Бен Аффлек сам пише код і створює ШІ для кіно: чому актор не вірить, що алгоритми замінять режисерів

09 жовтня 2026 р. 04:13

09 жовтня 2026 р. 04:13

Бен Аффлек виявився значно глибше зануреним у технології, ніж можна було припустити з його голлівудської кар’єри. 54-річний актор, режисер і дворазовий лауреат «Оскара» не просто цікавиться штучним інтелектом на рівні інвестора: він сам пише код, працює з Python, розбирається в нейронних мережах і роками намагається зрозуміти, як автоматизація може змінити кіновиробництво. При цьому Аффлек не поділяє апокаліптичних прогнозів про те, що генеративний ШІ незабаром повністю замінить сценаристів, акторів або режисерів.

Його технологічний інтерес почався задовго до нинішнього буму нейромереж. Ще у 1999 році Аффлек запустив компанію Live Planet, де використовували алгоритмічний підхід до відбору сценаріїв для проєкту «Project Greenlight». Пізніше, працюючи з власною студією візуальних ефектів, він займався графічними процесорами та писав скрипти для згорткових нейронних мереж. За допомогою таких систем команда, зокрема, автоматизувала окремі завдання, пов’язані з обробкою зеленого екрана та розпізнаванням об’єктів у кадрі.

Перші відеогенератори його налякали, але швидко показали свої слабкі місця

Коли з’явилися нові генератори відео на базі трансформерів, Аффлек спочатку сприйняв їх як реальну загрозу для індустрії. Він навіть зв’язувався з розробниками з Google та OpenAI, намагаючись зрозуміти, наскільки далеко зайшла технологія. Першою реакцією було занепокоєння: у розмові з Меттом Деймоном актор фактично визнав, що Голлівуд може опинитися перед серйозним викликом.

Однак після детального аналізу він побачив фундаментальні обмеження. Моделі часто неправильно розуміли професійні кінематографічні команди. Наприклад, прохання «зсунути камеру» могло призвести не до зміни віртуального ракурсу, а до появи намальованої відеокамери прямо всередині сцени. Для Аффлека це стало доказом, що технологічні команди створили дуже потужний інструмент, але не завжди розуміють специфіку реального кіновиробництва.

Саме з цього народився стартап InterPositive. Аффлек вклав власні кошти у створення системи, яка тренувалася б не на випадкових стислих відео з інтернету, а на спеціально зібраних даних. Команда використовувала багатокамерні системи, LiDAR, Unreal Engine, об’ємні сцени та власні патенти, щоб отримувати матеріал без використання чужих авторських робіт. Згодом компанія об’єдналася з Netflix. Чутки про нібито угоду на 587 мільйонів доларів сам Аффлек назвав неточними, пояснивши, що структура власності була значно складнішою.

При цьому він не вважає генеративний ШІ дешевою чарівною кнопкою. Відеогенерація потребує величезних обчислювальних ресурсів, і коли субсидований період розвитку технологій завершиться, студіям доведеться рахувати реальну вартість кожного такого процесу. На думку Аффлека, нейромережі справді можуть сильно пришвидшити рутинні завдання у візуальних ефектах, але це не означає, що вони здатні створити сильну драматургію.

Головне обмеження ШІ він бачить у відсутності людського досвіду. Алгоритм може комбінувати побачені раніше шаблони, але він не має власних спогадів, травм, емпатії або внутрішньої потреби щось сказати глядачеві. Тому майбутнє кіно Аффлек пов’язує не з боротьбою людини проти машин, а з умінням творчих команд використовувати технології як інструмент. Для Голлівуду це означає не кінець авторства, а новий етап, у якому виграватимуть ті, хто одночасно розуміє і драматургію, і технічні можливості нового покоління.

https://speka.ua/videos-and-podcasts/ben-afflek-pro-stucnii-intelekt-svii-kod-i-startap-interpositive-9gw86n

Шоу-Бізнес