Могилу гетьмана Сагайдачного хочуть знайти у Києві цього року

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Могилу гетьмана Сагайдачного хочуть знайти у Києві цього року

21 вересня 2026 р. 13:02

21 вересня 2026 р. 13:02

Антропологічні особливості кістяка гетьмана дозволять розпізнати його поховання. Можливість пошуку місця поховання гетьмана обговорили на нараді щодо законопроекту «Про забезпечення цілісності та особливості правового режиму Комплексу споруд Києво-Могилянської академії та ансамблю Братського монастиря».

Про це повідомили Український інститут національної пам'яті та його керівник Олександр Алфьоров у Facebook.

"Першочерговим завданням будуть археологічні розкопки та пошук поховання Петра Конашевича-Сагайдачного. Антропологічні особливості кістяка покійного гетьмана дозволять розпізнати його поховання серед інших", — написав Алфьоров на своїй сторінці у суботу, 19 вересня.

За його словами, наявні історичні та антропологічні дані можуть допомогти ідентифікувати останки гетьмана навіть у разі виявлення поховання серед інших сотень за низкою антропологічних ознак.

«Сучасні методи історичних та антропологічних досліджень дають підстави вважати, що навіть серед інших поховань XVII-ХVIII століття ми зможемо з високою долею ймовірності визначити останки, які можуть належати гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному. Комплекс наявних історичних відомостей, біографічних даних та антропологічних ознак дозволяє провести таку ідентифікацію після завершення необхідних археологічних досліджень», – акцентував очільник УІНП.

Алфьоров нагадав, що козацтво на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним було патронами Києво-Могилянської академії. Коштом гетьмана у 1620 році на Подолі у Києві було закладено дерев’яний Богоявленський храм, а у 1622 році його там – поховали. В кінці 17 століття гетьман Іван Мазепа звів на його місці цегляний собор без втручання у поховання. У 1936 році Богоявленський собор був зруйнований радянською владою.

Історія Богоявленського собору на Подолі бере початок у 1620 році, коли коштом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного було закладено дерев’яний храм Богоявлення. Саме при цій святині у 1622 році поховали видатного гетьмана.

У 1690–1693 роках на його місці постав величний мурований собор у стилі українського бароко. Його спорудження стало можливим завдяки підтримці гетьмана Івана Мазепи. У храмі зберігалися визначні святині: чудотворна Братська ікона Богоматері, срібний хрест Петра Сагайдачного та дари Івана Мазепи. У крипті під собором знаходилося поховання гетьмана Сагайдачного.

Після пожежі у другій половині 1810-х років собор відновив архітектор Андрій Меленський. Проте у 1936 році Богоявленський собор і дзвіницю було зруйновано радянською владою.