На що йти в театр у 2025-му? Десять найочікуваніших вистав року. Добірка від продюсера і засновника Sota Cinema Group Олега Кохана

08 січня 2025 р. 15:56

08 січня 2025 р. 15:56

Ходити в театр важливо, бо вистави народжують думки і розвивають інтуїтивне мислення, вважає головний режисер Національного драмтеатру імені Марії Заньковецької Давид Петросян . Схоже, у 2024-му українці оцінили цей вид дозвілля. Виторг Театру Франка за три квартали зріс більш ніж удвічі, до 61,4 млн грн. На 28–110% збільшилися продажі київських Театру оперети, Молодого театру, Театру на Лівому березі, львівського Театру Заньковецької та інших.

Чому так? Посилений інтерес до театру спричинила вистава «Конотопська відьма» режисера Івана Уривського , вважає актор київського театру Франка Віталій Ажнов. Вистава збирає аншлаги з премʼєрного показу навесні 2023-го й стала хітом театру. «Більшість із нас ходили на вистави класики у школі, і це неможливо було витримати, – коментує актор Віталій Ажнов. – Іван [Уривський] змінив цей стереотип».

Інша функція театру – терапевтична, вважає продюсер театру й кіно, засновник Sota Cinema Group Олег Кохан. «За дві години вистави глядач, що намагається втримати баланс між виром новин, повітряних тривог та фронтових новин, отримує сеанс терапії», – зазначав продюсер, коментуючи успіх «Конотопської відьми».

На які вистави Кохан очікує в 2025-му?

Обов’язкові до перегляду нові роботи трьох найпопулярніших українських режисерів – «Тату троянди» Дмитра Богомазова, «Сірано де Бержерак» Давида Петросяна та «Макбет» Івана Уривського. Щоразу ці автори знаходять актуальні сенси у класичних сюжетах та цікаві форми їх вираження, зазначає продюсер. «Потім, сподіваюся, ми побачимо «Ундіну», «Енеїду» і «Сон у літню ніч» в інтерпретації цих режисерів», – перелічує Кохан.

У 2025-му українську театральну сцену очікують резонансні премʼєри від закордонних майстрів та несподівані дебюти, продовжує Кохан.

Які вистави він вважає вартими уваги?

«Тату троянди»

Режисери-постановники : Дмитро Богомазов, Андрій Самінін

Майданчик: Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки, Київ

Прем’єра: 1 лютого

П’єсу «Тату троянди» написав культовий американський драматург 20 століття Теннессі Вільямс. Українському глядачу Вільямс може бути відомий іншою своєю роботою – «Трамвай «Бажання», яку з 2020 року показують на сцені театру Франка в постановці Івана Уривського.

«Тату троянди» розповідає про американку сицилійського походження Серафіну. Вона вдова, яка роками продовжує любити покійного чоловіка-контрабандиста, попри чутки про численні зради. Через власні страхи Серафіна заважає будувати стосунки доньці. Все раптово змінюється, коли в її оселі з’являється дивакуватий молодик Альваро, йдеться в описі вистави на сайті театру Лесі Українки.

Нову інтерпретацію популярної американської п’єси зрежисували Дмитро Богомазов та Андрій Самінін. Богомазов – один із найвідоміших українських театральних режисерів, лауреат Шевченківської премії і головний режисер театру Франка.

У «Тату троянди» дебютують студенти майстерні Богомазова при Університеті Карпенка-Карого. Пристрасну історію доповнить жива музика, додають у театрі.

Нову інтерпретацію популярної американської п’єси реалізували режисер Дмитро Богомазов та актор Андрій Самінін. Фото Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки

«Сірано де Бержерак»

Режисер-постановник: Давид Петросян

Майданчик: Національний драмтеатр імені Марії Заньковецької, Львів

Прем’єра: 11 січня

Героїчна комедія про поета і військового 17 століття Сірано де Бержерака принесла світову славу своєму автору, французькому письменнику Едмону Ростану. Пʼєса понад сто років іде на сценах театрів у США та Європі й отримала низку екранізацій. У львівському Національному драмтеатрі «Сірано де Бержерака» ставитимуть уперше, переклад п’єси зробив поет Максим Рильський.

