Вчені створили експериментальну вакцину від чуми

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Вчені створили експериментальну вакцину від чуми

25 липня 2026 р. 16:58

25 липня 2026 р. 16:58

Американські науковці з Медичного відділення Техаського університету розробили дві експериментальні вакцини проти бактерії Yersinia pestis, яка спричиняє чуму. Під час випробувань на лабораторних мишах обидва препарати забезпечили повний захист від інфекції, зокрема від її найнебезпечнішої легеневої форми, повідомляє ScienceAlert.

Попри те, що чума найбільше відома через пандемію «Чорної смерті» XIV століття, захворювання й досі трапляється. Щороку у світі реєструють від кількох сотень до кількох тисяч випадків, а локальні спалахи періодично виникають у різних країнах. Найбільше хворих фіксують в Африці, однак інфекція може з’явитися будь-де, де є гризуни та блохи — природні переносники бактерії.

На ранніх стадіях чуму можна лікувати антибіотиками, однак дослідники попереджають, що Yersinia pestis поступово набуває стійкості до наявних препаратів. Саме тому створення ефективної вакцини стає дедалі актуальнішим.

Нові вакцини, LMA та LMP, належать до живих ослаблених вакцин. Вони містять генетично модифіковані штами бактерії, які не викликають захворювання, але стимулюють формування імунітету.

Під час дослідження мишам спершу вводили вакцину внутрішньом’язово, а через 21 день проводили ревакцинацію. Частина тварин отримала повторну внутрішньом’язову дозу, тоді як іншим додатково ввели через ніс аденовірусну вакцину з трьома антигенами чуми. Такий підхід допомагає не лише активувати імунну систему, а й сформувати захист слизової оболонки носа — одного з головних шляхів проникнення легеневої форми інфекції.

Через 32 дні після завершення вакцинації всіх мишей заразили смертельною дозою Yersinia pestis. Невакциновані тварини загинули протягом чотирьох діб, тоді як усі щеплені вижили.

Під час повторного експерименту із значно більшою дозою бактерій захист у більшості груп також залишився стовідсотковим. Лише в одній групі ефективність знизилася до 80% — йшлося про генетично модифікованих мишей, які не виробляли інтерферон-гамма та не отримували назальну аденовірусну вакцину.

Аналіз крові, слизу та інших біологічних рідин підтвердив, що обидва препарати викликали сильну імунну відповідь із високим рівнем антитіл.

Автори дослідження наголошують, що результати є багатообіцяючими, однак перед клінічними випробуваннями за участю людей вакцини ще мають пройти тестування на приматах. Також учені планують оцінити тривалість сформованого імунітету та можливість застосування комбінованої схеми вакцинації у разі надзвичайних ситуацій.

Раніше «ФАКТИ» писали, що всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) закликала туристів бути обережними через поширення вірусу Західного Нілу в Європі . Регіональний директор ВООЗ у Європі Ганс Генрі П. Клюге зазначив, що тепліший клімат і довші літні сезони створюють сприятливі умови для поширення комарів, які переносять вірус.