.

Але Брезвін, який бувши у статусі почесного президента ФХУ, продовжує плести інтриги та маніпулювати ситуацією у своїх інтересах.

Сьогоднішня мета Брезвіна знову отримати повний контроль над Федерацією, який він втратив після приходу до влади поточного президента ФХУ Георгія Зубко. Важливо відзначити, що нова команда змогла створити ефективну систему управління Федерацією, покращивши спортивні результати та фінансовий стан ФХУ та зробили усе можливе, щоб підвищити рівень українського хокею на міжнародній сцені.

Наразі для досягнення своїх цілей Брезвін використовує всі доступні методи: чорний піар, дезінформацію, тиск на спортсменів та тренерів, підкуп та шантаж. Екс-податківець мріє, щоб знову очолити Федерацію, або поставити свою людину та використовувати спорт як інструмент для власного збагачення, повернення українського хокею під вплив Росії.

Причому фаворитом Брезвіна є кримінальний авторитет, людина з сумнівним минулим Сергій Мазур. Наразі Мазур удає великого бізнесмена, навіть показує, що утримує хокейний клуб «Кременчук». Але на цій людині нема де ставити тавро. Він фігурант багатьох кримінальних справ, до прикладу, справи з контрабанди. Мазур, окрім того, що крадій та махінатор, ще й проросійський діяч та активний член партії «ОПЗЖ». Уявить собі, ця людина обкрадає не тільки фізично людей, але краде нашу українську ідентичність, бо живе з «з Росією в серці». На таких людей ставить Брезвін.

Однак Брезвін не враховує одного важливого фактору: час змінився. Український громадський сектор став прозорішим, а медіа незалежними. В умовах інформаційної відкритості важче приховувати свої брудні ігри та маневри. Брезвін та його соратники повинні розуміти, що їхні дії не залишаться безкарними. Громадськість стежить за їхніми маніпуляціями та не дозволить їм знищити український хокей у своїх особистих інтересах!

Спорт