«Орешником» по Дніпру: як реагує Пентагон і чи змінять США свою ядерну доктрину

22 листопада 2024 р. 20:08

22 листопада 2024 р. 20:08

Це був «демонстративний балістичний ракетний удар» по Україні, спрямований в тому числі проти її західних партнерів – так назвав американський Інститут вивчення війни ( ISW ) удар по Дніпру 21 листопада. «Путін прямо пригрозив, що Росія може атакувати країни Заходу, які підтримують українські удари вглиб Росії», йдеться в його звіті.

Що думають про застосування РФ балістичної ракети середньої дальності по території військово-промислового об'єкту у Дніпрі американські експерти, запитувала російська служба Голосу Америки.

Чи застосує Росія проти України ядерну бомбу?

Річард Вайц, експерт Гудзоновського інституту :

– Поки що рано робити висновки. Зважаючи на все, росіяни завдали удару балістичною ракетою середньої дальності, що є незвичайним. Зазвичай вони використовують балістичні ракети меншої дальності чи крилаті ракети.

Можливо, це була спроба показати реакцію на рішення США, Великобританії та Франції дозволити Україні використовувати західні ракети для ударів по російській території. Таким чином, це свого роду ескалація.

Також це, ймовірно, надало Росії можливість протестувати вид зброї, який вони могли б використати у війні з НАТО, наприклад, ракету, здатну подолати відстань близько тисячі кілометрів, що відповідає відстані від місця запуску.

Ці ракети можуть нести ядерні боєголовки, але я думаю, що росіяни вирішили, що замість того, щоб насправді випробовувати ядерну зброю, підривати її в Україні чи десь поблизу, більш розсудливою та пропорційною відповіддю буде запуск ракети більшої дальності. Просто щоб показати, що Росія теж може загострити ракетну війну з Україною, якщо вона цього забажає.

Не думаю, що Росія застосує ядерну зброю у війні з Україною чи проти неї. Це не має сенсу. В Україні немає цілей, для яких було б потрібне використання ядерної боєголовки. Росія має досить неядерних боєприпасів, які вона може застосовувати.

Використання ядерної зброї спричинило б серйозну міжнародну реакцію, включаючи можливе засудження з боку найближчих партнерів Росії, таких як Китай. Це могло призвести до безпрецедентної ескалації конфлікту.

Тому я вважаю, що Росія розсудливо вирішила замість реалізації своїх ядерних погроз відповісти на недавні західні ескалації за допомогою своєї власної ескалації — використовуючи платформу для запуску ракет із більшою дальністю, ніж зазвичай.

У Пентагоні заявили, що не бачать ніяких ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю в Україні.

Джозеф Фітсанакіс , експерт з питань розвідки та безпеки Coastal Carolina University:

– Я не думаю, що Росія готова піти на такий ступінь ескалації [щоб використовувати ядерну зброю], головним чином тому, що, як мені здається, і це все можуть бачити: на даному етапі Росія досягає значних успіхів, використовуючи звичайні війська як у Курській області, так і на українській території. Таким чином, Росія не має вагомої причини для подальшої ескалації на даний момент.

Я сумніваюся, що українці суттєво використовуватимуть американські ракети системи ATACMS. У нас немає жодної інформації про це. До речі, хочу зазначити, що президент США так і не роз'яснив американському народові чи світовій спільноті, у чому саме полягає домовленість із Україною. Таким чином, у нас трохи недостатньо інформації щодо цієї теми.

Але моє припущення, і я думаю, що воно цілком справедливе, полягає в тому, що українці не використовуватимуть ці системи для ударів по цілях, що є за межами прикордонних районів Росії. На даний момент я не бачу істотних змін у ході війни через нову зброю, яку українці застосовують на російській території. Тому я не думаю, що росіяни готові до ескалації, яка могла б включати серйозні ядерні загрози, не кажучи вже про використання будь-якої тактичної ядерної зброї на полі бою в Україні.

Ще хочу зазначити, що на даний момент усі учасники конфлікту, українці та росіяни, діють як гравці в покер, викладаючи свої ресурси на стіл, щоб максимально посилити свої позиції, оскільки здається, що ця «гра» наближається до якогось завершення у найближчі місяці. Обидва учасники прагнуть бути у найсильнішій позиції до січня».

