Україна має величезні потреби: інтерв’ю з заступницею глави Мінрозвитку Олександрою Азархіною

27 вересня 2023 р. 20:29

27 вересня 2023 р. 20:29

26 вересня в Брюсселі відбулося засідання керівного комітету Багатосторонньої координаційної платформи донорів для України. Підсумки цього заходу сьогодні, 27 вересня, телеканалу FREEДOM прокоментувала заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна .

Ведучій — Віталій Сизов.

— Ваша оцінка засідання комітету Багатосторонньої координаційної платформи донорів?

— Засідання керівного комітету мультидонорської платформи — це вже підсумки того, що ми напрацювали протягом щоденної роботи спільно з партнерами та донорами.

Україна має величезні потреби. Те, що ми рахуємо спільно зі Світовим банком, Єврокомісією, ПРООН — це мільярди. Але очевидно, що таких ресурсів немає і нам потрібно фокусуватися і визначати пріоритети.

Таким чином, минулого року ми вийшли на розуміння потреби в 14 млрд доларів . В цьому році ми говоримо про те, що необхідно закрити фокус, який був в минулому році, й запланувати також відновлення 2024 року.

Ми говоримо про 5 ключових секторів. І головним для нас, як для України, було презентувати і пояснити, чому саме ці сектори є ключовими для інвестицій і підтримки, як ми можемо організувати це спільними зусиллями.

Окрема частина стосується макрофінансової допомоги. Це те, чим більше займається Міністерство фінансів.

Велика частина, яку ми ведемо й Олександр Кубраков, як співголова керівного комітету Багатосторонньої координаційної платформи донорів для України, — це розуміння як розгортати це відновлення по секторах.

Перший сектор — енергетика. Явно, що наступна зима не буде легшою, ніж попередня. Ми бачимо загрози, які є військовими, ми маємо необхідність для того, щоб енергетична галузь була першою, яка отримала фінансування.

Другий сектор — відбудова житла. Ми запустили багато важливих і прозорих інструментів допомоги громадянам, від дрібних ремонтів до відновлення повністю знищеного майна. Ми працюємо тут не тільки самі, ось, Світовий банк готовий вкласти щонайменше 800 млн доларів в продовження цієї програми.

Третій сектор — експортна логістика. Цей сектор став ключовим, тому що наша економіка експортоорієнтована, і без нормальної логістики ми не отримуємо можливості вивезення своїх товарів. Зараз маємо першу надію на те, як буде працювати український зерновий коридор. Це те, що існує в нас зараз вздовж лінії узбережжя поза Чорноморською зерновою ініціативою. Ми вже починаємо працювати над іншими категоріями товарів.

Наступні сектори — муніципальна інфраструктура, соціальна інфраструктура, потреба підтримки приватного бізнесу та розмінування.

Це все те, що є на поверхні. В глибині це численні розмови, перемовини, які стосуються конкретних проєктів, конкретних інструментів фінансування. Де ми маємо кредит, які країни чим можуть допомогти. Наразі ми вже дійшли до того, що вони мають і прагматичні інтереси, вони мають інтереси участі їхнього бізнесу, вони мають і політичні інтереси. Їм треба теж якимось чином пояснювати своїм виборцям ту допомогу, яку вони дають Україні. І тому велика частина вчорашньої розмови була присвячена реформам — яким чином Україна може посилити себе інституційно, щоб насправді ці інвестиції мали більший ефект.

— Голова уряду Деніс Шмигаль напередодні повідомив про дефіцит бюджету — близько 42 млрд доларів. Чи ви почули на заході, що цей дефіцит буде якось компенсовано або буде розроблена система для розв’язання цієї?

— Ми працюємо тут спільно з партнерами. Перш за все, це Європейський Союз та Сполучені Штати Америки. Вони є чемпіонами в макрофінансовій допомозі Україні. І ця робота ведеться пліч-о-пліч.

Ми розуміємо, що партнери все ж таки нас підтримують. Щодо конкретних сум не можу говорити, тому що це складні перемовини на всіх рівнях всередині країн, які нам допомагають. Але я впевнена, що Україна з цим справиться і ми будемо мати сталий бюджет.

— Чи обговорювали питання 15 млрд доларів, які, на жаль, не були ще надані Україні. Вони перейшли до наступного року?

— Насправді, так. Наш перший пріоритет — закриття потреби, яка є ще у 2023 році. Потім ми говоримо про потреби 2024 року.

Зараз основні фінанси, які є в Україні, — це фінанси, які ми отримуємо завдяки міжнародним фінансовим установам. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк, Світовий банк — це ключові наші партнери. Є й інші. І якраз через них партнери шукають можливість надати фінансування Україні в найбільш системному вигляді.

Разом з тим, ми зацікавлені в грантовій допомозі. Грантова допомога має під собою вже певні вимоги до України. Це цілком зрозуміло, бо ті, хто нам допомагають, мають право розуміти, що з цими коштами відбувається. Велика роль, наприклад, тут є у Японії.

Буквально недавно там були остаточно ухвалені підзаконні акти, які дозволять Україні отримати від Японії грантової допомоги на 600 млн доларів на різні ключові сектори.

І таких проєктів буде більше. Ми також їх побачимо і в інших країнах “Великої сімки” і не тільки. Тобто робота ведеться.

