Київ під подвійною владою: хто насправді керує столицею?

15 січня 2025 р. 17:00

15 січня 2025 р. 17:00

Українці вже звикли до того, що кадрові призначення та звільнення в країні відбуваються без жодних обґрунтувань. Навіть якщо міністр або генпрокурор засвітилися в гучному скандалі, в указі президента про це не буде ні слова. Через це пересічні громадяни, блогери та журналісти-розслідувачі нишпорять в Інтернеті й доступних документах, аби пояснити собі та іншим учорашні причини й завтрашні цілі кадрових рішень. Про мотиваційні підстави можна не згадувати взагалі — їх нема.

Це в армії доки не покомандуєш взводом, тобі не дадуть у підпорядкування роту, а в сучасному держоргані кухарка може спокійно посісти місце, приміром, головного інженера. А якщо пощастить народитися в Кривому Розі, то можна стати віцепрем’єркою чи в. о. ректорки національного університету, не маючи ні вченого ступеню, ні досвіду викладацької роботи. От і гадатимемо самі: для чого президент Володимир Зеленський призначив на посаду начальника Київської міської військової адміністрації 35-річного Тимура Ткаченка ?

І тут як у казці — смикнеш за мотузочку, а на твою голову виллється стільки… інформації для роздумів.

Включно з питанням, як узагалі функціонує система влади в столиці та хто в ній головний. Якщо новоспечений очільник військової адміністрації відразу заявив, що займатиметься питаннями екології, транспорту та збереження культурної спадщини. А міський голова на що? І як до цього призначення ділили владу мер і начальник військової адміністрації, який з’явився в українській столиці відразу після повномасштабного вторгнення російської армії?

Хто такий Тимур Ткаченко?

Новий очільник КМВА здобув чудову освіту: 2013 року — диплом магістра з міжнародної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а 2019-го — диплом правознавця в Національній академії управління при президентові України, «кузні кадрів» для органів влади.

Чому з такою освітою першим місцем його роботи була посада спеціаліста першої категорії в КП «Солом’янка-Сервіс»? Важко сказати, звісно, не у всіх із цим складається, але відтоді почалася його кар’єра в органах місцевого самоврядування Києва, вершиною якої стало призначення головою Департаменту благоустрою КМДА.

Безпристрасний Інтернет на сайті «Вечірнього Києва» зберіг близько шести десятків матеріалів 2021–2023 років, присвячених «боротьбі» з МАФами та виписуванню штрафів від цього департаменту, де Ткаченко фігурує особисто, приміром: «За зимовий період наші інспектори благоустрою виявили найбільше порушень щодо несвоєчасно прибраного снігу та накрижень — понад 3800 випадків, самовільного розміщення МАФів — майже 3400 та несвоєчасно вивезеного будівельного сміття та побутових відходів — близько 1400».

Звісно, МАФи — це не міжнародна економіка, а окрема доволі мутна тема, в яку, відверто кажучи, не хочеться влазити, але журналісти-розслідувачі накопали достатньо матеріалу , що свідчить про банальний перерозподіл ринку вуличної торгівлі в Києві починаючи з 2020 року, коли Тимур Ткаченко прийшов у департамент. Куратором якого був нинішній голова ОПУ Андрій Єрмак.

Далі Ткаченко обіймав посаду заступника міністра з питань стратегічних галузей промисловості. Хоча кваліфікація та досвід (борця з МАФами й сміттям) не відповідали обійманій посаді, але, можливо, в стратегічних галузях — власне сміття?..

Принагідно зазначу, що в цей час в офісі президента за цей напрям відповідав Олексій Кулеба, а після призначення останнього на посаду віцепрем’єра з відновлення та міністра розвитку громад і територій Ткаченко став його заступником, а вже звідти злетів у крісло начальника КМВА. Тут варто зазначити, що Олексій Кулеба зараз став дуже впливовим на Банковій, що добре видно з кадрових призначень. Руслан Кравченко, якого він разом із Олегом Татаровим лобіював на посаду генпрокурора, трохи стратив, але очолив Державну податкову службу. Натомість Філіп Пронін — однокашник Кулеби — очолив Державну службу фінансового моніторингу.

Картина буде неповною, якщо не сказати про майновий стан новопризначеного очільника КМВА, адже громадськість має знати все про публічну особу, тим паче на посаді з високим рівнем корупційних ризиків. Не хочеться зараз рахувати гроші в чужому гаманці, охочі можуть усе подивитися в деклараціях на сайті НАЗК, де є й остання.

Варто лише зазначити, що там є й доходи в декілька мільйонів, і нерухомість, і автопарк, що періодично оновлюється, й гектари землі в Київській області. Але все виглядає так, що НАБУ може спати спокійно. Тим паче, якщо його очолює свояк Ткаченка — Семен Кривонос. М-да…

Що збирається порішати на посаді новий голова ВА?

