У Білорусі примусово ліквідували щонайменше 35 релігійних організацій

02 жовтня 2026 р. 12:35

02 жовтня 2026 р. 12:35

Такі дані наведені у вересневому моніторингу проекту «Церква і політична криза в Білорусі», який систематизує випадки переслідування релігійних лідерів і віруючих, обмеження свободи віросповідання та міжнародну реакцію на ці процеси, інформує Слово про слово .

Однією з головних тенденцій стало припинення діяльності релігійних громад після обов’язкової перереєстрації.

За даними експертної організації Lawtrend, на які посилається моніторинг, виявлено щонайменше 35 релігійних організацій, примусово ліквідованих у Могильовській та Брестській областях. Відповідні рішення обласні суди ухвалювали з грудня 2025-го до липня 2026 року.

Більшість ліквідованих громад — протестантські.

Із 35 релігійних організацій 20 діяли в Могильовській області, ще 15 — у Брестській.

Найбільшу групу серед ліквідованих протестантських церков становлять:

8 п’ятидесятницьких громад;
7 баптистських;
3 громади християн повного Євангелія;
2 лютеранські.

Крім них, юридичного статусу були позбавлені шість православних, три греко-католицькі та дві римо-католицькі парафії.

До переліку також увійшли Вірменська апостольська та юдейська громади, громада Церкви Христової й громада Міжнародного товариства свідомості Крішни.

Таким чином, наслідки перереєстрації торкнулися представників різних конфесій, хоча серед названих у моніторингу громад найбільше саме протестантських.

Ще одним напрямом тиску автори моніторингу називають використання білоруською владою законодавства про «екстремізм».

За оцінкою проекту, визнання незалежних медіа, сайтів, Telegram-каналів, сторінок у соціальних мережах і матеріалів, пов’язаних із протестами, «екстремістськими» систематично зачіпає також релігійних діячів та спільноти. Автори моніторингу розглядають таку практику як спосіб обмеження свободи інформації та тиску на релігійне середовище.

25 вересня суд Полоцького району та Полоцька визнав «екстремістською інформаційною продукцією» Facebook-сторінку Катерини Євченко, яка живе та працює в Санкт-Петербурзі й час від часу коментувала події в Білорусі.

З оприлюдненої інформації не зрозуміло, які саме публікації стали підставою для судового рішення.

Євченко була однією із засновниць петербурзького Центру допомоги біженцям при православній громаді апостольської традиції в ім’я Святої Трійці. Разом з архієпископом і правозахисником Григорієм Міхновим-Вайтенком вона організовувала медичну та психологічну допомогу людям, які виїхали з України.

На кінець вересня автори моніторингу нараховували 25 християн, яких вони відносять до політичних в’язнів і чиї імена відомі правозахисникам.

Окремо проект веде перелік колишніх політв’язнів. Наразі в ньому зафіксовано щонайменше 68 християн, частина випадків переслідування яких стала відомою лише після їхнього звільнення або включення до списків «екстремістів».

Водночас у вересні відбулися й звільнення.

16 вересня під час чергового раунду переговорів білоруської влади зі спеціальним посланником США Джоном Коулом були звільнені 25 людей, яких правозахисники називають політичними в’язнями.

Серед них — двоє православних та один євангельський християнин. Після звільнення їх вивезли за межі Білорусі.

Влада Білорусі продає майно католицького священика.

Окремий розділ моніторингу присвячений ситуації навколо католицького священика Генріха Околотовича, якого раніше звільнили за посередництва Ватикану та який після цього залишив Білорусь.

Священика засудили за звинуваченням у «державній зраді» до 11 років позбавлення волі та зобов’язали виплатити компенсацію в розмірі майже мільйона євро.

Попри звільнення священика, влада продовжує конфіскацію та спроби реалізувати його майно для погашення визначеної судом заборгованості.

У вересні на аукціон знову виставили ікону «Воскресіння Христа від гробу», датовану другою половиною — кінцем XVIII століття.

Її намагалися продати вже втретє. Початкову оцінку в 4 тисячі білоруських рублів після невдалих торгів знизили до 2,4 тисячі, однак покупця знову не знайшли.

Не вдалося продати й Volkswagen Transporter 2007 року, що належав священику.

Окремо тривають спроби реалізувати земельну ділянку Околотовича площею 0,12 га в селі Нова Миш Барановицького району. На жовтень призначили вже шостий аукціон зі стартовою ціною 6 600 білоруських рублів.

За інформацією «Християнської візії», місцеві жителі відмовляють потенційних покупців від придбання землі словами: «це гріх — брати чуже».

Проблема релігійної свободи в Білорусі порушувалася у вересні й на міжнародному рівні.

2 вересня білоруський журналіст і колишній політв’язень Анджей Почобут зустрівся з Папою Левом XIV.

Почобут розповів, що попросив понтифіка благословити його сім’ю та Білорусь, а пізніше обговорив становище білоруських католиків із секретарем Святого Престолу з відносин із державами архиєпископом Полом Галлахером.

Він також закликав католиків на Заході не забувати про священиків та мирян, які залишаються к Білорусі за ґратами.

«Я сподіваюся, люди пам’ятатимуть про долю священників і мирян-католиків, які зараз страждають у в’язниці, і своїми молитвами покажуть, що їм не байдуже», — сказав Почобут.

4 вересня про ситуацію в Білорусі з архиєпископом Галлахером говорила також білоруська журналістка Ганна Любакова.

Вона звернула увагу, що одночасно зі звільненням католицьких священників відбуваються нові арешти. За словами Любакової, представник Ватикану добре обізнаний із ситуацією та вважає, що вона погіршується.

Вересневий моніторинг таким чином показує суперечливу картину: окремих ув’язнених звільняють унаслідок міжнародних переговорів, однак паралельно продовжуються ліквідація релігійних організацій, переслідування віруючих за «екстремістськими» статтями та інші обмеження релігійного життя.

Після реєстрації у Білорусі залишилось 13 греко-католицьких парафій

Пізнавально