Турецький тріумф: Ердоган користується відходом росії з Північного Кавказу і має великі плани

28 вересня 2023 р. 07:03

28 вересня 2023 р. 07:03

Президент Туреччини Реджеп Ердоган вважає перемогу Азербайджану в Нагірному Карабаху вікном нових можливостей для своєї країни. Анкара віддавна засновує свою політику на контролі над Боспором та Дарданеллами, що дає можливість процвітати. Але цього разу Туреччина прагне заповнити вакуум впливу в регіоні, який виник після виходу США з Афганістану та ослаблення рф через війну в Україні. На заваді цим планам може стати якраз те, що завжди допомагало Ердогану — авторитаризм та політика балансування між Сходом та Заходом.

Ердоган теж святкує перемогу

Час тріумфу для президента Реджепа Ердогана настав у понеділок, 25 вересня, коли він зустрівся з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Баку встановило контроль над Нагірним Карабахом, і це означає, що Азербайджан виграв протистояння з Вірменією, яка підтримувала непокірний регіон. А Ердоган, який надавав озброєння, потужну політичну, економічну підтримку «своєму брату», в азербайджанському ексклаві Нахічевань святкував перемогу над росією: через події в Нагірному Карабаху вплив москви в регіоні стрімко падає і від неї відвертаються останні союзники.

«Наші азербайджанські брати ще раз продемонстрували справедливість і милосердя турецького народу, до турецького народу звертає погляди весь світ. З останньою перемогою відбулася всеосяжна нормалізація в регіоні. Нові вікна можливостей відкрилися для Туреччини. Я вважаю, що цією можливістю слід скористатися … Встановлення миру, спокою та процвітання в нашому регіоні є нашим боргом перед нашим народом» — заявив Ердоган на спільній пресконференції.

Анкара ставить за мету стати однією з ключових країн світу. Ердоган вважає, що у цьому йому сприяє унікальне географічне положення та сприятливі міжнародні умови.

Чого хоче Ердоган

Контроль над Боспором та Дарданеллами історично був основою могутності Туреччини, але він визначає також головну особливість політики Анкари: потребу балансувати між Заходом і Сходом. Жоден уряд країни не зможе позбутися цього . Але, здається, Ердоган і не хоче. Він насолоджується своєю можливістю змінювати баланс сил між Заходом та росією, здійснюючи невеличкі кроки: то повертає азовців в Україну та визнає наше право на членство в НАТО, а то допомагає росії обійти санкції та заявляє про «особливі стосунки» з рф.

Але йдеться не лише про отримання різних «приємних бонусів»: Туреччина здатна потужно впливати на Кавказ, Центральну Азію, ЄС, Україну та росію, Середземномор’я та Близький Схід . Конвенція Монтре 1936 року дає можливість Анкарі контролювати прохід суден через Босфор та Дарданелли, а значить Чорне та Егейське моря, через які проходять сотні мільйонів тонн вантажів кожен рік. Тепер, після виходу США з Афганістану та ослаблення росії, в регіоні утворився вакуум впливу , який президент Ердоган прагне заповнити, використовуючи армію, пропаганду, спецслужби та дипломатію.

Дипломатія, пропаганда та спецслужби

Анкара не лише бере участь у низці воєнних конфліктів на Близькому Сході чи надає дипломатичну підтримку союзникам, але й, схоже, переймає «передовий досвід» Китаю та рф в створенні пропагандистських ресурсів. Видання турецької опозиції у Швеції Nordic Monitor повідомляє, що за наказом Ердогана розвідка (МІТ) створила багатомовний новинний вебсайт Eha Medya для просування свого порядку денного турецькою, англійською, німецькою та арабською мовами. Його метою Nordic Monitor називає не лише проведення операцій впливу всередині Туреччини, але й орієнтація на світ, просування конкретної політичної програми, маніпулювання громадською думкою та поширення пропаганди.

Керівництво проєкту, кажуть турецькі опозиціонери, звітує Хакану Фідану — очільнику МЗС, а до того ж шефу розвідки Туреччини. Утворення Eha Medya фінансував родич Ердогана Серхат Албайрак, генеральний директор Turkuvaz Media Group. Наразі медіа періодично видає матеріали з антизахідною та антисемітською риторикою, особливо для турецькомовного споживача. Керівництво компанії, як і самого Хакана Фідана, часто звинувачують у симпатіях до ідеології іранських аятол, хоч він і має у своїй біографії період служби в штабі Корпусу швидкого реагування НАТО. Критики Ердогана стверджують, що за його правління МІТ перетворилася на орган, який сприяє цементації влади турецького президента . Спецслужбу звинувачують у створенні таємних центрів тортур, викраденні критиків уряду, сприянні та підбурювання до дій озброєних груп джихадистів, проведення операцій під фальшивим прапором.

Політика