Єрмак, KSE та скандальна публікація «Економічної правди». Forbes зібрав основні аргументи дискусії про журналістську етику

12 серпня 2025 р. 22:18

12 серпня 2025 р. 22:18

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.

1 серпня Офіс президента організував у Kyiv School of Economics (KSE) зустріч зі студентами, щоб поговорити про законопроєкт про НАБУ і САП . Видання «Економічна правда» опублікувало матеріал із події. Автори тексту – Володимир Тунік-Фриз, редактор стрічки новин «ЕП» та студент Києво-Могилянської академії, запрошений на захід, і Дмитро Рясний, журналіст видання, який не був на заході.

Президент KSE Тимофій Милованов у дописі на Facebook обурився такими діями видання. Він зазначив, що «ЕП» опублікувало цитати спікера заходу голови ОП Андрія Єрмака, порушивши правило формату зустрічі Chatham House Rule . «Можна говорити про озвучені ідеї, події, перебіг дискусії, але цитати публікувати не можна», — пояснив він. Натомість зі слів Милованова «ЕП» опублікувала майже повний транскрипт події.

Зустрічі в форматі Chatham House мають важливу функцію для суспільства, зазначає Милованов: «Щоб був діалог у безпечних умовах між різними людьми або групами людей, які потенційно або реально конфліктують, або мають дуже різні погляди». Стаття ж на «ЕП» порушила правило закритої дискусії, в якій не можна переводити увагу на особистості від ідей, зауважує він.

Під дописом Милованова розвинулася гаряча дискусія — понад 360 коментарів. Медійники та медіаорганізації вважають, що суспільний інтерес важливіший за правило. Інші говорять, що «Економічна правда» порушила журналістські стандарти. Forbes Ukraine зібрав аргументи за та проти етичності публікації подібного контенту українськими ЗМІ.

Цитати скорочені та відредаговані для зрозумілості.

«Суспільний інтерес важливіший» — аргументи за

Українська журналістка і вдова засновника «УП» Мирослава Гонгадзе

На війні, у боротьбі з корупцією, в умовах цензури — істина часто прихована. Щоб її знайти, журналісту доводиться діяти нестандартно: працювати з анонімними джерелами, використовувати приховану зйомку, публікувати документи, які хотіли знищити.

Відповідальний журналіст діє так, коли впевнений, що інформація критично важлива для суспільства; інших способів її отримати немає; він готовий чесно пояснити, чому вдався до такого кроку.

Головна редакторка The Kyiv Independent Ольга Руденко

Офіс президента заблокував «УП» і «ЕП» всюди, де міг. У міністерства дзвонять з Офісу і кажуть не давати інтервʼю, не пускати на заходи і не відповідати на запити.

Матеріал «Економічної правди» – відповідь на це. Правила почали порушувати не журналісти. Це їх спроба виконати свою роботу і дати читачам інформацію про владу – інформацію, яку це медіа мало б мати змогу отримати в нормальний спосіб, який в них забрали.

Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк

Є проблемна робота з джерелами та ще більша проблема донесення до аудиторії суспільно важливої інформації, коли влада або взагалі не говорить з цим медіа, або говорить лише офрек і в комфортному для себе середовищі.

У цьому випадку суспільний інтерес превалює над ідеальним вакуумом. Влада повинна бути підзвітною.

Екскерівник Центру журналістики KSE та медіаменеджер Андрій Яніцький

Моя оцінка цієї ситуації: редакція не порушила у цьому випадку ані законів, ані Кодексу етики українського журналіста, проте вчинила неетично стосовно KSE й організаторів зустрічі. Редакція зробила це свідомо, бо вважала суспільний інтерес важливішим за свої репутаційні втрати.

Співорганізатор «Медіа Центру Україна» Максим Саваневський

Правила Chatham House Rule важливі для створення безпечної дискусії, але вони не є абсолютними й не можуть автоматично переважати над суспільним інтересом.

Медіа існують не для захисту комфорту чиновників, а для забезпечення прозорості влади. Якщо під час закритої дискусії представники влади озвучують позиції, які мають публічне значення, суспільство має право про них знати.

Керівник відділу міжнародного співробітництва та партнерства Brave1 Сергій Кошман

Правило Chatham House не може бути ефективно застосовано для формату зустрічі з однією людиною. Особливо коли сама людина публічно повідомила про сам факт зустрічі.

Суть формату – учасники можуть вільно використовувати отриману інформацію, але не можуть розкривати особу чи організацію, до якої належить промовець. Коли це не працює, можна підбирати інші формати.

Генеральний директор видання «МикВісті» Олег Деренюга

Порушення джентльменської угоди не є порушенням журналістських стандартів. Публікація суспільно значущої інформації є дотриманням журналістських стандартів. Вимога сприймати ваші Chatham House Rules як частину журналістських стандартів – маніпуляція.

Якщо журналіст вчиться в УКУ, КМБС чи KSE, внутрішні статути та правила цих закладів не мають впливати на його роботу журналістом. Недотримання цих норм – не є порушенням журналістської етики.

