Собор XII століття у Пскові передали РПЦ всупереч побоюванням музейників

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Собор XII століття у Пскові передали РПЦ всупереч побоюванням музейників

26 жовтня 2026 р. 13:08

26 жовтня 2026 р. 13:08

Спасо-Преображенський собор Мирозького монастиря у Пскові, який раніше був у віданні Псковського музею-заповідника, передано Російської Православної Церкви. Музейна спільнота стурбована тим, що проведення в соборі регулярних Служб може зруйнувати унікальні фрески XII ст.

Про це повідомляє Радіо Свобода .

У прес-релізі, випущеному музеєм 25 жовтня, зазначено, що музей-заповідник "повідомили" про припинення права оперативного управління собором. Повідомлення надійшло від Росмайна, адміністрація Пскова та області не має до нього відношення. Окрім собору, РПЦ відійшли братні келії Мирозького монастиря, збудовані у XV-XIX століттях.

"Подальша реалізація програми реставрації Спасо-Преображенського собору та збереження ансамблю фрескового розпису XII століття здійснюватиметься релігійною організацією з урахуванням півстолітнього досвіду Псковського музею щодо підтримки необхідного температурно-вологісного режиму", - йдеться в документі.

Видання "Важливі історії" наводить побоювання музейних співробітників щодо збереження фресок – найціннішої історичної спадщини собору. Поки собор перебував у відомстві музею, церковні Служби в ньому проводилися лише у свята та з дотриманням температурно-вологісного режиму. Навіть у туманні дні собор закривали для відвідування, щоб не допускати перепадів вологості. Тепер же, побоюються музейники, стінопис може загинути через вологу з вулиці та одяг й взуття численних парафіян. Пошкодять йому і свічки, що постійно горять.

"Цьому храму не жити. Увесь живопис загине. Не знаю, чи зможу я зайти в цей храм ще колись, через рік. Через рік уже рятувати не буде чого", - цитує слова однієї зі доглядачок собору етнограф, доцент Новгородського державного університету Ельвіра Гептінг. За її словами, четверо музейних доглядачів, які працювали в соборі, будуть звільнені, решту співробітників переведено.

Передача у відання РПЦ церковних будівель та ікон, якими раніше опікувалися музеї, часто викликає у мистецтвознавців, реставраторів та істориків побоювання за їх збереження. Найрезонанснішим випадком була передача Церкві одного з головних шедеврів російського іконопису - "Трійці" Андрія Рубльова. Співробітники Третьяковської галереї, де зберігалася ікона XVI століття, та музейна спільнота загалом, включаючи навіть частину церковних іконознавців та реставраторів, виступали різко проти передачі "Трійці" в діючий храм, вказуючи на крихкість барвистого шару та неможливість дотримуватися необхідного режиму зберігання в умовах регулярних Богослужінь. Проте у 2023 році "Трійця" була передана РПЦ та виставлена у Свято-Троїцькому соборі Трійце-Сергієвої лаври у герметичній клімат-камері. У вересні 2026 року стало відомо, що клімат-камера зламалася, ікона зазнала пошкоджень і зараз вилучена з іконостасу.

Спасо-Преображенський собор Мирозького монастиря у Пскові був побудований першій половині XII століття і розписаний невідомими майстрами візантійської школи. Ансамбль із десяти храмів Пскова входить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Преображенський собор – найстаріший із них.