вологість:
тиск:
вітер:
Церковний календар, 2 жовтня. Святі мученики Кипріян і
Кипріан і Юстина, незважаючи навіть на зворушливу історію навернення колишнього чаклуна, могли б поповнити ряди незнаних імен святих, котрих маємо декілька на кожен день літургійного календаря, якби не культ “особливо сильної” молитви Кипріана, який сьогодні роздмухується мережею.
За пошуком релігійної практики, яка допомогла би на всі випадки життя, сама історія Кипріана і Юстини затирається, не кажучи вже про такі шедеври проповідницького мистецтва як “Слово на похвалу святому священномученику Кипріану” св. Григорія Богослова . Тож спершу кілька слів про життя самих мучеників та акценти, які робить в ньому Назіанзький святитель, а потім вже про ті, котрі зміщує, спотворюючи поняття святості, сучасна масова культура.
Св. Григорій Богослов і літургійний календар називають Кипріяна священномучеником, тобто надають йому священичого сану. Назіанзький єпископ, висловлюючи у своєму “Слові” похвалу Кипріяну, каже, що “він був першим не тільки в Картагенській Церкві і в Африці, яка з того часу і завдяки йому досі відома, але на всім Заході, і майже на самому Сході, в країнах південних і північних, куди тільки дійшла слава про нього”. Це вносить певну плутанину і схиляє ототожнювати цього святого з Отцем Церкви ІІІ ст. Кипріаном Картагенським. Можливо, в ті часи й побутувала думка, що ці два Кипріани є однією і тією ж особою, однак життя Кипріана і Юстини, пам’ять котрих відзначають 2 жовтня, переносить нас в Антіохію початку IV ст.
Можливо, св. Григорія Богослова збило з пантелику те, що і Кипріан Антіохійський писав твори. Деякі з них збереглися в корпусі Житій святих “Acta Sanctorum”, видання яких розпочав у XVII ст. Жан Болланд. Це саме джерело надає посланням св. Кипріана настільки великої ваги, що буцімто ними святий збурював увесь світ, за що потім зазнав вигнання та мученицької смерті.
Але цьому всьому ще передувало навернення Кипріана. Він сам описує його історію. На неї посилаються “Acta Sanctorum”. І є вона знаною св. Григорію Богослову. “Кипріан у довгім слові виставляє на ганьбу колишнє своє порочне життя, щоб і це, тобто свою сповідь, принести в дар Богові, і багатьом з тих, що навертаються від порочного життя, вказати шлях благої надії”.
Кипріан походив зі знатного роду, був заможним, здобув “верх ученості у філософії та інших науках” (св. Григорій Богослов) і займався надзвичайно поплатною на той час справою — магією. “Служителем демонів був цей згодом ученик Христовий, найжорстокішим гонителем — цей великий поборник істини” (св. Григорій Богослов).
Так сталося, що Кипріан захопився дівчиною Юстиною, котра була християнкою, і вирішив її звабити. Назіанзький святитель підкреслює цнотливість Юстини та наголошує слухачам свого “Слова” на необхідності чистоти як у дівицтві, так і в подружжі: “Була дівиця знатного роду і гречна (так слухають і так радіють цьому діви або, краще сказати, ті, що живуть у шлюбі, якщо вони цнотливі й люблять цнотливість; тому що сказання моє складе прикрасу для тих і інших!)”
Кипріан, звісно, зазнає невдачі. Він як чаклун вдається за допомогою до демона. Але і його підступ Юстині вдається розпізнати. “Чисті й богоподібні душі дуже швидко розпізнають, що задумується проти них, хоч який він хитрий, різноманітний у своїх нападах. Дівиця, відкинувши всі інші засоби, звертається до Бога і захисником від ненависної пристрасті обирає свого Нареченого” (св. Григорій Богослов).
Єпископ Назіанзу свідомий, “що таких самих страждань зазнають… скрізь по світі” (1 Пт. 5, 9), тож задля користі своїх слухачів (а потім і читачів) детально описує боротьбу, яку переживала Юстина. “Усе це і ще багато чого пригадуючи в молитвах і благаючи Діву Марію допомогти діві, яка бідує, вона додає і інший засіб — піст і сон на голій землі, щоб зів’яла її краса, яка накликала на неї підступ, а через піст була віднята їжа в полум’я, виснажилося те, що служить розпаленню пристрастей, і заразом, щоб Бог змилосердився над її смиренням”.
