Науковці знайшли супербактерію, яка знищує майже всі види онкологічних пухлин: до чого тут жаби

20 грудня 2025 р. 21:25

20 грудня 2025 р. 21:25

Бактерія з кишківника японських деревних жаб «продемонструвала надзвичайно потужну» здатність знищувати пухлини при внутрішньовенному введенні, перевершуючи сучасні стандартні методи лікування та прокладаючи шлях для абсолютно нового підходу до лікування раку . Дослідження було опубліковано в журналі Gut Microbes.

Дослідники з Японського передового інституту науки і технологій (JAIST) виявили жвавий інтерес до кишкових мікробів амфібій та рептилій з кількох причин: спонтанні пухлини дуже рідкісні у цих видів, а коли вони з’являються, то зазвичай пов’язані із забруднювачами або лабораторними умовами. Іншими словами, з прямими зовнішніми факторами навколишнього середовища. Крім того, ці тварини мають довгу тривалість життя порівняно з розміром, природно переносять екстремальний клітинний стрес — наприклад, метаморфоз, регенерацію — і живуть у середовищах, багатих на патогени, що зазвичай вважається факторами, що підвищують ризик раку, а не знижують його.

Дослідники допускали, що частково їхній очевидний захист від раку може походити від мікробів, а не лише від самих клітин. Команда виділила 45 бактеріальних штамів у деревних жаб, японських вогняних тритонів (Cynops pyrrhogaster) та японських трав’янистих ящірок (Takydromus tachydromoides), і ретельний скринінг звузив список до дев’яти мікробів, які продемонстрували протипухлинну дію — причому деревна жаба Ewingella americana показала найсильнішу реакцію.

«Ewingella americana продемонструвала надзвичайно потужну цитотоксичну активність із селективною здатністю до пухлини, характерною для факультативно-анаеробних бактерій», — зазначили дослідники.

Зокрема, дослідження показали, що E. Americana функціонує через механізм подвійної дії: пряме знищення пухлинних клітин та потужна активація імунітету господаря, що призводить до посилення атаки на пухлину, опосередкованої Т-клітинами, нейтрофілами та В-клітинами.

Лікування E. Americana значно перевершило стандартні методи лікування, включно з антитілами проти PD-L1 та доксорубіцином, у дослідженнях регресії пухлини.

Команда ввела одну ін’єкцію E. Americana внутрішньовенно мишам з колоректальним раком, і це повністю знищило пухлини у кожної тварини, яка пройшла лікування. Ба більше, реакція була не лише швидкою, але й, здавалося, забезпечувала тривалий захист. Коли мишей пізніше повторно піддали впливу ракових клітин, у жодної з них не розвинулися нові пухлини, що свідчить про те, що лікування запустило тривалу імунну пам’ять.

Вчені невдовзі з’ясували, чому ця одна бактерія була настільки успішною у повному знищенні пухлин. E. Americana має двосторонній механізм знищення ракових клітин — по-перше, вона має природну спорідненість до середовища з низьким вмістом кисню всередині солідних пухлин, тому всього за 24 години її кількість збільшилася приблизно в 3000 разів, але вона також не поширилася, щоб вплинути на будь-які інші здорові органи чи тканини. Потім вона здатна безпосередньо знищувати пухлину завдяки токсинам, які виділяє всередині пухлини.

Водночас бактеріальне вторгнення викликало природну імунну відповідь, і пухлини незабаром наповнилися імунними клітинами, зокрема нейтрофілами, Т- та В-клітинами, а також збільшилася кількість сигнальних молекул запалення. Сукупним ефектом стала поширена загибель пухлинних клітин, спричинена як прямою дією бактерій чужорідного кишкового бактеріального організму, так і власною імунною системою хазяїна.

«Ці результати свідчать про те, що кишковий мікробіом нижчих хордових містить численні неохарактеризовані види бактерій з винятковим терапевтичним потенціалом. Наше дослідження закладає основу для розробки природних, непатогенних бактеріальних терапевтичних засобів і підкреслює критичну важливість мікробного біорізноманіття для розвитку стратегій лікування раку», — написала команда.

Тепер досліджуватимуть ефективність цих бактерій у лікуванні раку молочної залози, раку підшлункової залози, меланоми та інших злоякісних новоутворень, а також підбиратимуть дозування. Вчених також цікавить, чи зможуть результати дослідження спрацювати як додаткова терапія поряд з наявними методами імунотерапії та хімієтерапії.

Раніше «ФАКТИ» розповідали про меланому — що це за хвороба та як їй запобігти.

Читайте нас у Facebook

Здоров'я