У Львові під егідою ДЕСС відбувся Форум національних меншин заходу України

02 листопада 2026 р. 10:04

02 листопада 2026 р. 10:04

Як повідомили в ДЕСС , у центрі уваги — не лише мови, традиції, релігія та культурна спадщина, а й те, як забезпечити права людей, зберегти розмаїття та водночас зміцнити спільність українського суспільства в умовах війни. Адже представники різних національних спільнот мають спільну історію з Україною, захищають її, працюють, виховують дітей і пов’язують із нею своє майбутнє.

Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський у вступному слові звернув увагу на те, що українське суспільство зберегло прагнення до єдності попри історичні випробування, а міжетнічна злагода залишається важливою ознакою української політичної нації.

«Вони хочуть бути разом. Прагнення бути разом — це, мабуть, одна з найважливіших ознак нації», — наголосив він.

За словами Віктора Єленського, за роки незалежності в Україні вдалося уникнути міжетнічних зіткнень, а представники різних народів, етнічних груп і корінних народів послідовно демонстрували готовність будувати спільне майбутнє. Сьогодні це прагнення має підкріплюватися конкретними державними рішеннями.

Серед таких кроків він назвав запровадження конкурсного фінансування культурних та освітніх потреб національних спільнот, відзнаки за розвиток мов корінних народів, відзначення Дня національної злагоди та культурного розмаїття, а також зустрічі представників спільнот із Президентом України.

Водночас, підкреслив очільник ДЕСС, підтримка національних спільнот — не формальне виконання вимог на шляху до Європейського Союзу. Це свідомий вибір держави, яка прагне, щоб кожна людина почувалася повноправною і невіддільною частиною української політичної нації.

«Ми хочемо, щоб національні спільноти в Україні почувалися краще, ніж будь-деінде. Щоб вони не просто формально належали до українського суспільства, а відчували себе повноцінною, невіддільною частиною української політичної нації», — сказав Віктор Єленський.

Важливою думкою його виступу стало й те, що культурні традиції не повинні залишатися лише спогадом про минуле.

«Ми не хочемо, щоб національні спільноти лише зберігали свої культурні звичаї, релігійні особливості та традиції, наче музейні експонати. Ми хочемо, щоб ці традиції жили. Щоб їх плекали, розвивали, наповнювали новим змістом і передавали наступним поколінням».

Віктор Єленський також зауважив, що критика з боку представників спільнот — цілком нормальна і навіть корисна для державних інституцій: вона допомагає бачити проблеми й не зупинятися на досягнутому. Одне з головних завдань форуму, за його словами, — знайти дієві механізми захисту прав і свобод, які працюватимуть не лише на папері, а й у повсякденному житті.

На цьому ж акцентував директор Департаменту боротьби з дискримінацією Генерального директорату з питань демократії та людської гідності Ради Європи Халвард Горсет. У відеозверненні він наголосив, що захист прав національних меншин є невіддільною складовою демократичних реформ і важливою умовою суспільної стійкості під час війни.

«Справжнім критерієм ефективності цих стандартів є не лише те, що записано в законодавстві, а й те, що змінюється в повсякденному житті людей», — зазначив він.

Ідеться, зокрема, про можливість навчатися рідною мовою, брати участь в ухваленні рішень, отримувати послуги без дискримінації та бути почутими. Халвард Горсет зауважив, що Україна вже просунулася в удосконаленні законодавства, однак тепер особливо важливо забезпечити його належне виконання. Значна роль у цьому належить місцевій і регіональній владі, адже саме на місцях ухвалені рішення стають частиною щоденного життя.

Окремо представник Ради Європи зупинився на становищі ромських громад, які й надалі стикаються з перешкодами в доступі до освіти, працевлаштування, публічних послуг та участі в суспільному житті. Для подолання цих проблем, за його словами, потрібні адресні рішення, постійний діалог і реальне залучення самих громад.

Про вплив війни на життя українського суспільства говорив заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Іван Собко. Він наголосив, що представники понад 135 національних спільнот України хочуть жити тут, розвивати свої громади, виховувати дітей і будувати майбутнє. Найбільшою перешкодою для цього залишається російська агресія.

«Наше завдання – створювати умови, щоб кожна людина, незалежно від національності, почувалася тут удома. Це починається з простих речей: від доступності адміністративних послуг у ЦНАПах до підтримки культурних ініціатив, діяльності національно-культурних товариств та можливостей зберігати свої культурні і релігійні традиції», – наголосив заступник голови ЛОДА.

«Щоб людям було комфортно, добре і щоб вони відчували, що вони справді вдома», — окреслив він цей принцип.

Пізнавально