«Нестерпний біль у спині майже завжди можна вилікувати без хірургії», — професор Володимир Гонгальський

04 серпня 2026 р. 14:34

04 серпня 2026 р. 14:34

Важко або й неможливо зустріти того, у кого жодного разу не боліла спина. В одних причиною стала травма, в інших — неправильна постава, хронічне запалення, слабкий м’язовий корсет або вроджені анатомічні особливості будови хребта. Зазвичай до гострого або хронічного болю може призводити цілий комплекс чинників. І щоб допомогти пацієнту, треба врахувати кожен з них.

«Нейрохірург обіцяв, що видалить мені грижу — і я про неї забуду. Добре, що не повірила»

Зараз Ірині 43 роки. І вона вже знає, чого варто уникати, щоб зберегти здоров’я та не наражати себе на життя з болем. Жінка погодилася розказати свою повчальну історію.

— Тепер розумію, що проблеми зі спиною у мене виникли ще у підлітковому віці, — говорить Ірина . - На канікули я їздила в село, допомагала бабусі з дідусем поливати город. Тоді ж у мене з’явився біль у попереку. Пригадую, що відро з водою було заважке. МРТ, здається, тоді ще не було. Але у мене, можливо, сталося зміщення хребців або з’явилася грижа.

— Тобто біль час від часу вас турбував?

— Так. Він не був надто сильним. Я просто звикла до певного дискомфорту. Далі — гірше. І все ж не критично. Вип’ю протизапальні ліки, намащу гелем чи кремом болюче місце — і почуваю себе більш-менш нормально. А вісім років тому сталося серйозне загострення: біль у спині не вщухав, почали відніматися рука й нога. Я практично не могла ходити. Коли зробила МРТ, з’ясувалося, що маю грижу диска розміром 12 (!) міліметрів.

— До яких лікарів звернулися?

— Звісно, до нейрохірургів, причому у кілька провідних столичних клінік. І всюди мені рекомендували терміново зробити операцію. Казали: «Видалимо грижу — і ви про неї забудете». Добре, що я не повірила. Запевняли: «Інших варіантів у вас немає». Зрештою я погодилась, хоча й прочитала, що після операції нерідко трапляються важкі ускладнення. Але вже несила було терпіти біль. Мені призначили навіть дату хірургічного втручання. Я обрала імплант, який мали встановити…

— Ви не наважились робити операцію?

— Ні. Все сталося набагато цікавіше. Операцію мали виконувати через тиждень. Але мама, прибираючи на балконі, знайшла стос старих газет початку 90-х років, і натрапила на статтю про лікаря Володимира Гонгальського, який приймав пацієнтів у Жовтневій лікарні столиці (зараз вона має назву Свято-Михайлівська). Мене стаття дуже зацікавила, бо лікар стверджував, що у 95−98 відсотках випадків пацієнта з болем у спині (в тому числі з грижами дисків) можна вилікувати без операції. До речі, стаття була надрукована в газеті «Всеукраїнські відомості». (Її робила команда під керівництвом відомого головного редактора Олександра Швеця, який потім створив газету і сайт «ФАКТИ». — Авт. ). Я почала шукати цього фахівця, хоча розуміла, що шансів у мене небагато. Адже минуло понад 20 років з моменту публікації. Та мені пощастило: професор Володимир Гонгальський продовжував працювати в Києві. Він заснував свій медичний центр, де можна пройти як повний комплекс діагностики, так і лікування. Що я й зробила. Лікар не обіцяв, що швидко розв’яже мою проблему. Сказав лише: «Спробую допомогти». Але через два тижні я вже не потерпала від болю. А через кілька місяців завдяки поєднанню різних методів грижа практично… зникла. Це підтвердили знімки МРТ. Відтоді минуло майже 8 років.

— І біль у спині жодного разу не повертався?

— Ні. Бо я стежу за тим, щоб в організмі не було ніяких джерел інфекції — вчасно лікую зуби, відвідую гінеколога, здаю аналізи. Раз на рік роблю МРТ хребта, щоб пересвідчитись, що грижа у мене не з’явилася знову. Хоча лікар не вимагає такого обстеження.

Крім того, я дотримуюсь певних правил, з якими мене ознайомив Володимир Володимирович Гонгальський. Роблю фізичні вправи, які допомагають зміцнити м’язи спини, зокрема всім відомий «човник». Лікар сказав, що ранкова зарядка має стати моєю постійною звичкою. Робота у мене офісна, тож тричі на день перериваюсь на 5−10 хвилин для зарядки. Не рекомендовано сидіти, закидаючи ногу на ногу. Сідати треба на край стільця, а не на весь. Якщо необхідно щось підняти, то тільки з положення напівприсяду, не згинаючи при цьому спину. Нести бажано не більше п’яти кілограмів у двох руках, рівномірно розподіливши вагу. Коли я чищу зуби, спираюся однією рукою на стіну, а не схиляюся над раковиною. Важливо спати на напівтвердому ортопедичному матраці та «правильній» подушці. Я підбирала їх для себе методом спроб і помилок, але зрештою мені це вдалося. Поступово я звикла до цих простих рекомендацій і їх не порушую.

