Церковний календар, 5 жовтня. Свята Фаустина

04 жовтня 2026 р. 18:18

04 жовтня 2026 р. 18:18

Народилася Гелена Ковальська 1905 р. у селі Глоговцях у багатодітній селянській родині. Її ранні мрії про монастир не сприймалися батьками серйозно, навіть викликали спротив. Провчившись три роки у школі, дівчина була змушена заробляти на прожиття своє та сім’ї. Працювала прислугою у різних сім’ях в Александрові і Лодзі.

Коли їй таки стає несила противитися монашому покликанню, з’являються нові перешкоди. Гелена звертається до багатьох монастирів, і скрізь їй відмовляють. Врешті 1925 р. дівчину приймають до Згромадження сестер Матері Божої Милосердя у Варшаві.

Новіціат проходить у Кракові. Тут вперше у неї стаються містичні переживання ­­­­— дівчина проходить болючий досвід темної ночі. Годинами вона сидить у храмі перед Святими Дарами, роздумуючи про Боже милосердя, його місце у творенні світу та людини, у Христовій відкупительній Жертві, у Церкві та в обіцяній майбутній славі.

Прийнявши вічні обіти разом з іменем Марії Фаустини, вона продовжила свій шлях у монашестві. У монастирях Кракова, Вільнюса, Плоцька сестра Фаустина виконувала служіння кухарки, садівниці, зустрічала відвідувачів при монастирській брамі. Увесь цей час вона продовжувала роздумувати про велич Божого милосердя до людей і світу.

З 1931 р. у неї почалися видіння Ісуса Христа. Вперше Він з’явився сестрі Фаустині, коли вона перебувала у Плоцьку. Наголошуючи на Своєму милосерді, Ісус показав їй образ, на якому з Його боку виходять два промені ­­­­— білий і червоний. Це вказувало на Його Хресну Жертву, під час якої з проколеного боку Христа “потекла ж негайно кров і вода” (Йо. 19, 34).

Ісус у видінні наказав сестрі Фаустині виготовити такий образ і освятити його в першу неділю по Воскресінні, а в сам цей день встановити Свято Божого милосердя. Це видіння органічно вписується у латинську традицію, в якій у першу неділю після Великодня читають євангельський уривок, де Воскреслий каже: “Кому відпустите гріхи ­­­­— відпустяться їм, кому ж затримаєте ­­­­— затримаються” (Йо. 20, 23). І Євангеліє, і білий промінь з Христового боку вказують на прояв Божого милосердя, яке очищає гріхи у Таїнствах Хрещення і Покаяння. Червоний же на ще один прояв ­­­­— у Євхаристії.

Відтоді Христос став регулярно з’являтися сестрі Фаустині, показуючи трагедію людей, котрі живуть без Бога, та готовність Його милосердя прийняти їх, як тільки покаються. Іноді таке єднання з Христом викликало у монахині піднесення, проте часто супроводжувалося стражданнями. Сестра Фаустина хворіла, переживала терпіння духовного характеру. Однак усі свої страждання жертвувала за навернення і спасіння грішників. Так вона навчалася, що Боже милосердя є джерелом милосердя однієї людини до іншої.

З 1934 р. за дорученням Ісуса та за наказом духівників о. Міхала Сопочка та о. Юзефа Андраша сестра Фаустина стала записувати свої видіння, і тривало це аж до смерті монахині у 1938 р. За цей час Христос 1935 р. об’явив їй у Вільнюсі молитву Коронки до Божого милосердя як прохання до Отця через Хресну Жертву про милосердя до нас і всього світу, а 1937 р. у Кракові установив Годину милосердя (15:00) як час особливого почитання Його Смерті на Хресті.

Видіння Фаустини Ковальської були сприйняті Церквою не зразу. 1959 р. на них Апостольський Престіл навіть наклав заборону. Однак єпископ Кракова Кароль Войтила (майбутній Папа Іван Павло ІІ ) 1965 р. розпочав процес щодо визнання сестри Фаустини святою. Його матеріали отримав Ватикан, і 1978 р. зняв заборону з установленого Фаустиною Ковальською культу Божого милосердя. 1993 р. Папа Іван Павло ІІ беатифікував монахиню, а 2000 р. канонізував, запровадивши також Свято Божого милосердя для всієї Католицької Церкви. Він і його наступники на Апостольському Престолі регулярно здійснювали паломництва до санктуарії Божого милосердя в Кракові-Лаґєвниках, де поряд з образом Ісуса Милосердного на вівтарі виставлені мощі сестри Фаустини.

З тих пір культ Божого милосердя та пов’язана з ним специфічна духовність, практикована самою св. Фаустиною Ковальською за її життя, знаходять по цілому світі все більше прихильників. Образ Милосердного Ісуса з написом “Ісусе, довіряю Тобі!” став надзвичайно впізнаваним. Головна суть, яку передає Христос через нього, і яку сестра Фаустина намагалася щоденно втілювати у життя, ­­­­— це беззаперечна довіра до Бога. В духовності св. Фаустини Ковальської вона полягає не в емоціях і не в інтелектуальному переконанні, а у щоденній готовності християна виконувати Божу волю. Вона передусім є у Божих Заповідях, обов’язках обраного стану та особливих натхненнях Святого Духа, розпізнання яких вимагає великої духовної чутливості.

Культ Божого милосердя, об’явлений сестрі Фаустині, виходить за межі особистого досвіду цього явища. Він вчить бачити його у щоденності, у Церкві, у Євхаристії, у заступництві Матері Божої Милосердя , глибоко шанованої св. Фаустиною Ковальською, однак понад те закликає поширювати звістку про Боже милосердя серед інших людей. Задля цього виник Апостольський рух Божого милосердя, що цією спільною метою об’єднує священиків, монашество і мирян. “Душі, які поширюють почитання Мого милосердя, оберігаю протягом усього життя, як чуйна мати своє немовля, а в годину смерті не буду їм Суддею, а милосердним Спасителем”, ­­­­— каже Ісус в одному із видінь сестрі Фаустині.

Усі вони записані у її “Щоденнику”, виданому багатьма мовами, в тому числі й українською. Сповнений глибокими особистими переживаннями зустрічі з Христом, він містить багато обітниць, даних Ісусом тим, хто практикує культ Божого милосердя та поширює його (благодать навернення, спокійна смерть тощо). Не слід однак гадати, буцімто ті, хто його не практикує позбавлені цих дарів. Об’явлення св. Фаустини Ковальської, як і інші приватні об’явлення, є додатковим засобом для утвердження у вірі, основним джерелом якої залишається єдиний депозит Божого Об’явлення, викладений у Святому Письмі й Переданні.

Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ " Свята Літургійного року ".

МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.

##DONATE_TEXT_BLOCK##

Пізнавально