Тим часом «на тлі зростаючого ядерного потенціалу Китаю і Росії» Пентагон заявив, що Міноборони США переглядає підходи до ядерного стримування .

До цього схиляє і можлива «відсутність міжнародних угод про контроль над озброєннями після лютого», повідомив заступник помічника міністра оборони США з питань ядерної політики та протидії зброї масового знищення Річард К. Джонсон .

«Зараз ми перебуваємо у світі, де ми стикаємося з кількома ядерними конкурентами, декількома державами, які розвивають, диверсифікують і модернізують свої ядерні арсенали, а також, на жаль, віддають пріоритет ролі, яку ядерна зброя відіграє у своїх стратегіях національної безпеки», — сказав Річард К. Джонсон.

За його словами, «логіка ядерного стримування залишається актуальною, але для безпеки в умовах ескалації ядерного протистояння можуть знадобитися зміни в Огляді ядерної політики 2022 року».

Ключові заходи США для зміцнення ядерного стримування

Міністерство оборони спільно з Національним управлінням з ядерної безпеки

• Модернізація гравітаційної бомби B61-13, яка стане поліпшеною версією попередньої моделі та проводитиметься Національним управлінням ядерної безпеки Міністерства енергетики.
• Підвищення готовності підводних човнів класу Ohio, оснащених ядерною зброєю.

15 листопада Міноборони США представило Конгресу оновлену доповідь про стратегію застосування ядерної зброї, відому як «Доповідь 491». У ній відображено зміни, спрямовані на протидію зростаючим загрозам, включно зі збільшенням і диверсифікацією ядерних арсеналів потенційних супротивників

Основні положення нової стратегії, за даними Пентагону

• Стримування кількох ядерних суперників одночасно
• Інтеграція неядерних можливостей підтримки ядерного стримування
• Управління ескалацією у відповідь на обмежені ядерні або висококонсеквенційні неядерні напади
• Розширені консультації з союзниками та партнерами для зміцнення колективної безпеки

Однак, у доповіді наголошується, що «стримування не є універсальним рішенням. Для зниження стратегічних загроз необхідно також приділяти увагу контролю над озброєннями, зниженню ризиків і запобіганню ядерному розповсюдженню».

За словами Джонсона, поточна програма ядерної модернізації – хоча й масштабна – може бути недостатньою для відповіді на виклики майбутнього. США продовжують адаптувати свою стратегію, щоб забезпечити безпеку і надійність ядерного стримування.

Очільник Росії Володимир Путін оновив ядерну доктрину РФ 19 листопада, у 1000-ий день війни РФ проти України , на тлі повідомлень про застосування Києвом американської ракети ATACMS для удару по складу боєприпасів під Брянськом. Оновлена доктрина передбачає, що підставою для завдавання ядерного удару може стати «агресія проти РФ та її союзників з боку будь-якої неядерної держави за підтримки ядерної держави», а також масована повітряна атака неядерними засобами, зокрема безпілотниками.

«Щоб бути готовими до 2030-х років, ми маємо модернізувати наші ядерні сили, ядерне командування та управління, а також відповідну інфраструктуру, яка дозволить нам бути гнучкими та пристосовуватися з часом у міру появи нових викликів, чи то нових загроз, чи потенційних змін, чи затримки в нашій модернізації", – сказав Грант Шнайдер, заступник директора зі стратегічної стабільності Об’єднаного штабу.

Він у своєму виступі наголосив, що іншою частиною звіту є значна інтелектуальна та аналітична робота, необхідна для визначення ряду сценаріїв і стратегічних обставин, з якими США можуть зіткнутися разом зі своїми союзниками, переходячи в 2030-ті роки.

• НАТО і Україна наступного тижня проведуть переговори в Брюсселі щодо використання Росією для обстрілу Дніпра експериментальної балістичної ракети середньої дальності, повідомляють кореспонденти Радіо Свобода у Брюсселі.
• Надзвичайне засідання Ради Україна-НАТО пройде на рівні послів 26 листопада, українська сторона проінформує союзників по НАТО про те, що сталося, буде обмін думками.

Політика