У Литві пропонують на законодавчому рівні обмежити вплив Московського Патріарха

18 жовтня 2026 р. 17:18

18 жовтня 2026 р. 17:18

Про це повідомляє видання ELTA.

Як зазначено в прес-релізі парламентарів, проектом поправок до Закону про релігійні громади та об’єднання пропонується встановити, що релігійні громади та об’єднання не зможуть отримати статус традиційної релігійної громади чи об’єднання або інше державне визнання, якщо їхні адміністративні центри пов’язані з суб’єктами, які застосовують міжнародні санкції або встановлені законами Литви обмежувальні заходи, або їхня діяльність становить загрозу державній безпеці чи громадському порядку.

Також пропонується чіткіше визначити юридичних осіб, які мають право представляти традиційні релігійні громади. Православне релігійне об’єднання Литви представлятиме релігійний центр у Литві, визначений канонами та іншими внутрішніми нормами Константинопольського Вселенського Патріархату, а об’єднання мусульман-сунітів Литви — Духовний центр мусульман-сунітів Литви, муфтіят.

За словами Ажубаліса та Анушаускаса, поправки спрямовані на зменшення впливу Московського Патріархату в Литві.

Парламентарії нагадали, що в оцінці загроз національній безпеці за 2026 рік Департамент державної безпеки (ДДБ) звернув увагу на значний вплив Московського Патріархату на підпорядковані йому єпархії за кордоном, зокрема на Віленсько-Литовську єпархію, що діє в Литві. За оцінкою ДДБ, ця залежність дає Росії можливість впливати на православну громаду Литви.

«Росія використовує для розширення свого впливу не лише політичні організації, інформаційні кампанії чи розвідувальні мережі. Вона залучає й релігійні інститути. Коли адміністративна підпорядкованість релігійної організації дає Кремлю можливість впливати на литовське суспільство, це стає не лише церковним питанням, а й питанням національної безпеки. Держава зобов’язана оцінити ці ризики та мати належні правові засоби для управління ними», — заявляє А. Ажубаліс.

Члени Сейму також пропонують внести зміни до Закону про права релігійних громад та об’єднань щодо нерухомого майна, закріпивши права традиційних релігійних громад Литви на нерухомість, якою вони володіли в минулому або яку придбали після 11 березня 1990 року, та визначивши, що ці права передаватимуться іншим суб’єктам за рішенням самих громад, з дотриманням законів та внутрішніх норм відповідних релігійних громад.

Проектом також пропонується встановити правову підставу для передачі Литовському екзархату Константинопольського Вселенського Патріархату конкретних історичних будівель православного релігійного об’єднання: собор Успіння Пресвятої Богородиці, П’ятницьку церкву та церкву Святого Миколая, Свято-Духовський монастир у Вільнюсі та Сурдегський Свято-Духовський монастир, а також Успенську церкву у Вевісі.

Крім того, передбачається вирішити питання власності на мечеті в Каунасі, селі Сорок Татар та Немежисі, передавши їх Духовному центру мусульман-сунітів Литви — муфтіяту.

Згідно з пропонованим регулюванням, рішення про передачу конкретних об’єктів ухвалюватимуться у передбаченому законопроектом порядку Сеймом або урядом.

Передбачається, що пропоновані зміни до правових актів наберуть чинності 1 січня 2027 року, щоб у Сейму та уряду був час ухвалити необхідні рішення щодо їх реалізації.

Нагадаємо, 14 жовтня на пресконференції у Вільнюсі було презентовано міжнародне аналітичне дослідження « Використання релігії як інструменту впливу та загрози безпеці Литви та Європи в контексті російської військової агресії ».

На заході зазначено, що в ЄС діють близько 670–700 парафій Московського Патріархату, а разом із пов’язаними з ним фондами, школами, культурними центрами та іншими організаціями їхня кількість перевищує тисячу. Релігійні структури можуть використовуватися Росією для поширення політичного впливу, пропаганди та дезінформації, а їхню діяльність необхідно розглядати зокрема в контексті національної безпеки.

Пізнавально