Експерт: близько 10-15% людей у світі мають труднощі з читанням через дислексію

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Експерт: близько 10-15% людей у світі мають труднощі з читанням через дислексію — дослідження

25 січня 2026 р. 09:42

25 січня 2026 р. 09:42

Згідно з даними міжнародних досліджень, від 10 до 15% населення світу мають дислексію — особливість роботи мозку, за якої людині складно швидко читати, писати без помилок і розуміти прочитане, розповіла освітня експертка Юлія Гордієнко в статті “ Коли читання дається важко: як розпізнати дислексію і що з цим робити ”.

Як наголошує Гордієнко, важливо зрозуміти: дислексія — це не хвороба.

“Це нейробіологічна особливість, що характеризується труднощами з точним або швидким розпізнаванням слів, а також поганими навичками декодування (розпізнавання букв) та письма”, — пояснює експертка, наголошуючи, що дислексія не пов’язана з рівнем інтелекту та не є наслідком лінощів чи браку старанності.

Така особливість проявляється ще в дитячому віці та зберігається і в дорослих. Водночас дислексія не заважає успіху. Зокрема, серед відомих людей, які мали або мають таку особливість, дослідники й біографи згадують Альберта Ейнштейна, Стіва Джобса, Річарда Бренсона й Кіру Найтлі.

За словами Гордієнко, дослідження також свідчать, що люди з дислексією часто успішні у креативних і практичних сферах — мистецтві, дизайні, архітектурі й підприємництві.

Парадокс, але найбільша загроза дислексії полягає не в самому читанні, а в її наслідках — соціальній ізоляції та низькій самооцінці, підкреслює експертка.

“Дитина, яка бачить, що однокласники легко справляються з текстами, а вона — ні, поступово починає вважати себе “нездатною” або “ледачою”, — зазначає Гордієнко, додаючи, що це часто призводить до підвищеної тривожності, емоційного виснаження та втрати мотивації до навчання, а замість підтримки та вчасної корекції дитина нерідко стикається з тиском і навіть цькуванням.

“Освітня система, зосереджена лише на помилках, втрачає здатність помічати інші способи мислення. І питання тут не в тому, чи може така дитина навчатися, а в тому, чи готова освіта визнати, що шляхів до знань може бути більше, ніж один”, — пояснює авторка.

Раніше ZN.UA розповідало про те, як дати раду забудькуватості в умовах хронічного стресу, який переналаштовує мозок. Про це в статті “ Як підтримати пам’ять у часи хронічного стресу: що радить наука ” писала біологиня Вікторія Кравченко .