Людський організм може засвоювати вітаміни прямо з повітря - дослідження

21 листопада 2024 р. 11:07

21 листопада 2024 р. 11:07

Чи знайоме вам це почуття, коли ви вдихаєте свіже повітря на природі? Можливо, це пов'язано не лише з відсутністю забруднення.

Коли ми думаємо про поживні речовини, ми думаємо про речі, які ми отримуємо з нашого раціону. Але уважний погляд на наукову літературу показує, що є вагомі докази того, що люди можуть засвоювати деякі поживні речовини з повітря.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У новій перспективній статті, опублікованій в журналі Advances in Nutrition , ми називаємо ці поживні речовини, що вдихаються, «аеронутріентами» – щоб відрізняти їх від «гастронутрієнтів», які засвоюються кишечником.

Ми припускаємо, що дихання доповнює наш раціон необхідними поживними речовинами, такими як йод, цинк, марганець та деякі вітаміни.

Ця ідея переконливо підтверджується опублікованими даними. То чому ж ви не чули про це й досі?

Постійне дихання

Ми вдихаємо близько 9000 літрів повітря на день та 438 мільйонів літрів за все життя. На відміну від їжі дихання ніколи не припиняється. Наш вплив компонентів повітря, навіть у дуже малих концентраціях, згодом накопичується.

На сьогоднішній день більшість досліджень, присвячених впливу повітря на здоров'я, були зосереджені на забрудненні. Основна увага приділяється фільтруванню того, що погано, а не того, що може бути корисним. Крім того, оскільки один вдих містить мізерну кількість поживних речовин, це не здавалося значущим.

Протягом тисячоліть різні культури цінували природу та свіже повітря як корисні. Наша концепція аеронутріентів показує, що ці погляди підкріплені наукою. Кисень, наприклад, технічно є поживною речовиною — хімічною речовиною, «необхідною для підтримки основних функцій організму».

Ми просто не схильні називати його так, тому що ми їм дихаємо, а не їмо.

Як тоді діють аеронутріенти?

Аеропутріенти потрапляють у наш організм, всмоктуючи через мережу крихітних кровоносних судин у носі, легені, нюховому епітелії (область, де сприймається запах) та ротоглотці (задня стінка горла).

Легкі можуть поглинати набагато більші молекули, ніж кишечник – у 260 разів більше, якщо бути точним. Ці молекули всмоктуються в кровотік і мозок у недоторканому вигляді.

Наркотики, які можна вдихати (наприклад, кокаїн, нікотин та анестетики, якщо назвати кілька), потраплять до організму протягом кількох секунд. Вони ефективні при набагато нижчих концентраціях, ніж ті, які були б потрібні при їх вживанні через рот.

Для порівняння, кишечник розщеплює речовини на дрібні частини за допомогою ферментів та кислот. Після потрапляння в кровотік вони метаболізуються та детоксикуються печінкою.

Кишечник відмінно справляється із засвоєнням крохмалів, цукрів та амінокислот, але не дуже добре із засвоєнням деяких класів ліків. Насправді вчені постійно працюють над поліпшенням ліків, щоб ми могли ефективно приймати їх перорально.

Докази є вже десятиліттями

Багато наукових ідей, які очевидні в ретроспективі, були у нас під носом весь цей час. Дослідження 1960-х років показали, що працівники пралень, які зазнавали впливу йоду в повітрі, мали більш високий рівень йоду в крові та сечі.

Зовсім недавно дослідники в Ірландії вивчали школярів, що живуть поблизу прибережних районів, багатих на водорості, де рівень йоду в атмосфері був набагато вищим. Ці діти мали значно більше йоду в сечі, і вони були менш схильні до дефіциту йоду, ніж ті, хто жив у прибережних районах з меншою кількістю водоростей або в сільській місцевості. Не було жодних відмінностей у змісті йоду у їхньому раціоні.

Це говорить про те, що йод, який міститься в повітрі, особливо в місцях з великою кількістю водоростей, може допомогти заповнити харчовий йод. Це робить його аероживильною речовиною, яку наш організм може засвоювати через дихання.

Марганець та цинк можуть проникати у мозок через нейрони, які відчувають запах у носі. Марганець є важливою поживною речовиною, але його дуже багато може завдати шкоди мозку. Це спостерігається у зварювальників, які зазнають впливу високих рівнів з повітря та мають шкідливі рівні накопичення марганцю.

Вії (волосоподібні структури) в нюхової та дихальної системах мають спеціальні рецептори, які можуть зв'язуватися з низкою інших потенційних аеронутріентів. До них відносяться такі поживні речовини, як холін, вітамін С, кальцій, марганець, магній, залізо і навіть амінокислоти.

Дослідження, опубліковані понад 70 років тому, показали, що аерозольний вітамін В12 може лікувати дефіцит вітаміну В12. Це дуже важливо для людей з високим рівнем дефіциту B12, таких як вегани, люди похилого віку, люди з діабетом і ті, хто надмірно вживає алкоголь.

Якщо ми приймемо аеронутріенти, що далі?

Поки що ще багато невідомого. По-перше, нам потрібно з'ясувати, які компоненти повітря корисні для здоров'я у природних умовах, таких як зелені зони, ліси, океан та гори. На сьогоднішній день дослідження в основному зосереджені на токсинах, твердих частинках та алергенах, таких як пилок.

Далі нам необхідно визначити, які з цих компонентів можна класифікувати як аероживильні речовини.

Враховуючи, що вітамін B12 у формі аерозолю вже продемонстрував свою безпеку та ефективність, подальші дослідження можуть вивчити, чи може перетворення інших мікроелементів, таких як вітамін D, в аерозолі допомогти у боротьбі з поширеним дефіцитом поживних речовин.

Нам необхідно вивчити ці потенційні аеронутрієнти у контрольованих експериментах, щоб визначити дозу, безпеку та внесок у раціон. Це особливо актуально у місцях, де повітря сильно фільтрується, наприклад, у літаках, лікарнях, підводних човнах і навіть на космічних станціях.

Можливо, ми виявимо, що аеронутріенти допомагають запобігти деяким сучасним хворобам урбанізації. Якось рекомендації щодо харчування можуть рекомендувати вдихання поживних речовин. Або що ми проводимо достатньо часу, дихаючи на природі, щоб отримувати аеронутріенти на додаток до здорового збалансованого харчування.

Фото: pixabay.com

Важливо! Матеріал підготовлений на підставі останніх, науково перевірених та актуальних досліджень у сфері медицини. Матеріал, підготовлений журналістом «Lenta.UA», має виключно інформаційний характер і не є закликом до дії чи підстави для встановлення медичного діагнозу. Всі рішення щодо здоров'я повинні бути обов'язково узгоджені з Вашим лікарем, закликаємо обов'язково звертатися до фахівців.

Олена Коваль

Здоров'я