Від багатства до злиднів: сумна історія божевільних родичок Жаклін Кеннеді

12 липня 2025 р. 07:42

12 липня 2025 р. 07:42

В Америці, неподалік Нью-Йорка, є містечко Іст-Гемптон, де розташовані розкішні маєтки з видом на океан. Вартість житла тут захмарна, а місцевість славиться чудовими пляжами та гарними будинками. На початку 70-х років один з маєтків під назвою «Сірі сади» (Grey Gardens), розташований у цій місцевості, викликав резонанс у суспільстві. Сусіди, які мешкали навколо, почали скаржитися на неприємний запах і жахливий стан будинку. Влада міста провела перевірки та випустила повідомлення про виселення двох жінок, які там жили. Ймовірно, це не викликало б особливих коментарів у суспільстві, якби ці жінки не були тіткою та двоюрідною сестрою Жаклін Був’є Кеннеді Онассіс — колишньої першої леді США.

Історія «великої» Еді

Едіт Юїнг Був’є народилася в сім’ї дуже багатого судді. У подружжя, окрім неї, було ще четверо дітей: сини Вільям і Джон III та дівчатка-близнючки Мішель і Мод. Джон згодом став батьком Жаклін Кеннеді Онассіс та Лі Радзивілл.

Едіт, або як її називали близькі — Еді, здобула освіту як співачка та піаністка, але замість роботи й кар’єри у 22 роки вийшла заміж за 36-річного юриста Фелана Біла-старшого. Спочатку пара жила в Нью-Йорку на широку ногу, оскільки у них були розкішні апартаменти, водії та домопрацівниці. Еді народила у шлюбі трьох дітей — доньку та двох синів. Коли сім’я стала вже великою, вони придбали будинок «Сірі сади», який називався так через колір дюн, бетонних садових стін і морського туману. Дім на березі океану став улюбленим місцем відпочинку для Еді, яка проводила там багато часу у вихідні і під час канікул дітей.

На початку 1930-х років Еді та її чоловік розлучилися, але жінка продовжувала жити в будинку та користуватися послугами найнятого персоналу, який стежив за маєтком і територією. Після розлучення чоловік залишив їй лише маєток. Більшу частину майна батька Еді отримали сестри-близнючки, а частина її спадщини залишилася в розпорядженні її синів, які давали їй лише 300 доларів на місяць, що було катастрофічно маленькою сумою для життя та утримання такого великого будинку. Також існував трастовий фонд у розмірі 65 тисяч доларів, який Еді успадкувала від свого батька, але він поступово вичерпався через необхідність сплачувати за утримання маєтку.

Сини вмовляли матір продати «Сірі сади», оскільки маєток лише «з’їдав» гроші, проте вона відмовлялася. Зрештою вони відмовилися платити за комунальні послуги, щоб мати, неспроможна сплачувати рахунки сама, продала будинок. Втім, їхні дії жодним чином не допомогли — Еді залишалася у своєму домі та в боргах.

Історія «маленької» Еді

Едіт була старшою з дітей у сім’ї і мати назвала її на свою честь. Через однакові імена жінок стали називати «велика» та «маленька» Еді. Вона отримала розкішне виховання, відвідувала престижну школу, співала, танцювала, була дуже гарною, а також брала участь у балі дебютанток, де її представили вищому суспільству. В дитинстві вона знімалася для реклами, а також мріяла про роботу акторки.

Ставши дорослою, «маленька» Еді жила в Нью-Йорку, багато тусувалася, крутила романи з багатими чоловіками, пробувала себе як акторка.

Батько заявив, що у нього немає грошей, щоб продовжувати утримувати доньку, і заохочував її зайнятися бізнес-кар’єрою. «Маленька» Еді кілька разів намагалася працювати в офісах, проте нічого не вийшло. Батько вмовляв її стати юристкою, та вона вирішила, що не хоче цього робити.

Еді мріяла стати акторкою і, за її словами, одного разу познайомилася з відомим бродвейським продюсером, який запросив її на прослуховування на роль, та оскільки її мати не могла дозволити собі продовжувати утримання доньки, вона повернулася до Іст-Гемптона, змарнувавши можливість, і залишилася в будинку на багато років.

