На Львівщині вшанували пам’ять отця Михайла Зубрицького УГКЦ

03 листопада 2026 р. 13:42

03 листопада 2026 р. 13:42

Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ .

Отця Михайла вважають одним із перших дослідників, які системно вивчали життя українського селянства, а Мшанець завдяки йому став одним із найдослідженіших сіл Центрально-Східної Європи. На цьому у промові наголосив владика Ярослав.

Архиєрей нагадав, що наукова спадщина священника налічує понад 300 праць. Отець Михайло публікував давні документи, записував пісні, легенди й приказки, а 1913 року передав до музею у Львові чимало предметів бойківського побуту.

«Іван Франко, його ровесник і товариш по гімназії, високо цінував точність та чесність його досліджень. А історик Франк Сисин назвав отця Михайла „Нестором українського села“», — зазначив владика.

Він також згадав про випробування в житті священика: 1914 року австрійська влада заарештувала його за безпідставним звинуваченням у москвофільстві. Отець Михайло пройшов через концтабір «Талергоф».

Пам’ятник встановили на території храму у Мшанці, хоча могила о. Михайла розташована в с. Береги Долішні, нині на території Польщі.

«У радянський час пам’ять про отця Михайла намагалися стерти. Та Господь сказав: „Коли оці замовчать, кричатиме каміння“ (Лк. 19, 40). І ось цей камінь стоїть не там, де спочиває тіло, а там, де жило служіння, у селі, якому священник присвятив найкращі роки свого життя», — наголосив владика Ярослав.

Він також зауважив, що пам’ятник має нагадувати наступним поколінням про постать священика та його служіння. Відтак єпископ закликав присутніх не обмежуватися збереженням матеріальної пам’яті, а наслідувати приклад о. Михайла.

«Пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і, дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру» (Євр. 13, 7), — процитував єпископ апостольське послання. «Пам’ять без наслідування залишається лише каменем… Найкращим пам’ятником отцю Михайлові будемо ми», — закликав він.

Наприкінці проповіді архиєрей подякував пароху Мшанця о. Романові Грому, з ініціативи якого увічнили пам’ять о. Михайла, а також дослідникам і науковцям, скульптору Олексієві Коношенку, архітекторам, жертводавцям, волонтерам, Стрілківській громаді та мешканцям села, які долучилися до реалізації проекту.

Основою композиції є вертикальне коло заввишки майже 5 метрів, що символізує вічність. У його центрі — наскрізний силует священника, крізь який можна пройти. За задумом автора, це — символічне «входження» в епоху, у якій жив і працював о. Михайло Зубрицький. Від силуету розходяться концентричні рельєфні хвилі, подібні до кіл на воді.

Центральна ідея композиції полягає в тому, що діяльність однієї людини може започаткувати зміни, які продовжують впливати на наступні покоління. Пам’ятник є частиною ширшого задуму — створення у Мшанці меморіального парку та громадського простору з амфітеатром для культурних, освітніх і громадських заходів.

Після освячення памʼятника відбувся культурно-мистецький фестиваль «В гості до бойків: код Зубрицького», присвячений постаті священника, його науковій спадщині та культурі Бойківщини. У програмі були просвітницькі заходи, дискусії, майстер-класи, презентація документального фільму та концерт.

Пізнавально