Не можна сказати, що зараз це буде так легко. Тому що, по-перше, пріоритет, безумовно, оборона. І вся допомога, яку Україна отримує від партнерів, перш за все це на оборону. Так само це є пріоритетом для українського бюджету.

Все, що робиться зараз для відновлення, — це теж є частиною нашого спротиву. Бо чим сталішою буде наша економіка, тим легше нам буде воювати. Тому що українська економіка — це податки, податки — це зарплати нашим військовим. Це все дуже пов’язано.

Але якщо взагалі оцінити, в мене є стриманий оптимізм, і я розумію, що партнери нас чують, партнери нас розуміють. Ми маємо бути з ними не капризними дітьми, ми теж маємо бути партнерами й виконувати зобов’язання, які беремо на себе. Тоді матимемо успіх.

— Напередодні зустрічі в пресі з’явилася різна інформація, що ніби у Сполучених Штатів Америки якісь є вимоги до допомоги. Нібито вони пов’язують цю допомогу з виконанням вимог в мілітарній сфері. Що до вашої сфери відновлення, чи почули ви якісь вимоги, чи взагалі хтось ставив вимоги?

— Немає ніяких жорстких вимог. І насправді, я гадаю, Україна має лідерство в процесі реформ. І це те, що перш за все нам потрібно. І тут ми просто маємо працювати разом.

Те, що я бачила на платформі, це теж було про партнерську розмову, про розуміння, як ми можемо спростити життя України. Так, є вимоги, наприклад, від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Вони є всім відомі, вони є дуже сталими, дуже широкими. Все це є там ключовим орієнтиром. Є великі вимоги, які стосуються євроінтеграційних процесів. Тобто ми в будь-якому випадку вже працюємо в межах якихось вимог.

Але нам, українцям, треба розуміти, що реформи — це не щось, що нам дають зверху. Це ми самі розробляємо, і це працює на наші інтереси, тому що ми розуміємо, що без реформ нам не перемогти. Нам потрібні реформи для перемоги.

— Питання українського експорту і судноплавства в Чорному морі з українських портів. Чи є якісь підстави думати, що воно буде вирішено саме через судноплавство? Бо ми знаємо, що можливості експорту не морем доволі обмежені. Чи порушивалось це питання, і чи готові партнери долучатися до розв’язання питання морського “зернового коридору” без залучення країни-агресора Росії?

— Ми тут працюємо з багатьма партнерами. Це дуже, звісно, чуттєве питання. Ми всі уважно спостерігаємо за російськими атаками на портову інфраструктуру, і ми розуміємо, що для нас важливим є ППО для Одеси, Дунайського кластеру. Це те, що нам необхідно, і в цьому питанні це є пріоритетом. Все, що стосується іншого, — це вже механіка. І механіка, в принципі, може бути вирішена. Ми бачимо конструктив і бачимо, що партнери з нами готові тут працювати.

— Ви мали зустріч зі спецпредставницею США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер. Як вона сприймає свою нову посаду, які в неї пріоритети?

— Мене дуже надихнула розмова з пані Пріцкер, тому що це максимально конкретна людина, яка сфокусована не просто на загальних цифрах, загальних розмовах, а на конкретних проєктах. Вона хоче чути від нас не якісь гасла, вона хоче бачити проєкт тут, у цій галузі, і який буде результат. Зокрема, як інвестиція дасть поштовх економіці, тобто можливості зростання ВВП. Дуже конкретні речі.

Гадаю, що інфраструктурні інвестиції якраз є ключем, щоб дати можливості для бізнесу. Явно, що питання логістики є ключовим у ядрі всіх питань.

Мені здається, що з таким потужним адвокатом України як Пенні Пріцкер у нас будуть і американські компанії-інвестори .

— Тобто вони готові інвестувати навіть зараз, в умовах бойових дій?

— Мені здається, що буде. Звісно, це непросто, але окрім бойових дій їм теж треба розуміти, в якому взагалі бізнес-середовищі вони будуть працювати. Щоб наш ринок був відкритий, зрозумілий для них, щоб у них була повна довіра.

— Як вони бачать економіку України? Як ви її бачите?

— Фокусуємося на тих секторах, які я назвала, починаючи від енергетики та житла, і рухаючись до муніципальної інфраструктури. Це те, що стосується безпосередньо відбудови.

Коли ми говоримо про економічні пріоритети, то це та робота, яку ми ведемо на рівні уряду, перш за все, з Європейською комісією. Те, що є в межах плану з відновлення України. Широкій публіці будуть скоро теж презентовані ті галузі, які дадуть найбільший поштовх до розвитку. І наші партнери, перш за все, кажуть: Україно, презентуй, що ти бачиш, як ти хочеш себе розвивати. І тут ми бачимо повне партнерство.

— Керівниця української служби Генеральної дирекції з переговорів щодо сусідства та розширення Європейської комісії Ганна Ярош-Фрііс казала щодо допомоги Європейського Союзу на 50 млрд євро, що вони чекають від України план, в який можуть вкладатися інші донори — не члени Європейського Союзу. Чи є вже якийсь проєкт цього плану?

— Драфт плану є. Якраз вчора його було презентовано на донорській координаційній платформі. Ми з командою міністерства організовуємо консультації також на рівні локальної та регіональної влади. Для нас це дуже важливо, для партнерів європейських — також. Тобто це буде широке обговорення, але кістяк плану є. І тут ми бачимо можливості якраз для гарної координації.

Політика