Інсульт — це наслідок. Які стани, хвороби та фактори впливають на нього

29 жовтня 2026 р. 13:16

29 жовтня 2026 р. 13:16

Переважна більшість людей чула про те, як проявляється інсульт .

Людина раптом не може підняти руку, усмішка стає асиметричною, плутаються слова, виникає слабкість у половині тіла та втрата свідомості — це типова картина стану, який виник раптово, але його причина довгий час існувала в організмі.

І коли стався інсульт, тоді починається справжня боротьба передусім за час, бо тут уже справді важлива кожна хвилина.

От і виходить парадокс: людина починає боротися за хвилини після інсульту, але нехтувала роками до нього.

Серцево-судинні захворювання досі спричиняють близько 60% смертей в Україні. 2025 року офіційно зареєстрували 36 678 випадків інфаркту міокарда. За даними НСЗУ, 2024 року інсульт діагностували 128 075 українцям. А аналіз українських даних, опублікований у European Stroke Journal у травні 2026 року, показав ще одну тривожну тенденцію: між 2021 і 2024 роками кількість госпіталізацій із гострим інсультом в Україні збільшилася на 16%, попри скорочення населення. Автори називають тягар інсульту в Україні одним із найвищих у Європейському регіоні ВООЗ.

Інфаркт та інсульт — це окремі діагнози, два окремих стани. Однак вони як дві різні точки одного й того самого судинного шляху, зі схожим процесом розвитку та наслідками. Та головне — зі схожими факторами ризику.

Щоб не плутатися, розберемося, що під час інфаркту кров перестає нормально надходити до частини серцевого м’яза — через те, що коронарні судини зазнають змін (найчастіше атеросклеротичних).

Під час ішемічного інсульту відбувається те саме: частина мозку недоотримує кров через перекриття просвіту судини. Тобто інфаркт — це найчастіше про серце, інсульт — про головний мозок.

Причини можуть відрізнятися, але за обома подіями нерідко стоять процеси, які виникли в організмі не тиждень і навіть не рік тому: високий артеріальний тиск, атеросклероз, підвищений LDL-холестерин, цукровий діабет, куріння, порушення ритму серця.

Що насправді відбувається під час інсульту

Клітини мозку отримують кров, а з нею кисень і поживні речовини, необхідні для нормального виконання своїх функцій.

Якщо судина закупорюється, частина мозку залишається без нормального кровопостачання — так виникає ішемічний інсульт.

Якщо судина розривається і відбувається крововилив — так виникає геморагічний інсульт.

Однак чому здорова ще вчора, на перший погляд, судина сьогодні раптом перестала пропускати кров?

Перша причина — атеросклероз

Уявіть внутрішню поверхню артерії. В ідеалі вона гладенька, а кров рухається нею вільно. Однак роками під впливом підвищеного LDL-холестерину, високого тиску, куріння, діабету та інших чинників у стінці судини формуються бляшки.

Коли ми постійно споживаємо забагато солодких ультраперероблених продуктів із високим вмістом глюкози, то відбувається приблизно таке: 10-тонна фура щодня їздить гладенькою дорогою впродовж року. Відповідно, на асфальті формуються вибоїни та ями — те саме відбувається і з судинами під впливом вуглеводів. Тільки в житті дорогу латають відповідні дорожні служби, а в організмі — холестерин. Так, саме він «приходить» на місце пошкодження та намагається нашаруватися так, щоб цієї ями більше не було в судині. Він нашаровується знову й знову, аж доки не утворить справжнього корка.

Звісно, це не просто «жир, який налип усередині труби», а складний запальний процес у стінці артерії з накопиченням ліпідів і формуванням атеросклеротичної бляшки, яку нічим прочистити неможливо, бо її консистенція буквально як бетон.

Ця бляшка може існувати в судині роками, але одного дня її поверхня пошкоджується — організм реагує на це так само, як реагував би на будь-яку травму: намагається зупинити пошкодження і запускає систему згортання крові — утворюється тромб.

Коли він перекриває артерію, що живить мозок, кров перестає доходити до відповідної ділянки мозку, і людина має характерні симптоми.

Сама ця подія відбувається за хвилини, але «підготовка» — хвороба судин, яка зробила її можливою, — тривала роками.

