Церковний календар, 5 листопада. Мученики Галактіон і

05 листопада 2026 р. 08:26

05 листопада 2026 р. 08:26


5 листопада Церкви візантійської традиції відзначають пам’ять мучеників Галактіона і Єпистими, подвиг котрих з одного боку звеличує подружню любов, а з іншого - плекання чистоти в монашестві. Згадку про них містить і Римський Мартиролог.

До останнього джерела розповідь про Галактіона і Єпистиму перейшла від Симеона Метафраста. Інше Житіє мучеників містить автограф безпосереднього учасника цих подій, їхнього слуги Євтолмія, хоч найраніші списки твору не дуже далеко відійшли у часових рамках від Метафрастових, датуючись ХІ ст. Тоді як Галактіон та Єпистима постраждали у ІІІ чи на початку IV ст.

Житіє, підписане Євтолмієм, поширилось на християнському Сході. Важко сказати, чи саме цей чоловік його записав, але монаший почерк в ньому відчутний доволі сильно і проглядається через доволі поширений сюжет із цього середовища — молода пара побралася, вирішила жити в дівицтві і розійшлась по монастирях — чоловічому й жіночому відповідно.

А передував цьому сюжет, близький до біблійного, — Галактіон народився у бездітних батьків Клітофонта і Левкіппи. Колишні язичники повірили словам монаха Онуфрія, що Христові під силу дати їм дитину. Спершу Левкіппа охрестилася і стала молитися про потомство, а коли народився Галактіон, то й Клітофонт, побачивши здійснення Божого чуда, став християнином.

Двадцятичотирилітнього Галактіона батьки заручили зі знатною багатою дівчиною Єпистимою, котра однак була язичницею. Через те юнак відмовився цілувати свою наречену. Єпистима зажадала пояснень, і Галактіон став проповідувати Христа. Це спонукало її до навернення. Житія каже, що Галактіон сам охрестив Єпистиму в ріці Кифос, оскільки тривали переслідування християн (за одними даними Децієм, за іншими — Діоклетіаном), і важко було знайти священика.

Далі відбулося те, що оспівує канон Утрені 5 листопада: “Рід і багатство і могутність заради Христа залишивши і взявши, преподобний, хрест, монаший подвиг звершував ти побожно з Єпистимією блаженною, твоєю дружиною”. Галактіон зі своїм слугою Євтолмієм приєднався до чоловічої монашої спільноти на горі Пупліон біля Емеси в Сирії, а Єпистима — до жіночої в тому самому місці.

Аскетичне життя для преподобних стало підготовкою до майбутнього мученицького подвигу. “Вигодуваний молоком посницьким, Галактіоне, ти досконалого сповнення Христових страстей досягнув”, — каже канон Утрені.

Дізнавшись, що на Пупліоні живуть християни, переслідувачі схопили Галактіона та його співбратів. Єпистима сама пішла на судилище підбадьорити чоловіка. Спершу всіх били воловими жилами. Намагаючись здерти з Єпистими одяг, кати після її молитви осліпли. “Заручившись Слову, Єпистиміє, Божественному, невірних, що намагалися тебе оголити, ти осліпила і після розкаяння дітьми світла явила” (канон Утрені, пісня 7).

Після цього чуда навернулося багато язичників. Однак мучитель продовжував тортури. Мученикам заганяли гострі спиці під нігті, відтяли кінцівки і врешті відрубали голови. “За Христа, мужні, з відсіченими ногами, і головами, і нігтями, і руками ви викоренили оману нечестя і переможцями явилися” (канон Утрені, пісня 4). Мощі Галактіона та Єпистими зібрав у посудину Євтолмій, і, як каже авторграф до їхнього Житія, описав цей подвиг.

Мученики Галактіон і Єпистима - фото 178882

Мученики Галактіон і Єпистима

Літургійна та іконографічна традиції в прославленні Галактіона й Єпистими як подружжя і як монахів не вбачає жодного протиріччя. На іконах бачимо їх іноді в монашому облаченні, а іноді просто як мучеників у туніках, плащах та з хрестом у руках. Тексти богослужінь також оспівують їхню духовну єдність як чоловіка й дружини, а поряд з тим життя в дівицтві.

Хоч вплив монашого середовища домінує, все ж літургійні тексти намагаються, відклавши вбік життєвий стан Галактіона і Єпистими, дійти до кореня, яким є Божа любов. Пізнавши її, мученики рушили за нею. “Чистотою любові охоплений, навчив жити в дівицтві з тобою дружину: з нею постраждавши законно, ти, мучениче Галактіоне, прославився” (канон Утрені, пісня 3). Через вшанування мучеників вшановується сам Христос, Котрий надихає на особливий подвиг і вручає переможні вінці за нього. Тому й каже стихира Вечірні на честь мучеників Галактіона і Єпистими: “Їхнє пресвітле свято вшановуючи, через них Христа, що всіх освячує, прославмо”.

Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ " Свята Літургійного року ".

МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.

Церковний календар, 5 листопада. Мученики Галактіон і

Джерело: risu.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua