Як тіло не атакує себе: прорив у імунології

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Як тіло не атакує себе: прорив у імунології

09 жовтня 2025 р. 14:07

09 жовтня 2025 р. 14:07

У центрі уваги цьогорічної премії — дослідження, що дали відповідь на фундаментальне питання: як імунна система не атакує власні тканини .

Науковці Шімон Сакагучі (Японія), Мері Бранков та Фред Рамсделл (США) відкрили особливий тип Т-клітин — регуляторні Т-клітини (T-regs). Ці клітини функціонують як “охоронці” імунної системи, пригнічуючи активність потенційно небезпечних клітин, що могли б спричинити аутоімунну реакцію.

«Імунна система — це не просто захист від зовнішніх загроз, це тонко налаштований механізм контролю» , — наголошує Трейсі Гасселл з Університету Манчестера. Протягом десятиліть вважалося, що основну роль у формуванні толерантності відіграє тимус, де знищуються Т-клітини, які надто сильно реагують на власні антигени. Проте експерименти Сакагучі на мишах показали, що існують клітини, які активно пригнічують автоімунні реакції — навіть за межами тимуса.

У 1995 році Сакагучі вперше детально описав T-regs, які мають на поверхні специфічний білок і можуть блокувати шкідливу імунну відповідь. «Це був перехід від розуміння толерантності як пасивного процесу до уявлення про активну регуляцію» , — підкреслюють автори. Хоча спочатку наукова спільнота сприйняла відкриття скептично, згодом дослідження Бранков і Рамсделла підтвердили, що T-regs продукують протизапальні сигнали і білки, які знижують агресію імунних клітин.

Особливу роль у розумінні функції T-regs відіграв білок FoxP3 — «ген, який запускає програму регуляції в Т-клітині» , — пояснюють дослідники. Саме його відкриття дозволило ідентифікувати ці клітини, вивчати їх окремо та використовувати у терапевтичних дослідженнях. Це стало проривом для медицини, особливо в лікуванні аутоімунних хвороб, алергій та навіть в онкології .

Сьогодні відкриття лауреатів стало основою для нових підходів до лікування запалень, контролю реакцій на трансплантати та посилення імунної відповіді на вакцини. Їхня робота змінила уявлення про імунітет: «Імунна система — це не тільки щит, але й розумна система, здатна до саморегуляції» .

«Імунна система — це не просто захист від зовнішніх загроз, це тонко налаштований механізм контролю» , — наголошує Трейсі Гасселл з Університету Манчестера. Протягом десятиліть вважалося, що основну роль у формуванні толерантності відіграє тимус, де знищуються Т-клітини, які надто сильно реагують на власні антигени. Проте експерименти Сакагучі на мишах показали, що існують клітини, які активно пригнічують автоімунні реакції — навіть за межами тимуса.