Журналіст та медіакритик, креативний директор Lviv Media Forum Отар Довженко

Тимофій Милованов має рацію, критикуючи редакцію. Формально це був не офрек, але в цьому випадку не бачу різниці — була умова не цитувати, яку порушили. Людина з редакції була на зустрічі, погодилась із правилом off the record (якби не погодилась, могла б піти перед початком або озвучити свій протест), а потім опублікувала свої нотатки чи запис. Це порушення принципу off the record (що це за принцип і як він працює, можна почитати тут ).

Водночас я не погоджуюсь із трактуванням цього вчинку як порушення журналістських стандартів чи кодексу журналістської етики. Ані стандарти, ані Кодекс етики українського журналіста не забороняють розголошувати почуте на офреку. Це радше порушення загальновідомої джентльменської угоди, яка існує в медійному середовищі. Молоді люди, студенти, могли не знати про цю угоду, але редактор точно знав і не мав би цього публікувати.

«Серйозне порушення етики» — аргументи проти

Головред медіа «Нова Українська Школа» Сергій Горбачов

Такі зустрічі надзвичайно важливі для розуміння суспільних процесів. Хай це не зараз піде в матеріал, але розуміння і знання цього — вкрай важливо для медіа. «Колега» свідомо порушив правила, він не лише сам неетичний, а ще й завдав великої шкоди колегам, які правил дотримуються.

Для мене є залізне правило: якщо зустріч заздалегідь оголошена офрекордз, ти або йдеш на неї, приймаючи ці правила, або не йдеш. Це — дуже серйозне порушення етики.

Якщо журналіст сам, своїми силами, своїми контактами, знайшов важливу і чутливу інформацію, тут питання лише до його громадянської свідомості та відповідальності. Але коли ти погодився на правила і свідомо їх порушив, ти дилетант зі збитими професійними та людськими орієнтирами.

Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін

Можливо з учасниками зустрічі треба було краще прокомунікувати формат Chatham House. Бо так виглядає дійсно дивно. Якщо мене як спікера запрошують в такому форматі, я відповідно є відвертим з урахуванням, що ця інформація не вийде нікуди далі. А тут — яка мотивація спікеру далі погоджуватись на такі зустрічі, якщо правила були порушені.

Це цікавий кейс щодо опозиції «правила vs. суспільний інтерес», з яким журналісти зазвичай мають справу, але KSE як організатора мені щиро шкода.

Ексочільниця відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ НАБУ Оксана Митницька

Інформацію із зустрічей такого формату можна використовувати, але лише у певний спосіб. Ті, хто бере участь у таких зустрічах, на це підписується. А редактор, який має знати, що це за форма, не може це в такий спосіб публікувати. Так працює нормальна журналістика. В нормальному світі журналіст може помилятися в етичному плані раз і все. Але не в Україні — це вічне.

Аналітик KSE Institute Дмитро Круковець

Є конкретні визначені правила і стандарти журналістики. Вони були прийняті учасниками й порушені. Контекст тут ні до чого. Робити так не можна.

З тими, хто порушує стандарти журналістики, перестають працювати й це нормально.

Директор з корпоративних комунікацій в АрселорМіттал Кривий Ріг Володимир Гайдаш

Chatham house rules повинні поважатися усіма учасниками, зокрема журналістами. Якщо вони були озвучені спочатку. Бо це про довіру.

Письменниця та засновниця видавництва ТАО Оксана Форостина

Суспільний інтерес тут дуже сумнівний. Все це точно не вартувало підриву довіри. Бо коли на початку матеріалу чітко пишуть про правила зустрічі, а потім викладають матеріал, який цим правилам суперечить, то це множення довіри на нуль. Чіткий і цинічний меседж, що домовленості можна порушувати, якщо дуже треба.

Шефредакторка видання «Бабель» Катерина Коберник

Коли ми лишаємось на офреці (чи будь-якій зустрічі, після якої публікувати інформацію заборонено), ми дотримуємося правил. Це про етику і довіру. Виключення — якщо на зустрічі сказали щось справді важливе, що має високий суспільний інтерес.

Нічого суспільно-важливого на зустрічі Єрмак не сказав. Щобільше, він в принципі ніколи не говорить на офреках, де багато людей, нічого того, що б не сказав онрек. І це знають ті, хто там бувають. Зважаючи на це, не розумію, навіщо порушувати довіру і публікувати приблизно нічого.

Якщо після цього KSE, наприклад, не захоче спілкуватись з «ЕП» — це буде їх законне рішення. Репутаційно ні Єрмак, ні KSE не постраждали.

Найгірше в цій ситуації — це сам текст. Чи не кожну тезу супроводжують субтитри про те, як її треба сприймати і інтерпретувати. Це занадто навіть для колонки, а це не вона.

Чому в редакційному тексті замість фактів — відчуття і інтерпретації? Коли за кожною фразою стоять субтитри — це або для ідіотів, або пропаганда.

Пізнавально