Будучи безсилим перед іменем Христа та всією цією зброєю, яку спрямувала проти нього Юстина, демон приступив до самого Кипріана. Вдаючись до біблійних паралелей, св. Григорій Богослов так каже про навернення чаклуна: “Як Саул до гуслів і брязкання Давида, так він вдається до Бога діви”. Кипріан визнав свої гріхи перед зібранням християн і на знак відмови від них та переміни свого життя привселюдно спалив свої чарівницькі книги, які на той час коштували шалені гроші.
“Щоб для очищення колишньої гордині любомудренно навчитися смиренню, спочатку він був дверником храму, а потім став пастирем, навіть кращим і найдосвідченішим з пастирів”. Де саме, тут думки розбігаються. Св. Григорій, як вже зазначалося, стверджує, що в Картагені, хоча інші джерела виступають за Антіохію.
Його як єпископа застають гоніння імператора Декія. Спершу Кипріана засудили на вигнання. Коли його вірних страчували за слово Боже, “Кипріан, будучи відсутнім тілом, був присутній з подвижниками духом, розділяв їхні подвиги; і коли він не міг сприяти живим словом — допомагав писаннями” (св. Григорій Богослов). Врешті і самого Кипріана вбили, стявши мечем голову. Під час тих самих гонінь мученицькою смертю загинула також Юстина. Певний час місце поховання тіла Кипріана було невідомим, поки Бог не відкрив його одній благочестивій жінці.
Дуже швидко св. Кипріан як колишній чаклун і переможець над чаклунством став вважатися серед народу захисником від різного роду чарів та бісівських нападів. Хоча літургійні тексти на його честь, оце мірило тверезого почитання святих, ні про які такі “властивості” його не згадують. Вони оспівують навернення Кипріана, Божий вплив на нього, порівнюють священномученика з апостолом Павлом, що спершу також переслідував вірних, звеличують цнотливість Юстини та їхній спільний мученицький подвиг, однак жодного слова про панацею від пороблення.
З літургійних богослужінь згодом виокремлюються паралітургійні форми почитання, наприклад, відомий Акафіст до св. Кипріана. Також всі його похвали спираються на життя святого, і лише прикінцева молитва серед різних звернень про заступництво просить через св. Кипріана, щоб Бог “позбавив нас від полону диявольського та всякої дії духів нечестивих”.
Загадкою залишається так звана “особливо сильна молитва св. Кипріана”, яка поширюється Інтернетом. Повна по-богословськи безглуздих формулювань та протиріч зі Святим Письмом, вона радше скидається на заклинання. “Нехай буде усім православним людям спасіння в домі, де моляться цією молитвою”, — такий собі словесний амулет, повішений на вході до дому. Більше подає різноманіття способів чарування, імен бісів, ніж елементів Божого Об’явлення. Робить молитва акцент не так на Богові, як на власній винятковій дієвості проти різних чарів та бісів: “Написана на 72 мовах, нехай переможе вона усяке лукавство” (чомусь саме вона — не Бог).
Далі по тексту йде перелік святих, за заступництвом до котрих св. Кипріан буцімто звертається, не зважаючи на те, що багато з них жили значно пізніше від нього. Когось з них знаємо, когось не дуже. Хтось взагалі не зверне уваги на перелік цілком звичних імен “святих митрополитів та чудотворців – Петра, Олексія, Йони, Филипа…”. Лише трохи допитливості й критичного мислення дозволять зрозуміти, що стоїть за цим всім … “русскій мір”. Петро Ратенський, наприклад, переніс осідок Київського митрополита до Москви і заповів своїм наступникам перебувати саме там. А Йона був поставлений митрополитом замість Ісидора, котрий на Флорентійському Соборі відновив єдність Київської митрополії з Римом. Таке саме походження і решти “святих митрополитів та чудотворців”.
Звідси й магізм “молитви”, звідси й абракадабра у її формулюваннях, звідси й прагнення знайти легкі відповіді на всі виклики життя без значних енергозатрат, а живі стосунки з Богом замінити мертвим ритуалом. Щось цілком відмінне від постави самого св. Кипріана, про вченість котрого “свідчать численні і чудові твори, які він написав на нашу користь”, і в житті котрого Бог “перемінив образ навчання і нерозумність підкорив Слову” (св. Григорій Богослов).
Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ " Свята Літургійного року ".
МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.
##DONATE_TEXT_BLOCK##
Джерело: risu.ua
Новини рубріки
Владика Терентій Цапчук офіційно став єпископом-помічником Бучацької єпархії УГКЦ
01 жовтня 2026 р. 17:43
Ректор УКУ привітав студентів, випускників і працівників УКУ, які служать у війську
01 жовтня 2026 р. 17:13
У Львові молитвою вшанували полеглих військових, Героїв Небесної Сотні та воїнів УПА
01 жовтня 2026 р. 16:13