Російська економіка — ахіллесова п'ята Путіна

08 січня 2025 р. 17:13

08 січня 2025 р. 17:13

Війна Росії проти України стала важким випробуванням для її економіки. Від початку повномасштабної агресії РФ опинилася під надзвичайним тиском міжнародних санкцій, замороження золотовалютних резервів, відмови Європи та західних партнерів України від її енергоносіїв, обмежень у зовнішній торгівлі, виведення капіталу і стрімкого зростання військових витрат.

Ці удари були безпрецедентними, проте спровоковане російською агресією значне зростання цін на нафту і газ 2022 року, накопичені за минулі роки резерви у Фонді національного доброту (ФНД), а також готовність передусім Китаю й Індії купувати російські енергоносії та поставляти свої товари і технології взамін західних дали можливість вистояти і перевести російську економіку на військовий лад.

У наступних 2023–2024 роках ціни на нафту суттєво знизилися, хоч і перевищували price cap, ресурси з ФНД суттєво скоротилися, вторинні санкції з боку західних партнерів, насамперед ЄС і США, обмежили здатність їх обходити. Все це значно знекровило економічний фундамент Кремля, що своєю чергою знизило можливості бюджетного стимулювання економіки. І хоча воєнні бюджетні витрати щороку зростають, ціна такого зростання — інфляція, девальвація, обмеження інвестицій, зменшення незайнятих трудових ресурсів та охолодження економіки.

Попри явні перекоси й кризові явища, в інформаційному просторі від нібито опозиційних російських економістів часто лунає теза про «стійкість» російської економіки та її здатність роками підтримувати цю агресію. Чи ця теза правдива або ж є лише ще одним із інструментів російської пропаганди, і наскільки об’єктивно стійка російська економіка?

Перше, що необхідно зазначити, — агресор із початку війни обмежив значні масиви статистичної інформації, аналіз яких дав би можливість об’єктивно оцінити стан російської економіки та тих процесів, що з нею відбуваються. Щодо того незначного обсягу інформації, що публікується, то співставлення з іншими відкритими офіційними даними свідчить про значні невідповідності, зокрема щодо такого важливого макроекономічного показника, як офіційний індекс інфляції, що не відповідає жодному альтернативному її підрахунку.

Друге: хоча санкції і не спричинили катастрофи в російській економіці, проте суттєво обмежили її доходи і можливості для інтенсивного зростання. Лише 2023 року експортні надходження впали на 170 млрд дол., що стало наслідком обмежень цін і відмови західних країн від купівлі російських нафти та газу.

Третє: санкції також сильно вдарили по стабільності російського рубля, що призвело до оновлення історичних максимумів.

Фондовий ринок Росії падає вже понад пів року і скоротився майже на 30%. Акції найбільшої російської компанії «Газпром» знизилися до мінімуму за всі роки існування.

Стрімке зростання військових витрат пилососом викачує гроші з економіки та знекровлює її, зокрема, 2025 року їх збільшать на 23%, що становитиме 13,5 трлн руб. (145,32 млрд дол.). Для порівняння, 2024 року витрати на оборонку коштували РФ 10,8 трлн руб. Це створює рекордні розміри бюджетного дефіциту, що покривається за рахунок емісійних коштів, які бюджет Росії залучив із коштів Центробанку за посередництва російських банків через операції РЕПО. Всього за три роки грошова маса M2 в економіці зросла з 66,7 трлн руб. до 108,9 трлн.

Валютні резерви, які були важливою подушкою безпеки, майже вичерпано. Ліквідні активи Фонду національного добробуту Росії скоротилися з 140 млрд дол. у лютому 2022 року до 53,8 млрд дол. на початок грудня 2024-го, наразі він складається лише з юанів, що суттєво обмежує можливості фінансувати імпорт і військові витрати.