Сірано – гвардійський офіцер і знаменитий поет, закоханий у свою кузину Роксану. Зізнатися у почуттях чоловіку заважають комплекси: він має величезний ніс. Тимчасом дівчину цікавить приятель поета, вродливий кадет Крістіан. Від імені товариша Сірано пише Роксані листи і вірші, допомагаючи Крістіану завоювати даму. Правда відкривається лише перед лицем смерті.

Автор постановки – Давид Петросян, головний режисер театру Заньковецької . Його вистави «Процес» і «Кассандра» йдуть у київських Театрі на Подолі й театрі Франка, а спектакль «Отелло» – на сцені театру імені Лесі Українки.

Прем'єра вистави «Сірано де Бержерак» Давида Петросяна відбудеться в театрі Заньковецької 11 січня. Фото Фото з особистого архіву

«Макбет»

Режисер-постановник: Іван Уривський

Майданчик: Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Київ

Прем’єра: зима 2025 року

Нове прочитання класичного твору Вільяма Шекспіра на сцені Театру Франка покаже режисер «Конотопської відьми» Іван Уривський. «Макбет» – одна з найвідоміших трагедій Шекспіра про шотландського полководця, який прокладає собі кривавий шлях до королівського трону.

«Класична історія про спокусу владою, інтриги та жагу, що здатна зруйнувати все на своєму шляху», – йдеться в описі вистави на сайті театру. У грудні 2024-го відбулася перша читка вистави, прем’єру запланували на лютий.

Крім «Макбета», Уривський поставить комедію Шекспіра «Сон літньої ночі», дата прем’єри поки що невідома, зазначає Кохан. На черзі – перші опери Уривського «Золотий обруч» Бориса Лятошинського у Львові та «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха у Києві. Режисер також уперше спробує себе в кіно і зніме одну із серій антології «Зниклі» про долю цивільних під час великої війни. Стрічку продюсує Film.ua.

У грудні 2024-го відбулася перша читка вистави «Макбет» в театрі Франка. Фото Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка

«Брати»

Режисер-постановник: Олександр Кобзар

Прем’єра: лютий 2025 року

«Коли улюблений актор береться за театральну постановку – це цікаво», – каже Кохан. Одна з прем’єр, на яку він очікує в 2025 році, це вистава «Брати» за мотивами фільму «Рокко та його брати» італійського режисера Лукіно Вісконті. Режисером-постановником виступив Олександр Кобзар, актор театру Лесі Українки і виконавець однієї з головних ролей у фільмі «Поводир».

«Рокко та його брати» – драма про овдовілу матір Росарію Паронді та її п’ятьох синів. Після смерті чоловіка Росарія з чотирма дітьми переїжджає із села до Мілана – вона хоче оселитися в найстаршого сина і забезпечити дітям майбутнє. Та не всі впораються з викликами великого міста.

У 2023-му Кобзар дебютував як кінорежисер. Його стрічка «Батько» про бізнесмена, який переживає втрату батька, зібрала в національному прокаті 211 000 грн, за даними MBR . Кобзар продовжує грати у виставах театру імені Лесі Українки, одна з останніх прем’єр за участі актора – «Поромник» за бродвейською п’єсою Джеза Баттерворта.

Олександр Кобзар на сцені театру імені Лесі Українки. Фото Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки

«Дещо дивне сталося зі мною»

Режисер-постановник: Дмитро Сухолиткий-Сабчук

Прем’єра: 21 січня

Дебютна вистава кінорежисера Дмитра Сухолиткого-Собчука оповита таємницею. Крім назви й дати прем’єри про першу театральну постановку від творця «Памфіра» майже нічого не відомо. Виставу з 21 січня показуватимуть на сцені Національного драмтеатру імені Марії Заньковецької у Львові.

