Забутий шотландський фільм 1926 року може переписати історію звукового кіно

10 жовтня 2026 р. 13:56

10 жовтня 2026 р. 13:56

Історія звукового кіно може отримати серйозне уточнення після випадкової знахідки британського дослідника. Майже сто років вважалося, що першим повнометражним фільмом із синхронними діалогами став американський «Співак джазу» 1927 року. Однак історик Марк Девід Джейкобс знайшов згадки про шотландську стрічку Till the Bells Ring, яку показали в Единбурзі ще восени 1926-го — за рік до знаменитої американської прем’єри.

Подробиці

Джейкобс натрапив на історію фільму під час роботи над книгою про ранню хвилю британського звукового кіно. За його даними, Till the Bells Ring тривав близько 45 хвилин і містив синхронізований звук та репліки протягом усієї стрічки. Саме ця деталь робить знахідку потенційно історичною.

Прем’єра відбулася у жовтні 1926 року в единбурзькому Poole’s Synod Hall. Для того часу формат був надзвичайно експериментальним: синхронізація голосів із зображенням залишалася технічно складною, а звукове кіно ще не стало промисловим стандартом. За рецензіями того періоду, шотландський фільм справив сильне враження саме якістю синхронізації.

Till the Bells Ring створив драматург Грем Моффат. За жанром це була побутова комедія про життя родини в Глазго. У картині знімалася невелика трупа з шести акторів, серед яких були дружина автора Маргарет та донька Вініфред.

Особливість стрічки полягала ще й у мові. Моффат називав її lowland braid Scots — різновидом простої шотландської мови, поширеної в центральних і південних регіонах країни. Якщо дослідникам вдасться остаточно підтвердити статус фільму, це означатиме, що першою мовою повнометражного звукового кіно могла бути не стандартна англійська, а Scots.

У 1926 році фільм рекламували як «суперзвукову картину» про життя вікторіанської родини. Edinburgh Evening News після показу писала, що навіть американські кінематографісти не намагалися створити нічого подібного, а синхронізація між зображенням і діалогами була настільки переконливою, що глядач міг відчути себе на театральній виставі.

Попри це, стрічка практично зникла з історії. Немає доказів, що після тижневого показу в Единбурзі її ще коли-небудь демонстрували публічно. Моффат більше не знімав кіно й помер у 1951 році. Саме відсутність подальшого прокату, ймовірно, стала однією з причин, чому американський «Співак джазу» згодом отримав набагато сильніший історичний статус.

«Співак джазу» дійсно мав величезне промислове значення: він показав великим студіям, що звукове кіно може бути масовим і прибутковим, після чого Голлівуд дуже швидко змінив технологічний стандарт. Але якщо Till the Bells Ring справді мав синхронні діалоги протягом усієї повнометражної історії, питання «хто був першим» стає значно складнішим.

Джейкобс вважає, що знахідка показує, наскільки недослідженою залишається рання історія британського кіно. Одна забута стрічка може змінити не лише дату появи повнометражного звукового фільму, а й уявлення про те, де саме зародився один із головних технологічних переворотів у кінематографі.

https://unn.ua/news/znaidenyi-u-brytanii-film-mozhe-vyiavytysia-pershym-zvukovym-kino-v-istorii

Шоу-Бізнес