Науковці знайшли білок, що гальмує відчуття голоду

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Науковці знайшли білок, що гальмує відчуття голоду

06 жовтня 2025 р. 14:52

06 жовтня 2025 р. 14:52

Науковці виявили білок MRAP2, який регулює переміщення рецептора апетиту MC4R на поверхню клітини, що дозволяє ефективніше передавати сигнали припинення голоду.

Група дослідників з Лейпцизького університету та Charit? – Universit?tsmedizin Berlin розкрила новий механізм контролю апетиту. Білок MRAP2 (“допоміжний білок рецептора меланокортину-2”) виявився критичним для функціонування MC4R (“меланокортиновий рецептор типу 4”) , який контролює відчуття ситості. “Ми з гордістю демонструємо, що наш Центр сприяв розумінню транспорту рецепторів” , — зазначила професорка Анетт Бек-Зікінгер.

MC4R активується гормоном MSH і є однією з ключових мішеней у терапії ожиріння. Його мутації — одна з найпоширеніших причин тяжкого ожиріння. Дослідники з CRC 1423 вже раніше розшифрували тривимірну структуру активного рецептора , що дозволило тепер краще інтерпретувати нові функціональні дані. “Знання структури допомогло пояснити, як препарати, зокрема сетмеланотид, знижують відчуття голоду” , — пояснив доктор Патрік Шеєрер.

Використовуючи флуоресцентну мікроскопію, вчені з’ясували, що MRAP2 переносить MC4R до клітинної поверхні. Саме тут рецептор стає активним у передачі сигналів насичення . Без MRAP2 ці рецептори залишаються всередині клітини та не виконують свою функцію. “Це відкриття має терапевтичний потенціал у боротьбі з метаболічними захворюваннями” , — підкреслила професорка Гайке Біберштейн.

Дослідження поєднало підходи молекулярної фармакології, біоізображення та біофізики, демонструючи силу міждисциплінарної співпраці . Як зазначив д-р Паоло Аннібале з Університету Сент-Ендрюс, “це була унікальна нагода застосувати новітні методи мікроскопії у фізіологічному контексті” . Результати публікувалися в журналі Nature Communications .

Проєкт здійснено в рамках CRC 1423 — чотирирічного центру досліджень, фінансованого DFG, який об’єднує 19 підпроєктів. У ньому беруть участь вчені з п’яти німецьких університетів, що вивчають, як структурна динаміка впливає на функціонування рецепторів GPCR — “рецепторів, пов’язаних із G-білками”, які є ключовими в регуляції багатьох фізіологічних процесів.