Саме тому фраза «у мене просто трохи підвищений холестерин» для лікаря звучить інакше, ніж для пацієнта. Бо важливо оцінити й решту показників, які дадуть змогу сформувати прогноз та особисту оцінку ризику для конкретного пацієнта.

До речі, ВООЗ у своїх актуальних матеріалах відносить підвищений LDL-холестерин до ключових модифікованих факторів ризику інсульту поряд із гіпертензією, курінням, підвищеною глюкозою, надмірною вагою та низькою фізичною активністю.

Друга причина — у серці

Один із найнебезпечніших механізмів розвитку інсульту — це тривала нелікована аритмія (наприклад, фібриляція передсердь).

Це одна з найпоширеніших клінічно значущих аритмій. Під час неї передсердя перестають скорочуватися нормально й синхронно. Вони ніби хаотично тремтять. Шлуночки та передсердя серця більше не працюють в одному ритмі — тому відбувається застій крові у певних ділянках лівого передсердя, а саме в його вушці. Такий застій крові — найсприятливіше середовище для формування тромбу, який за слушної нагоди мігрує разом із потоком крові із серця, проходить через аорту, потрапляє в судини, що несуть кров до мозку, і застрягає в артерії, діаметр якої вже не дає змоги рухатися далі.

Так серце стає причиною інсульту в мозку.

Людина при цьому може навіть не знати, що в неї є фібриляція передсердь. Вона не завжди викликає виражене серцебиття чи дискомфорт і може перебігати безсимптомно або епізодично. За даними American Stroke Association, нелікована фібриляція передсердь асоціюється з приблизно п’ятикратним збільшенням ризику інсульту. Саме тому іноді найважливішим дослідженням для профілактики інсульту виявляється не МРТ головного мозку, а звичайна електрокардіограма або триваліший моніторинг серцевого ритму (холтерівське моніторування), якщо для цього є показання.

Третя причина — кров, яка надто легко утворює тромби

Після розмов про інсульти люди нерідко хочуть «перевірити згортання крові», бо ж уся біда в тромбах. Однак одного універсального аналізу, який покаже, чи загрожує конкретній людині інсульт, немає.

Існують стани, за яких схильність крові до тромбоутворення справді підвищується. Вона може змінюватися при деяких онкологічних захворюваннях, автоімунних станах, зокрема антифосфоліпідному синдромі, окремих гематологічних та спадкових порушеннях. На ризик тромбозів можуть також впливати тривала нерухомість, гормональні фактори та поєднання кількох ризиків.

Проте це не означає, що кожній здоровій людині потрібно здавати десятки тестів на тромбофілії і точно не означає, що треба пити кроворозріджувальні препарати для профілактики.

Для переважної більшості людей набагато корисніше знати свій артеріальний тиск, рівень ліпідів і глюкози, не курити, не пропустити фібриляції передсердь і лікувати вже встановлені захворювання.

Четверта причина — високий тиск

Мені часто доводиться чути: «У мене 160, але я добре почуваюся, а от з тиском 120/80 мм рт. ст. мені погано».

Саме ця фраза добре пояснює проблему артеріальної гіпертензії: навіть підвищений тиск може не викликати в людини неприємних симптомів. Людина може роками жити з тиском 150–160 мм рт. ст., працювати, подорожувати, виховувати дітей і не почуватися хворою, але судини весь цей час живуть в умовах надмірного опору, стінки серця потовщуються, а інші органи починають підлаштовуватися під ці умови.

Постійно підвищений тиск змінює судинну стінку, пошкоджує дрібні артерії мозку, сприяє розвитку атеросклерозу і підвищує ризик як ішемічного, так і геморагічного інсульту.

Я вже писала, що підвищений артеріальний тиск мають близько 43% українців віком від 30 до 79 років. Тобто потенційно всі ці 43% мають ризик розвитку інсульту.

Небезпечним є насамперед хронічно високий і недостатньо контрольований артеріальний тиск . А вже на цьому тлі дуже високі його значення можуть стати додатковим тригером судинної катастрофи.

Для людини, яка живе між повітряними тривогами, роботою, дітьми, переїздами та новинами з фронту, таблетка від тиску справді легко може опинитися в кінці списку справ. Тому цей допис я хочу закінчити словами про те, що берегти своє здоров’я — це найбільша відповідальність кожного з нас.

Здоров'я