«Якщо пацієнт дослухається до порад лікаря, він може тривалий час жити без рецидивів»

Професор Гонгальський показує мені на комп’ютері МРТ Ірини. На одному знімку грижа диска розміром 12 мм, яка практично перекриває хребетний канал. На другому ж тільки легке випинання диску, яке не перевищує 2 мм. Це в межах норми. А сам канал хребта відновився, став прохідним.

— Як вдалося досягти такого результату? — запитую керівника Українського інституту м’язово-скелетної медицини і неврології доктора медичних наук Володимира Гонгальського.

— Спочатку необхідно було всебічно обстежити пацієнтку, щоб розібратися в тому, що саме спричиняє біль. Нейрохірурги вважали, що це грижа. Ми ж провели детальну діагностику та з’ясували: були ще й інші фактори, на які можна було вплинути. Завдяки консервативному лікуванню біль зник досить швидко, а грижа зменшувалась поступово. Через чотири місяці з початку лікування грижа на МРТ вже не фіксувалась взагалі: у диску зменшилась кількість вологи, а його «висихання» призвело до зменшення грижі.

Наш досвід показує, що один з найпоширеніших діагностичних міфів — пов’язувати тяжкість захворювання з розміром міжхребцевої грижі і, якщо вона велика, рекомендувати хірургічне втручання як єдиний ефективний метод. На МРТ грижа дійсно першою впадає у вічі. І деякі лікарі одразу розглядають її як основну причину болю й неврологічних розладів. Але ж буває, що, маючи велику грижу, людина не відчуває навіть дискомфорту. А в іншого пацієнта маленька грижа чи протрузія (випинання) диску викликає страждання. Лікар має враховувати анатомічні особливості будови хребта, розмір каналу хребта, зміщення хребців, стан нервових корінців і судин (суглоби хребта при їх зміщенні можуть підтискати й травмувати корінці та судини), ступінь локального запалення тощо. Лише проаналізувавши стан пацієнта, лікар зможе зробити висновок щодо причини хронічного чи гострого болю. Багатофакторність — характерна особливість, яка береться до уваги, коли йдеться про біль у спині, суглобах та інших структурах опорно-рухового апарату.

— Якщо грижу видалили, то чому біль може зберігатися?

— На жаль, буває і так: після операції біль не зменшився, а, навпаки, посилився. Це результат ускладнення. Причина? Наприклад, будь-яка операція супроводжується кровотечею. Де кров — там завжди чекай формування спайок, а це ризик додаткового звуження хребцевого каналу. Прибрати спайки майже нереально.

Особливо небезпечно, якщо хірургічне втручання виконується на фоні запального процесу. Якщо ситуація не задавнена, то функції нервових корінців можна відновити.

І все ж набагато краще застосувати спочатку низку нехірургічних методів лікування. Звісно, якщо немає абсолютних показань для операції.

— Яких саме?

— Йдеться, наприклад, про порушення роботи органів малого тазу, зокрема, затримку або неутримання сечовиділення, слабкість в ногах, посмикування у м’язах, так званий синдром кінського хвоста. При будь-якому стані на першому етапі у нас діагностика (щоб знати, з чим маємо справу), потім — лікування (завдання — зняти біль) та останній етап — навчити пацієнтів жити за відсутності рецидивів. Детальніша інформація на нашому сайті www.gongalsky.com.ua . Добре, якщо той, кого ми пролікували, до нас більше не повертається з болем. Наша пацієнтка — Ірина — продемонструвала, що при відповідальному підході до свого здоров’я (якщо пацієнт дослухається до порад лікаря) можна багато років жити без рецидивів хвороби.

Хочу підкреслити важливу, але не оригінальну думку: змалечку необхідно привчати дітей не тільки чистити зуби, а й робити комплекс вправ, спрямований на формування правильної постави. Пам’ятаю, наприкінці 80-х років минулого століття ми обстежували школярів — виконували певну наукову тему. Я був вражений тим, що в одній зі шкіл ми виявили лише одну дівчину зі здоровою спиною. Як з’ясувалось, вона професійно займалась академічною греблею. М’язи її спини були розвинені та міцні. На жаль, переважна кількість дітей тієї школи мала різні відхилення постави, викривлення та асиметрії хребта різного ступеня, деформації грудної клітини, сутулість та інші ортопедичні вади. Кожен такий стан може призводити до серйозних проблем в майбутньому. Тому є сенс з дитинства звертати увагу навіть на мінімальні відхилення в опорно-руховому апараті й нервовій системі.

Раніше лікар пояснив, як лікувати грижу міжхребцевого диску.

На фото у заголовку: «Перш ніж погоджуватись на операцію з приводу грижі міжхребцевих дисків, варто з’ясувати, чи можна без неї обійтись, — говорить Володимир Гонгальський. — Є ефективні методи нехірургічного лікування, за допомогою яких вдається досягти тривалої ремісії»

Читайте нас у Facebook

Здоров'я