Шантаж не вдався: Росія змушена шукати альтернативні ринки збуту блакитного палива

27 вересня 2023 р. 20:57

27 вересня 2023 р. 20:57

Глави енергетичних компаній “Роснефть” і “Газпром” приєднаються до делегації президента РФ Володимира Путіна, яка вирушить до Китаю в жовтні 2023 року. Москва планує компенсувати збитки — 75% недоотриманого вторгування через часткову відмову Європи від російського газу коштом азійських ринків. Кремль пропонує китайським партнерам побудувати через територію Монголії трубопровід “Сила Сибіру 2” з пропускною спроможністю 50 млрд м³ на рік, повідомляє FREEДОМ .

Задовго до початку повномасштабного вторгнення в Україну Кремль використовував газовий шантаж як один із важелів впливу на країни Європейського Союзу. Десятиліттями Росія прив’язувала до себе Європу численними нитками газопроводів. Розв’язавши повномасштабну війну, кремлівський диктатор знов дістав із рукава карту газового шантажу, однак Європа не злякалася, а кинула сили на пошук альтернативних джерел.

“З початку повномасштабної агресії проти України Європейський Союз скоротив постачання російського газу десь на 85%. Ні скільки сам Євросоюз, скільки сама Росія, коштом газового шантажу, сама на себе ці санкції наклала”, — зазначив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Диверсифікація поставок, перехід на споживання газу зі США, Катару, Норвегії та країн Північної Африки, будівництво LNG-терміналів (спеціальні портові споруди, призначені для скраплення і відправки скрапленого природного газу, — ред.) і програми з енергоефективності, допомагають Європі вже вдруге готуватися до зими в умовах повномасштабної війни Росії проти України.

“Ви всі знаєте NextGenerationEU, наш інвестиційний план на 800 млрд євро і REPowerEU, що інвестує до 250 млрд євро для прискорення переходу до екологічно чистої енергетики. Це економіка завтрашнього дня. Ми всі пам’ятаємо, як Путін намагався використовувати природний газ, щоб шантажувати нас. Відповіддю Європи був європейський зелений курс”, — сказала президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Перед російським керівництвом постало питання — де знайти альтернативний ринок збуту блакитного палива. З вигідною пропозицією Москва звернулася до Пекіна. Ціна на російський трубопровідний газ для Китаю, обіцяють у Кремлі, буде стабільно знижуватися протягом наступних кількох років.

“Втрату європейського ринку Китаєм абсолютно не перекрити просто тому, що в найкращі часи Росія експортувала в західному напрямку практично 200 млрд кубічних метрів — це включно з Україною, Європою і так далі. Зараз ці цифри за підсумками 2022 року впали до менш ніж 80 млрд м³ і я думаю, що за підсумками 2023 року була б половина цієї цифри”, — сказав президент Асоціації “Газові трейдери України” Андрій Мизовець.

Експерти нагадують, що Китай, нехай і не в таких обсягах, як Росія, але все ж розвиває власний видобуток газу. Крім того, обсяг експорту в Піднебесну не перевищує 20 млрд м³ на рік. Тож прибуток від цих поставок навряд чи покриватиме отриманий раніше кредит від самого Китаю.

“Згадаймо те, як закінчилася зустріч Сі Цзіньпіна з російським диктатором нещодавно. Вона закінчилася нічим. Хоча надії росіян були досить серйозні на те, що буде новий великий договір щодо постачання природного газу по “Силі Сибіру” тощо. Але всі ці райдужні плани розбилися об сувору дійсність. Китаю насправді не дуже-то й потрібен російський газ, і вони беруть його оскільки остільки”, — додав Мизовець.

Поки що лише на папері проєкт трубопроводу “Сила Сибіру 2”, який планували прокласти через територію Монголії до Китаю. Під час останньої зустрічі Путіна і Сі Цзіньпіна про досягнуті домовленості не повідомлялося.

Політика