Четверте: найбільшою проблемою для російської економіки є дефіцит трудових ресурсів . Рівень безробіття перебуває на мінімальному рівні, що призводить до більшого темпу підвищення заробітних плат, ніж темпи збільшення продуктивності праці, провокує посилення інфляції, а також обмежує темпи економічного зростання. Мобілізація, переманювання працівників на підприємства ВПК, а також еміграція призвели до неможливості нарощувати виробництво у невоєнній економіці. За всіма ознаками, Росія живе на позичений час, витрачаючи останні резерви.

Та чи зможе Кремль продовжувати фінансувати війну 2025 року? Відповідь на це запитання залежить від кількох факторів. По-перше, енергетична залежність бюджету від експорту нафти й газу робить Росію надзвичайно вразливою до коливання цін. Якщо ціна на нафту впаде нижче 50 дол. за барель, економічні втрати стануть критичними.

По-друге, емісія рубля для покриття дефіциту бюджету й надалі прискорюватиме інфляцію. Очікується, що 2025 року вона може сягнути 30%, знищуючи залишки купівельної спроможності населення.

По-третє, обмежений доступ до західних технологій та інвестицій посилює структурну кризу.

Як пришвидшити падіння економіки РФ?

У цей час міжнародна спільнота повинна посилити тиск на агресора. Першочерговим завданням є створити ефективні механізми для уникнення обходу санкцій. Зокрема, варто припинити діяльність «тіньового танкерного флоту», який Росія використовує для експорту нафти в обхід обмежень. Заморожені активи Росії на суму 300 млрд дол. мають бути конфісковані та спрямовані на відбудову України й фінансування оборони. Це не лише завдасть удару по російській економіці, а й стане чітким сигналом про неминучість відповідальності за агресію.

Україна також має продовжувати адвокацію посилення санкцій і наголошувати на важливості економічного тиску на Росію. Важливо донести до міжнародної спільноти, що економічна слабкість Росії — це ключ до нашої перемоги. Історія свідчить, що Кремль розуміє лише мову сили, тому цей принцип має лежати в основі політики щодо нього.

Зокрема зупинка транзиту російського газу через територію України завдасть серйозного удару по основних джерелах доходів російського бюджету, обмежить надходження валюти та скоротить можливості фінансування війни. Енергетичний сектор є ключовим для Росії, і припинення транзиту стане вагомим сигналом для міжнародної спільноти про рішучість України. Важливо, що такий крок може сприяти подальшій ізоляції російської економіки, оскільки скорочення транзиту унеможливить використання Москвою енергетичного важеля впливу.

Окрім цього, припинення транзиту газу дасть Україні можливість зміцнити співпрацю з західними партнерами у розробці альтернативних енергетичних маршрутів. Це створить додатковий тиск на Росію, яка втратить не лише економічну вигоду, а й важливий інструмент геополітичного впливу.

Коли економіка РФ впаде?

Російська економіка вже перебуває в глибокій кризі, а ресурсів для тривалого фінансування війни у Кремля немає . За останні роки санкції скоротили її експортні можливості, а емісія рубля й стрімке збільшення військових витрат призвели до серйозних дисбалансів. Валютні резерви виснажені, залежність від експорту нафти і газу залишається критичною, а ціни на енергоносії дедалі більше залежать від геополітичних рішень і ринкових коливань. Якщо ціна на нафту впаде нижче 50 дол. за барель і триматиметься на цьому рівні достатньо довгий період, РФ втратить можливість фінансувати агресію проти України.

Висока інфляція, яка 2025 року може сягнути 30%, посилить соціальну напругу і зменшить купівельну спроможність населення. Водночас структурна залежність від імпорту технологій і комплектуючих обмежує можливості розвитку навіть критично важливих галузей.

***

Міжнародна спільнота має всі необхідні інструменти для прискорення економічного колапсу Росії. Посилення санкцій, конфіскація заморожених активів, припинення купівлі енергоресурсів західними країнами, запровадження ефективного контролю над дотриманням санкцій та обмежень здатні ще більше послабити Кремль. Ефективна інформаційна кампанія допоможе переконати світову спільноту в доцільності таких дій. Усі ці заходи не лише прискорять перемогу України, а й створять стабільніше майбутнє для міжнародної безпеки.

Політика