Коли «маленькій» Еді було близько 30-ти, у неї почала розвиватися тотальна алопеція, через яку вона втратила волосся на тілі. Тому жінка почала носити на голові свої хустки.

Хаос у маєтку

Злидні привели до того, що «велика» та «маленька» Еді продали частину меблів. У будинку панував хаос, вони не прибирали ні в ньому, ні на території навколо. До 1960-х років мати й донька стали більш замкнутими та параноїдальними. Через те, що вони підгодовували багато безпритульних котів, ті почали все більше заповнювати дім, як і єноти, які там завелися. За тваринами ніхто не прибирав, у приміщеннях через них також завелися воші. В колись чарівному маєтку біля океану панували антисанітарія, повний безлад і жахливий запах.

Невдоволення суспільства

1972 року комісія з охорони здоров’я випустила повідомлення про виселення, заявивши, що жінки Біл не можуть жити в будинку, доки він не буде очищений і не будуть відновлені комунікації. Мати з донькою вирішили поділитися своєю історією зі ЗМІ, і фотографії інтер’єру «Сірих садів» були опубліковані в National Enquirer.

Новина привернула міжнародну увагу, оскільки «велика» та «маленька» Еді були тіткою і двоюрідною сестрою Жаклін Кеннеді, вдови колишнього президента США Джона Кеннеді та дружини грецького мільярдера Аристотеля Онассіса, а також її сестри принцеси Лі Радзивілл.

Коли про сестер почали говорити в пресі, вони вирішили відремонтувати та очистити маєток відповідно до санітарних і будівельних норм (було відремонтовано сантехніку та опалення у кількох кімнатах нагорі, пофарбовано старі шпалери). Також після розголосу один із синів «великої» Еді, який був юристом, неохоче виплатив материну заборгованість. Процес виселення було припинено.

Документальний фільм

Однак по-справжньому відомими сім’ю Біл зробив документальний фільм «Сірі сади». Режисери-брати Альберт і Девід Мейслеси зацікавилися їхньою історією та вирішили зняти фільм, який випустили 1976 року. В ньому жінки змогли розповісти свої історії та показати своє трагічне й самотнє життя за зачиненими дверима.

У документальному фільмі було виразно помітно, що попри невеликий ремонт, який проводився у будинку, умови однаково були жахливими. Ні «велика», ні «маленька» Еді не намагалися підтримувати порядок чи позбутися тварин.

У фільмі мати з донькою багато співали, а також відповідали на запитання, показуючи своє повсякденне життя. «Маленька» Еді також танцювала і демонструвала, як моделює різні вбрання, які начебто надалі стали джерелом натхнення для багатьох дизайнерів.

Наступні роки мами та доньки

Після виходу фільму жінки стали відомими. «Маленька» Еді часто давала інтерв’ю, але життя тривало, і вони обидві так і мешкали у своєму величезному маєтку. Після невдалого падіння 1977 року «велика» Еді отримала сильний перелом ноги, який не лікували, і померла від пневмонії вже в лікарні.

Після смерті матері «маленька» Еді почала міняти своє життя. 1979 року вона продала будинок Бену Бредлі — тодішньому виконавчому редактору Washington Post, і його дружині, журналістці Саллі Квінн за 220 тисяч долларів за умови, що вони не зноситимуть його. Подружжя дотрималося обіцянки та відреставрувало «Сірі сади». Будинок був проданий з меблями та всіма речами, які там були, і їх теж відмили та відреставрували.

«Маленька» Еді тихо прожила своє життя у Флориді, куди переїхала. Вона мешкала в невеликій квартирі, яка теж була розташована неподалік океану. Жінка померла 2002-го у віці 84 років на самоті і була знайдена через п’ять днів.

Що сталося з будинком

Саллі Квінн продала будинок за понад 15 мільйонів доларів дизайнерці одягу Ліз Ланґе 2017 року, яка кардинально змінила інтер’єри цього знаменитого маєтку, і він більше не схожий на той, за який так трималися «велика» та «маленька» Еді.

tsn.ua

Шоу-Бізнес