Театр оголосив акторський склад вистави. Зокрема, ролі виконуватимуть зірки українського театру та кіно Римма Зюбіна й Олена Хохлаткіна, яка також знімалася у стрічці Сухолиткого-Собчука «Памфір». Фільм дебютував на «Двотижневику режисерів» Каннського кінофестивалю і в 2023-му зібрав 11,4 млн грн у національному прокаті .

Новий проєкт Сухолиткого-Собчука має декілька етапів – після театральної постановки режисер працюватиме над повнометражним фільмом, пише «Львівський портал» із посиланням на пресслужбу театру Заньковецької.

Дмитро Сухолиткий-Сабчук під час нагородження лауреата Премії імені Георгія Ґонґадзе в травні 2023 року. Фото Валентина Науменко

Вистави Гжегожа Яжини й Андрія Жолдака

Особлива увага Кохана прикута до анонсів від двох майстрів – поляка Гжегожа Яжини й українця Андрія Жолдака, каже продюсер. «Міжнародні маститі режисери зараз нечасто ставлять вистави в Україні, тому їх участь у нашому театральному житті стане справжньою культурною подією», – зазначає Кохан.

Жолдак і Яжина відомі своїм революційним підходом, додає продюсер. Так, Яжина в 2005 році переосмислив Шекспіра і створив спектакль «2007: Макбет» – масштабне театральне дійство про війну на Близькому Сході, яке розгорталося на чотирьох рівнях закинутого заводу у Варшаві.

Жолдак очолював Харківський драматичний театр, а з 2006 року проживає в Німеччині. Режисер відомий сміливими експериментами з класичними творами. «Акторів Жолдак змушує робити неймовірні речі – садить у клітки, змушує бігати голяком по сцені і виставляти на показ все, що є гарного і поганого в людській природі», – писало видання ВВС . Вистави режисера тривають в середньому 4–5 годин, але це не заважає йому збирати аншлаги в європейських театрах, зазначало видання.

З обома режисерами співпрацює театр імені Лесі Українки в Києві. На запрошення театру в жовтні 2024-го до столиці приїздив Яжина, один із найвідоміших сучасних польських режисерів. Мета приїзду – обговорити подробиці майбутнього проєкту з художнім керівником Кирилом Кашліковим, йдеться в дописі театру.

«[Вистава] буде стилізована під події після Троянської війни, антична епоха, – сказав Яжина в інтерв’ю «Еспресо TV» . – Мене цікавлять долі жінок, троянок. Андромаха, Клітемнестра, Касандра, Гелена – що відбувалося з жінками після війни». Інших деталей про постановку режисер не розкрив, дата прем’єри невідома.

Вистава Жолдака називатиметься «Дім» і розповідатиме про три покоління однієї родини, які мають пройти випробування миром і війною, щоб знайти свою домівку, розповів режисер виданню «Укрінформ» . Це буде перша постановка Жолдака в Україні за майже 20 років.

Художній керівник театру імені Лесі Українки Кирил Кашліков і режисер Гжегож Яжина під час зустрічі в Києві у жовтні 2024 року. Фото Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки

Вистави Рівненського драматичного театру

Рівненський обласний академічний музично-драматичний театр у листопаді 2024-го відкрив новий сезон після масштабної модернізації, першої за 40 років. Увагу Кохана привернула вистава театру за однойменним оповіданням Івана Франка «Терен у нозі» з гуцульського циклу.

За сюжетом, старого гуцула Миколу Кучеранюка мучають спогади – в молодості він не зміг врятувати потопельника. Ця подія зробила його кращою людиною. Перед смертю Кучеранюк вирішує, що настав час для сповіді. «Які актуальні сенси підсвітять у своїй інтерпретації сучасні митці, невдовзі побачимо», – коментує Кохан.

У вітчизняній класиці ще багато актуальних сенсів, які мають відкритися глядачам, переконаний продюсер. Серед інших анонсів театру, які він вважає вартими уваги, п’єса «Закут» Миколи Куліша в постановці литовського режисера Андріуса Дарели, а також комедія «За двома зайцями» за п’єсою Михайла Старицького та вистава «Лісова пісня» за твором Лесі Українки.

[email protected]

Пізнавально