Як упіймати контрабандиста

20 листопада 2024 р. 08:57

20 листопада 2024 р. 08:57

До 540 млрд грн становили обсяги потенційної контрабанди та сірого імпорту за оцінками експертів «CASE Україна» 2023-го. Державний бюджет від цих схем, відповідно, втратив близько 120–167 млрд грн . На жаль, попри численні реформи, діапазон цих цифр із року в рік суттєво не змінюється. Наша перевірка показала, що знайти підозрілі поставки неважко, а самих їх — чимало. То чому ж ніхто не шукає?

Упіймати контрабандиста просто. Успіх цього починання не залежить від цифровізації митних баз, доброчесності митників чи кількості натренованих собак, лише від аналізу даних.

Якщо з країни А до країни Б виїхало 10 одиниць товару вартістю 10 копійок за штуку, то і заїхати в країну Б має та сама кількість і за тією ж ціною. Проста «дзеркальна» звірка даних зі статистикою країн-партнерів вам покаже, що шукати, де, а зазвичай і кого. От тільки хто в Україні робить подібний аналіз?

Ми вже розказували , як потужний президентський наступ на контрабандистів перетворився на гарбуз. Тоді, якщо пригадуєте, санкції накладалися не лише на персоналії, а й на юросіб, задіяних у контрабандних схемах. Що ж, засукавши рукави ми проаналізували їхню діяльність, звірившись із екстремумами офіційної митної статистики з порталу Еasymarkets .

Мета проста — зрозуміти, чи дійсно правоохоронні органи системно працюють над скороченням сірих схем в імпорті.

Що ж, шановні, їздити нам на гарбузі довіку.

Перше , що впало в око, — формальний підхід до санкціонування. В переліку чимало компаній, які взагалі не ведуть зовнішньоекономічної діяльності . Ні, звісно, такі фірми можуть бути каналами збуту або переробки того, що з порушеннями завезли інші. Якщо це швацьке виробництво, споріднене із компанією-імпортером тканин, то питань нема. Але якщо це рекламне агентство чи управитель майна, що здається в оренду, — питань багато. Трансформувати товар у послуги, звісно, можна, а от збагатитися на цьому — не дуже.

Вочевидь, санкційний список компаній формувався за принципом «не сильно витягнутої руки» — перше, до чого дотягнулися, те й санкціонували.

Та не спішіть звинувачувати СБУ у недоумкуватості.

Дивіться, всі компанії, пов'язані з Едуардом Кукобою , які разом із ним потрапили під санкції, до імпорту не мають жодного стосунку і дуже умовно могли б бути ланками схем його реалізації. Але ж у Кукоби є давній бізнес-партнер Василь Петьовка , двоюрідний брат Балог, колись невід'ємна частина їхньої фінансово-промислової групи, а нині цілком самостійний гравець із численними родичами на підхваті. На всіх компаній п’ятдесят діючих і ще стільки ж закритих, у тому числі імпортерів, у тому числі з дивними спеціалізаціями, наприклад, поєднання в одній фірмі лісопильного виробництва, торгівлі яйцями, продажу необробленого тютюну та монтажних робіт. Погодьтеся , логічно було б протягнути ручку далі й прощупати хазяйство цієї ФПГ на наявність підозрілих новоутворень із реалізації сірого імпорту . Та не дотягнулись...

Друге , що збентежило, — небажання накладанням санкцій зупинити діючі схеми повністю. Наче для лікування гангрени, що вже дісталася коліна, хірург вирішив відняти мізинчик.

Ось, наприклад, у санкційному списку з’являється компанія «Авентус-Оптторг», яка, за даними YouControl, через кілька місяців після потрапляння під санкції змінила назву, керівника і власника .

Відтоді ця ТОВка називається «Кларікс АВ», її засновником є ПАТ «Кларікс Кепітал Лімітед» із Великої Британії, а кінцевим бенефіціаром — громадянка Сейшельських Островів Кларісс Джульєтт Мішель .

Чому про цю пані досі не написав хоча б локальний Forbes? На секундочку, вона — власниця більш як 250 українських фірм («Епіцентрів» в Україні 64, «Новусів» — 84, а всіх страхових компаній — сотня). Ще цікавіше, що керують усім цим господарством лише два директори — Рамаз Мумладзе і Гела Танділашвілі .

Ну, добре, можливо, після накладення санкцій замарану у контрабанді фірму просто продали сейшельській магнатці та її директорам-трудоголікам (будь-хто мріє купити фірму під санкціями!). Але... через колишню власницю «Авентус-Оптторг» Катерину Воропаєву ми виходимо на іншого «крупного інвестора» з Великої Британії — компанію «Стіл Глобал», яка є бенефіціаром і засновником близько 140 українських фірм . Ними теж управляють лише два директори — Хурціа Теа і Ніка Танділашвілі . Невже родичі?!

Спішу нагадати, що СБУ нас офіційно запевняла: ночами не спить — слідкує за всіма санкціонованими за контрабанду і не вагатиметься, якщо помітить щось підозріле.

Ми правильно розуміємо, що 400 фірм, що займаються усім на світі, засновані двома пов'язаними нерезидентами і управляються чотирма нерезидентами, — це все ще не підозріло ? Як не підозріло, що лише одна із цих 400 фірм була санкційована за «контрабас»? Те, що решта 399 після цього працюють, як раніше, теж має не викликати підозр?

