У Києві оцифровують унікальне підземелля Михайлівського Золотоверхого монастиря

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Києві оцифровують унікальне підземелля Михайлівського Золотоверхого монастиря

13 листопада 2026 р. 17:09

13 листопада 2026 р. 17:09

В Києві розпочали оцифрування підземелля Михайлівського Золотоверхого монастиря – унікальної пам'ятки архітектури 18-го століття. Створення її цифрового двійника стане важливим кроком у збереженні культурної спадщини столиці, особливо в умовах повномасштабної війни, коли захист історичних пам'яток набуває особливого значення.

Про це повідомили в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА.

Роботи з цифрової фіксації та створення високоточної 3D-моделі підземного комплексу Михайлівського Золотоверхого монастиря виконує команда ДІАЗ «Стародавній Київ». Проект передбачає детальне документування архітектури, конструктивних особливостей та просторової структури пам’ятки.

Попри складні історичні обставини та руйнування, яких зазнав монастир у 20-му столітті, підземний комплекс зберігся до наших днів. Сьогодні він є не лише цінною пам’яткою архітектури доби бароко, а й унікальним свідченням повсякденного життя, побуту та господарської діяльності Києва минулих століть.

«Отримана 3D-модель дасть змогу детально дослідити геометрію підземних приміщень, стан склепінь, мурованих конструкцій та інші архітектурні елементи. Надалі її використовуватимуть для моніторингу технічного стану пам’ятки, планування реставраційних робіт, наукових досліджень і створення віртуальних екскурсій», – зазначила директорка Департаменту Марина Соловйова.

Створення цифрових копій пам’яток дозволяє зафіксувати їх стан, зберегти точну інформацію про архітектурні особливості та конструкції, а також мати надійну інформаційну основу для майбутніх досліджень і відновлення у разі пошкоджень.

Такий підхід, говорять фахівці, відповідає сучасним європейським тенденціям у сфері охорони культурної спадщини та відкриває нові можливості для міжнародної співпраці. Використання цифрових технологій для збереження історичних об’єктів є перспективним напрямом, який становить значний інтерес для європейських партнерів Києва. Це також можливість ділитися досвідом, розвивати спільні дослідницькі ініціативи та демонструвати, що навіть в умовах війни Україна впроваджує сучасні практики захисту своєї культурної спадщини.

Водночас перспективи проекту не обмежують цифровою фіксацією. У планах Державного історико-архітектурного заповідника – перетворення підземелля на повноцінний музейно-культурний простір. Це дозволить відкрити для киян і гостей столиці унікальну сторінку історії Михайлівського Золотоверхого монастиря, представити автентичну архітектуру 18-го століття та організовувати тематичні виставки.

Упродовж століть підземелля було важливою частиною розвиненого господарства монастиря. Тут зберігали харчові припаси, напої та інші продукти, а окремі приміщення використовували як льодовні – взимку сюди завозили лід із Дніпра. У 19-му столітті споруда зазнала капітального ремонту: зокрема, у 1884 році, під час будівництва готелю для прочан, її склепіння підсилили металевими балками.

Це складна система мурованих приміщень зі склепінчастими перекриттями, нішами та коридорами. Від основної частини споруди відходять також підземні ходи, які нині замуровані.