«Про це майже не говорять»: психологиня та модель Крістіна Литвиненко про дві небезпечні пастки для українок за кордоном

04 вересня 2026 р. 12:33

04 вересня 2026 р. 12:33

Модель міжнародного рівня, психологиня та підприємиця Крістіна Литвиненко , яка має понад 950 000 підписників в Instagram, розповіла «ФАКТАМ» про насичене літо у США, зйомки для міжнародних глянців та зміни, які планує у кар’єрі вже цієї осені. Також вона відверто заговорила про українських жінок за кордоном , втрату ними професійної ідентичності та пояснила, чому хоче створити міжнародну спільноту, яка даватиме жінкам не просто підтримку, а можливість почати новий етап життя .

«Це літо було дуже насиченим і певною мірою трансформаційним»

— Крістіно, яким було літо для вас і що запам’ятається найбільше?

- Це літо було для мене дуже насиченим і певною мірою трансформаційним. Було багато роботи, зйомок, нових знайомств, міжнародних команд, підготовки публікацій і нових проєктів. Водночас особисто для мене це був період переосмислення своїх цілей, пріоритетів і того, куди я хочу рухатися далі. Однією з найяскравіших подій стала велика зйомка в Маямі, особливо зйомка на яхті. Результат перевершив навіть мої власні очікування. А ще саме цього літа ми готували проєкти, результати яких побачимо вже восени. Тому для мене це літо стало своєрідною підготовкою до нового етапу.

— А відпочити вдалося? Чи модель навіть біля океану продовжує думати про роботу?

- Повністю вимкнутися від роботи мені складно. Навіть під час подорожей я продовжую думати про майбутні зйомки, образи, публікації, переговори та нові ідеї.

Але я поступово вчуся знаходити баланс. Для мене відпочинок — це не обов’язково нічого не робити. Іноді достатньо змінити атмосферу, побути біля океану, подорожувати, провести час із близькими або просто залишити день для себе без постійного поспіху.

— Що можете розповісти про свої професійні плани на осінь?

- Вона починається для мене дуже активно. Попереду зйомки та публікації для міжнародних глянців, робота з міжнародними командами, fashion-події та кілька нових професійних проєктів. Але найцікавіше для мене зараз те, що моя діяльність поступово стає ширшою за моделінг. Я хочу розвивати власне ім’я як бренд і створювати проєкти, у яких можу проявляти себе вже не тільки як модель.

— Тобто ви плануєте поступово виходити за межі моделінгу?

- Так. Я люблю моделінг, він залишається дуже важливою частиною мого життя, і я точно не збираюся від нього відмовлятися. Але зараз відчуваю, що готова рухатися далі та пробувати себе в нових напрямках. Мені цікаво розвиватися як публічна особистість, працювати над власними проєктами, створювати щось своє та використовувати свій досвід і свою аудиторію для більш масштабних цілей. Тому цю осінь я сприймаю не просто як черговий fashion-сезон, а як початок нового професійного етапу.

— Ви багато працюєте за кордоном. Чи відчуваєте відповідальність говорити про Україну перед міжнародною аудиторією?

- Для мене міжнародна платформа ніколи не була лише інструментом кар’єри. Коли ви працюєте на цьому рівні, ваша видимість перестає бути приватною справою. Знімальний майданчик, показ, журі конкурсу, інтерв’ю — це кімнати, де вас слухають люди з різних країн і з різних індустрій. І я свідомо вирішила: я не розділяю професію і громадянську позицію. Я українка в кожній кімнаті, куди заходжу. Саме тому вважаю за обов’язок говорити про свою країну там, де про неї могли б забути.

— Чому сьогодні особливо важливо продовжувати нагадувати світові про війну?

- Тому що найнебезпечніше, що може статися з війною, — це звикання . Як психологиня я добре розумію природу цього процесу: людська психіка захищається від тривалого болю через притуплення. Міжнародна аудиторія втомлюється не тому, що байдужа, а тому, що так влаштована увага.

Моє завдання — повертати цю увагу знову й знову. Я говорю про Україну у своєму публічному просторі не лише в пам’ятні дати й не лише в риториці «допоможіть». Я вплітаю це у професійні розмови, виступи, роботу в журі. Іноді достатньо однієї фрази в потрібній кімнаті, щоб людина, яка ухвалює рішення в індустрії, згадала: за красивою картинкою стоїть країна, яка воює .

«Це не „допоможіть нам“, це рівень, який заслуговує на місце на глобальному ринку»

— Ви також підтримуєте українських дизайнерів і фотографів. Чому принципово не називаєте це благодійністю?

- Тому що це професійне рішення. І я наполягаю саме на цьому формулюванні. В України сильна школа, впізнаваний почерк і люди , які продовжують створювати під сиренами. Це не «допоможіть нам», це рівень, який заслуговує на місце на глобальному ринку. Я приводжу українців у міжнародні проєкти, знімаюся в їхньому одязі, називаю їхні імена в підписах і в розмовах з редакціями. Видимість конвертується в замовлення, а замовлення — це те, завдяки чому майстерня в Києві чи Львові виживає й наймає людей. Це підтримка, яку можна порахувати.

— Ви багато говорите й про українок, які через війну опинилися за кордоном. Яку проблему ви вважаєте однією з найбільш недооцінених?

— Тисячі кваліфікованих жінок одномоментно втратили не лише звичне життя — вони втратили професійну ідентичність. Доросла людина тримається на відповіді на питання «хто я». Не «де я живу», а «що я вмію і кому я потрібна». А в новій країні жінка, яка була лікаркою, юристкою чи викладачкою, може отримати одну-єдину роль — «біженка». Роль пасивну, роль отримувачки допомоги. Як психологиня я розумію, наскільки складно довго перебувати в такій позиції . Психіка може відповідати апатією, соромом або агресією.

«Я вірю у просту річ: жінка, яку підтримали в момент падіння, через рік підтримає трьох інших»

— У чому найбільша пастка такого життя?

- Насправді пасток дві. Перша — декваліфікація. Фахівчиня з вищою освітою опиняється на роботі на кілька щаблів нижче свого рівня. І чим довше вона там, тим важче повернутися: навички втрачаються, впевненість падає, розрив у резюме зростає. Людина може навіть не помітити моменту, коли тимчасове стало постійним.

Друга — ізоляція. Жінка в еміграції перебуває між двох вогнів: провина перед тими, хто залишився, і відчуття чужості там, де вона зараз. Додається мовний бар’єр, який може відрізати не лише від роботи, а й від звичайної людської розмови.

— Саме тому ви вирішили створювати міжнародну жіночу спільноту?

- Так. Я хочу, щоб жінки отримували не лише співчуття, а реальну підтримку — можливості для розвитку, роботи, адаптації та нового старту. Якщо ви дали людині гроші й дах, але не повернули їй роль — ви стабілізували тіло і втратили особистість. Співчуття вирішує перші три місяці. Воно не вирішує наступні три роки. Працює не співчуття — працює доступ: до людей, інформації та можливостей.

— Як саме це має працювати?

- Ми хочемо створити середовище, де жінка зможе отримати професійні контакти, доступ до експертів, корисних ресурсів та менторства. У перспективі плануємо залучати юристів, психологів, кар’єрних спеціалістів, фітнес-тренерів та експертів з інших напрямків. Для мене принципово важливо, щоб жінка приходила не просто «по допомогу», а у середовище, де її власний досвід знову має вагу. Я вірю у просту річ: жінка, яку підтримали в момент падіння, через рік підтримає трьох інших. Це не благодійність — це інвестиція, яка повертається людьми.

— А що особисто для себе ви плануєте цієї осені?

- У першу чергу — спорт, правильне та збалансоване харчування, режим і турбота про себе. Для мене фізична форма — це не тільки зовнішність, а насамперед дисципліна, енергія та самопочуття. Хочу більше уваги приділяти тренуванням, відновленню та своєму внутрішньому стану. Я дуже звикла жити в режимі постійних цілей і наступних завдань, тому одна з моїх особистих цілей зараз — навчитися краще балансувати між великими амбіціями та вмінням просто насолоджуватися життям.

— Якщо описати вашу осінь трьома словами, якою ви хотіли б її бачити?

- Масштабною. Щасливою. Новою. Масштабною — у професійних цілях та проєктах. Щасливою — у моєму внутрішньому стані. Новою — тому що я відчуваю, що входжу в абсолютно новий етап свого життя.

Раніше у «ФАКТАХ» про життя в Чехії розповіла дизайнерка Анна Моргун , яка ледве вижила під час окупації Київщини: «Повернення в Україну — не поразка. Це новий шанс».

Читайте нас у Facebook

Шоу-Бізнес