Церковний календар, 20 жовтня. Мученик Артемій

19 жовтня 2026 р. 18:40

19 жовтня 2026 р. 18:40

Свідчення про мученика Артемія, крім житійної літератури, знаходимо в істориків Амміана Марцелліна та Філосторгія. Походив він зі знатної римської родини. 312 р. брав участь у відомій битві на Мільвійському мості. Щоб здолати Максентія, імператор Костянтин , згідно з отриманим напередодні об’явленням, наказав на стягах свого війська зобразити знак Хреста. Перемогу вдалося здобути, і Артемій, бачачи це, увірував в Ісуса Христа.

Певний час після цього він був радником Костянтина та його наступника Констанція ІІ. За дорученням останнього переніс мощі апостолів Андрія та Луки з Патри до Константинополя. Пізніше імператор призначив його воєначальником Олександрії. Іконографія мученика часто зображає його не просто воїном у кольчузі та зі зброєю, а ще й на троні.

Своїм високим становищем Артемій скористався для поширення християнства в Єгипті та руйнування язичницьких культів. Каже стихира Вечірні на його честь: “Натхненням Духа був ти втаємничений у Божественне знання всіх Творця, Артемію, і тих, що творінню поклонялися, всемудро оскаржив, і привів людей до пізнання Бога”.

Оскаржив Артемій у ідолопоклонстві не тільки народні маси, а й самого імператора Юліана Відступника. Коли той прийшов до влади і надумав іти війною на персів, то зібрав у Антіохії всіх найвищих воєначальників. Прибув туди й Артемій. Вражений розмахом поганства, яке став відроджувати Юліан, він докорив імператору за це та передбачив його загибель у війні з персами.

Гнів владоможця не забарився. Юліан звинуватив Артемія у вбивстві свого брата Галла і піддав мукам. “Розумне світило віри — Артемія вшануймо, бо він оскаржив царя мерзенного, і кров’ю мучеництва його Церкву Бог окрив немов порфірою”, — закликає стихира Вечірні. Напівживого кинули мученика до темниці, але йому з’явився Христос і в чудесний спосіб зцілив.

Житіє св. Артемія розповідає, як на храм Аполлона в цей час зійшов вогонь з неба, а Юліан Відступник звинуватив у пожежі християн та став масово їх мучити. Тортурам піддали знову й Артемія. Цього разу його придавили важким каменем, поки врешті не стяли мечем. Ці катування надихнули св. Йосифа Піснеписця , іменем котрого підписаний канон Утрені на честь мученика Артемія, на таку паралель: “На Камені живому душевні стопи утвердивши, каменем придавлений і болями оточений, істинний страстотерпець залишився непохитним”.

Тіло Артемія підібрала дияконеса Ариста і відправила в Константинополь. Тут його поклали в храмі св. Івана Предтечі, що в Оксії, та урочисто вшанували. Також розвинувся культ св. Артемія в Патрах у монастирі Богородиці Гірокомітісси, на місці якого раніше був храм, освячений на честь мученика. А по всій Греції його вважають покровителем поліції. На Русі його вшанування бере початок від ХІ ст., відколи 1073 р. частину його мощей передали Києво-Печерській лаврі.

З мощами святого, імовірно тими, що зберігалися у Константинополі, пов’язується вже згаданий канон Утрені, підписаний Йосифом. Адже остання його пісня чітко вказує на їхню присутність: “Рака твоя, виточуючи безнастанно зцілення, вірних скликає з любов’ю черпати задля тілесного здоров’я та істинного спасіння душі, всеблаженний Артемію, молільнику за тих, що тебе вихваляють”, і підкреслює заступництво мученика за тих, котрі з вірою звертаються до нього.

Публікація вийшла у рамках проекту РІСУ " Свята Літургійного року ".

МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проект.

##DONATE_TEXT_BLOCK##

Пізнавально