У Софії Київській об’єднали творчість українських військових та митців

15 жовтня 2026 р. 10:56

15 жовтня 2026 р. 10:56

Про це повідомляє Вечірній Київ .

До кураторської команди увійшли засновник платформи «Позивні», командир навчального взводу Данило Проскурін, військовослужбовець Медіацентру Сухопутних Військ Євген Солонина, який нині перебуває на фронті, та мисткиня Галина Дюговська (НСХУ), яку до проєкту запросили самі військові.

За їхніми словами, нинішня виставка є вже другою у цьому напрямі. Перший проєкт — «Позивні» — викликав значний суспільний резонанс, тож його команда вирішила продовжити та поглибити цю ідею, розкриваючи теми життя, відродження та моральної підтримки суспільства.

В основі експозиції лежить прадавній архетип світового дерева — символу роду, зв’язку поколінь, трансформації та глибинного культурного коду українців.

В центрі експозиції представлені твори Тетяни Пранчук — випускниці Академії Бойчука та членкині НСХУ. Хоча вона працює у багатьох техніках, зокрема з живописом та графікою, її перша рідна спеціальність — це текстиль та вишивка. Саме вона звернулася до військових із задумом створити мілітарну абетку, яка згодом переросла в іншу роботу — «Дерево позивних».

«Ми почали з того, що зібрали базу даних, десь близько тисячі позивних реальних бійців, — розповідає співкуратор проекту та голова платформи „Позивні“ Данило Проскурін. — А далі поставили питання, в якій же мистецькій формі можна їх використати на повну потужність. Тоді Тетяна запропонувала тему дерева, і ця ідея нам дуже сподобалася».

За основу кожного з дерев художниця бере оригінал традиційного українського рушника, а орнаменти утворює за допомогою патчів із позивними воїнів. Кожне таке дерево пов’язане з певним українським регіоном.

«Одне з дерев називається „Дерево життя: чотири сили“, тому що тут представлені позивні, які відносяться до тем землі, повітря, вогню, війни („страх“, „жах“), а на противагу їм — позивні, що пов’язані з сонцем і щастям: „красота“, „щасливий“, навіть „морозиво“ як символ абсолютного дитячого щастя, — зазначає Данило Проскурін. — Загалом ми зрозуміли, що мілітарна культура занадто мало вивчена і не систематизована. Так народилася ідея створити платформу, котра б займалася її просуванням і в мистецькій, і в науковій площині, і в роботі з ветеранами».

Цю тему продовжують графічні монотипії Олександра Гребенюка «Серпокрильці», створені вже під час його служби в лавах ЗСУ як оператора БПЛА.

Важливою частиною експозиції стала робота Людмили Антоненко. Отримавши пропозицію від кураторів створити текстильну абетку, авторка перетворила літери на символічний простір пам’яті.

У залах Будинку митрополита також представлені витинанки Катерини Гончар та твори молодих авторів, зокрема керамічні панно Анастасії Лелюк, вітражне панно Аліни Соколовської.

Важливою частиною експозиції є серія робіт з лози «Паростки», створена Галиною Дюговською.

Окремий потужний пласт виставки — це роботи голови секції декоративно-прикладного мистецтва НСХУ Володимира Балибердіна. Його серія «Янголи перемоги» та ювелірні прикраси створені з використаних гільз, які свого часу митцю передали військові.

Ці твори уособлюють унікальну здатність українців перетворювати смертоносний метал на красиві та позитивні символи відродження.

Серія «Кришталеві гори» виконана зі скла від вітрин та вікон, розбитих внаслідок ворожих обстрілів, а в панно «Козацьке сонце» використані старовинні підкови зі всієї України, включно з Кримом, як символ об’єднання нашої батьківщини.

Кульмінацією виставки стала відеоінсталяція під назвою «Мить не минає», представлена в окремій залі. Її автором є відомий український режисер, оператор, фотограф і кінодокументаліст Олександр Дірдовський, який є автором понад 40 фільмів про різних митців. В останні роки він живе у Вільнюсі, проте дізнавшись про цей проєкт, охоче відгукнувся для участі в ньому.

Куратори наголошують, що артпроєкт «Дерево Життя. Традиції і сучасність» у Софії Київській — це результат співпраці між військовими та цивільними, яка продовжуватиме розширюватися, формуючи спільний суспільний простір пам’яті та відродження.

Виставка триватиме до 30 жовтня.

Пізнавально