Третє і головне , що тривожить, — концентрація контролерів на контрабандних потічках і вперте небажання перекривати дійсно великі потоки. Тобто свідоме ігнорування «дзеркальної» статистики всіма причетними.

Добре, СБУ не хоче через «зацікавленість», БЕБ не може через неспроможність, але ж є митниця, що має спеціальні департаменти митного аудиту, боротьби з контрабандою, профілювання митних ризиків. Та й сам керівник митниці пан Сергій Звягінцев не перший рік у справі й наче добре знає, куди треба дивитися. Але засліпило...

Глянемо замість нього, приміром, на імпорт смартфонів в Україну з Китаю. Обрали не випадково, — на цей приклад нам вказала «дзеркальна» статистика , що, по суті, показує, скільки товарів у штуках виїхало з Китаю і скільки таких же товарів заїхало в Україну (один код, прямі поставки — все як належить). Маємо таку картину:

• 2021 рік — виїхало з Китаю 1 811 519 штук, приїхало в Україну — 719 656 штук, « загубилося» — 1 091 863 смартфонів (60%) загальною задекларованою митною вартістю 105 млн дол.;
• 2022 рік — виїхало — 694 019 штук, приїхало — 410 791, загубилося 283 228 штук (41%) на 35 млн дол.;
• 2023 рік — виїхало — 413 715 штук, приїхало — 64 561, загубилося 349 154 штук. На секундочку — 84% від кількості, що виїхала з Китаю.

Свідомо ігноруємо 2024-й, щоб бути впевненими, що все і скрізь уже точно доїхало.

Отже, «дзеркальна» статистика говорить, що до України або стабільно не доїжджає величезна кількість смартфонів, або все ж доїжджає, тільки минаючи наше митне оформлення . Скільки імпортерів смартфонів санкціонувала держава за цей час, вгадайте з першого разу.

У таблиці ми зібрали окремі приклади того, як в Україну не доїжджають не тільки смартфони і не лише з Китаю. Ці дані — краплина в морі неспівпадінь, які можна знайти. За цілими групами товарів ці неспівпадіння знаходяться регулярно, наприклад, текстиль чи взуття, запчастини і інструменти, будь-яка електроніка . Не помітити цього, маючи повний доступ до даних, неможливо. Невже у митників, БЕБ чи СБУ доступу менше, ніж у нас? Ми поділимось, якщо так.

Бо лише порівнянням штук і кілограмів можливості «дзеркалки» не обмежуються, обізнані люди можуть сфокусувати ці дані аж до конкретних поставок. Якби хотіли, то побачили б дивну картину з тими ж смартфонами.

З травня 2022 року різко починає зростати частка постачальників китайських смартфонів з ОАЕ , у 2021-му за ними було якихось 7% поставок, у 2023-му — вже 46,7% на 218 млн дол.

Це вже мало б викликати питання у митних аналітиків: адже економічно прямі поставки вигідніші за кульбіт через посередника в Еміратах . Хіба що посередник — ас своєї справи зі складськими та логістичними потужностями.

Тут аналітики мали б копнути ще глибше та з'ясувати, що топовим постачальником з Еміратів є контора зі зробленим на колінці сайтом , адресою, за якою гуглиться ще добрий десяток фірм, і назвою, що губиться як прізвище Шевченко в Україні, — Smart Digital.

Заглибившись іще на пів лопати, вони побачили б, що перший партнер Smart Digital в Україні (ТОВ « Цифротрейдинг ») чомусь збанкрутував . Як і «продажна» компанія власника «Цифротрейдингу».

Інші їхні партнери, ТОВ «УКРНОР » , теж уже на ліквідації . На секундочку, купили 2023 року товару на 69 млн дол., а за вісім місяців 2024-го — на 83 млн дол. і вирішили закритися.

Зараз у Smart Digital новий український партнер — ТОВ «Юконтрейд» . Засноване Робко Ганною. Вона до цього як ФОП торгувала з лотків на ринках і нагарувала на мільйонні поставки китайських смартфонів з ОАЕ. Єдине, що пов’язує її та збанкрутілих попередників, — дніпровська реєстрація . Ну, так збіглося.

Погодьтеся, дуже хочеться знати, що відбувається з цими китайськими телефонами після закриття їхніх українських покупців і чи взагалі ці телефони доїхали до України. Бо імпортувати щось лише на папері, використавши оборудку для виводу грошей із країни, яка через війну має обмеження на виведення коштів за кордон, — багатьом цікава схема. Та з 2022 року і по сьогодні — жодних запитань у численних контролюючих органів .

Один директор на 200 фірм — та що такого?! Самі лише нерезиденти в керівниках і засновниках — то ж іноземні інвестори! Імпортери, що купують 100 тонн, а завозять півтори, — це такі особливості обліку! Бізнесюки, у яких що не півріччя, то ліквідація фірми, — то через важкі умови праці…

І десь паралельно нормальному імпортеру зупинили вантаж, бо пані на митному пості не вистачає сто баксів на новий «вітон». Комусь донараховали митну вартість не тому, що вона занижена, а «щоб виконати план». У когось вимагають сплати оскаржуваного в суді митного боргу до рішення суду, бо «а чого чекати».

Упіймати контрабандиста легко, якщо ставити це собі за мету. Але ні в кого з численних контролюючих органів такої мети нема.

Політика