Суд оштрафував військового через відмову складати присягу, бо його релігія забороняє брати до рук зброю

14 листопада 2026 р. 12:31

14 листопада 2026 р. 12:31

Про це пише Судово-юридична газета .

Як установив суд, 11 вересня 2026 року о 17:00 солдат, який перебував у місці тимчасового розміщення навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, відмовився виконати законну вимогу командира.

Йшлося про наказ командира військової частини від 11 вересня 2026 року «Про складання Військової присяги військовослужбовцями, призваними за мобілізацією». Військовослужбовець відмовився скласти присягу на вірність Українському народові, мотивуючи це своїми релігійними переконаннями.

У судовому засіданні військовослужбовець пояснив, що є глибоко віруючою людиною, прийняв хрещення та належить до церкви християн віри євангельської.

За його словами, він відмовився від присяги не лише через релігійні переконання, оскільки членам його церкви заборонено брати до рук зброю, а й через те, що вважає свою мобілізацію незаконною.

Чоловік стверджував, що не отримував бойової повістки та наказу, не бачив довідки військово-лікарської комісії й нічого не підписував. За його версією, його затримали на вулиці та доправили до територіального центру комплектування, де утримували дві доби. Після цього вночі в кайданках його доставили до військової частини.

Військовослужбовець вважав, що не мав можливості захистити свої права. При цьому зазначив, що раніше неодноразово без проблем з’являвся до ТЦК.

Також він повідомив про проблеми зі здоров’ям і наявність документів, які підтверджують його стан. За словами чоловіка, він неодноразово просив направити його на військово-лікарську комісію.

Окремо обвинувачений розповів, що до мобілізації займався волонтерством і допомагав військовим.

Суд дійшов висновку, що в діях військовослужбовця є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-10 КУпАП. Ця норма встановлює відповідальність за відмову від виконання законних вимог командира (начальника).

Суд нагадав, що відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету й територіальної цілісності держави є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Стаття 65 Конституції визначає захист України, її незалежності та територіальної цілісності обов’язком громадян.

Водночас стаття 35 Конституції гарантує кожному свободу світогляду і віросповідання. Однак вона також передбачає, що ніхто не може бути увільнений від обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, Конституція передбачає можливість заміни його альтернативною (невійськовою) службою.

Проте суд звернув увагу на те, що така можливість має законодавчі обмеження.

Зокрема, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», ніхто не може з мотивів релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов’язків. Заміна одного обов’язку іншим допускається лише у випадках, передбачених законодавством.

Суд наголосив, що строкова військова служба та військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період є двома самостійними видами військової служби.

Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» передбачає її запровадження замість проходження строкової військової служби. Водночас можливості замінити військову службу за призовом під час мобілізації на альтернативну (невійськову) цим законом не встановлено.

Суд також зазначив, що в умовах загальної мобілізації йдеться не про строкову службу в мирний час, а про виконання військового обов’язку для відсічі збройної агресії.

Крім того, відповідно до статті 10 Статуту Збройних Сил України, громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають Військову присягу на вірність Українському народові.

Окремо суд розглянув твердження військовослужбовця про незаконність його мобілізації.

Однак ці доводи не взяли до уваги, оскільки чоловік не надав доказів оскарження дій територіального центру комплектування.

Не переконали суд і посилання на проблеми зі здоров’ям. Суд зазначив, що не є органом, уповноваженим оцінювати придатність особи до військової служби. Крім того, військовослужбовець не надав висновку військово-лікарської комісії, який був би складений до його мобілізації.

Чечельницький районний суд у справі № 151/829/26 визнав військовослужбовця винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-10 КУпАП.

Йому призначили адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 1700 гривень.

Також із чоловіка стягнули судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Штраф необхідно сплатити не пізніше ніж через 15 днів із дня вручення постанови. Якщо цього не зробити, постанову направлять для примусового виконання, а з порушника стягнуть штраф у подвійному розмірі.

Пізнавально