« Багато коментарів та звернень, які не можу залишити без уваги, адже вони відображають актуальні проблеми громади, — написав Ткаченко на сторінці у Фейсбуці в день призначення. — Серед питань:

• екологічна ситуація у столиці, зокрема збереження Совських ставків, екопарку Осокорки та урочища Горбачиха;
• робота громадського транспорту під час тривог — це викликає найбільше дискусій у коментарях та повідомленнях;
• ліфт на станції Шулявська, який досі не сертифіковано;
• збереження архітектурної та культурної спадщини столиці…».

Отже, щодо транспорту. Однодумці новопризначеного начальника КМВА — депутатка від «слуг» у Київраді Ксенія Семенова та нардеп Роман Грищук — анонсували 4 січня ц. р.: «Є відчуття: новий голова КМВА скасує зупинку транспорту під час тривоги».

Якщо попередні начальники КМВА — генерали Микола Жирнов та Сергій Попко — незважаючи на вісім (!) петицій киян, не пішли на цей крок, чому в «слуг народу» такий ажіотаж стосовно цього питання? Зрозуміло чому — партія, яка має 10% підтримки в Києві (12 мандатів в Київраді зі 120), намагається підвищити свій рейтинг на цьому популярному питанні. Насправді воно вкрай контроверсійне — ZN.UA підрахувало , що година простою киян у транспорті (не має значення — під час тривоги чи в корках) — це втрата 300 млн грн для економіки міста. Але, з іншого боку, рух транспорту під час тривоги прямо суперечить законодавству та де-факто змушує водіїв наражати себе та пасажирів на небезпеку. Чи не слід «слугам народу» у Верховній Раді насамперед внести зміни до відповідного законодавства?

Який ліфт на Шулявці мається на увазі — геть незрозуміло, а от щодо «екологічної ситуації» відразу виникають підозри — чи не наїзд це на політичних опонентів? Адже Совські ставки (20 га) пов’язують із Ігорем Баленком (спонсор БПП), екопарк Осокорки (75 га) — з Владою Молчановою (спонсорка «Батьківщини»), а урочище Горбачиха (30 га) — з Ігорем Ніконовим…

Про збереження спадщини навіть ніяково читати, тому що в начальника КМВА на чільному місці має бути збереження всієї столиці .

Але далі — більше. «Щодо пункту про службові відрядження за кордон для представників органів місцевого самоврядування Києва та працівників КМВА , — пише голова військової адміністрації в іншому дописі. — На сьогодні узгодження виїздів посадовців та співробітників військової адміністрації здійснюється без залучення Ради оборони міста. У контексті воєнного стану вважаю доцільним розгляд таких питань на Раді оборони.

Окрім того, варто наголосити: усі відрядження фінансуються коштом громади Києва. Тому кожен виїзд повинен бути обґрунтованим і необхідним. Кожен такий випадок розглядатиметься індивідуально.

Ініціюю залучення Служби безпеки України та Національної поліції України до розгляду службових відряджень. Такий підхід вже успішно використовується військовими адміністраціями в сусідніх областях». Тут узагалі незрозуміло, навіщо новий начальник ВА надимає щоки, якщо всі службові відрядження й так погоджують СБУ та НПУ.

Варто зазначити, що київська бюрократія в бізнесових питаннях завжди знаходила спільну мову з центральною владою. Відносини загострювалися лише за політичною лінією, коли треба було приструнити надто активного мера. Те ж саме стосується й команди Зеленського та Кличка. Війна й поява в місті прямого представника президента стали зручним інструментом такого тиску. І тут постає наступне питання.

Чи має очільник КМВА Тимур Ткаченко законні повноваження на вирішення заявлених проблем?

Кесарю кесареве чи відразу Юпітерове?

Законом України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено , що на територіях, на яких введено воєнний стан, можуть утворюватися тимчасові державні органи — військові адміністрації. В перший день Великої війни указом президента вони були утворені в усіх областях та місті Києві. Де-факто це відбулося простим перейменуванням «порося в карася», тобто ОДА в ОВА, а їхні голови автоматично «набули статусу» начальників цих ОВА. Те саме стосувалося й столиці України — Києва, де КМДА перетворювалася на КМВА. Точніше, мала, але так і не перетворилася — в інформаційному просторі, як і раніше, фігурував термін КМДА… Чому так? Можемо лише гадати, тому що офіційного роз’яснення ні співіснування, ні розмежування повноважень КМДА та КМВА ні офіс президента, ні Верховна Рада не дали . Тому далі викладу власне трактування цієї законодавчої «колізії», але колізії лише на перший погляд.

У згаданому указі пунктом 1 визначено, що військові адміністрації утворюються на виконання Закону «Про правовий режим воєнного стану». Своєю чергою в законі сказано, що вони утворюються «для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян».

Вже з цього формулювання випливає, що про жодні « питання місцевого значення», віднесені Конституцією до місцевого самоврядування, тут не йдеться . Навпаки, згадка про Конституцію означає, що залишаються в силі конституційні гарантії останнього. В нашому випадку КМДА — не просто орган державної влади, це водночас виконавчий орган Київради , тобто орган місцевого самоврядування (!), що підтверджено рішенням КСУ від 25 грудня 2003 року №21-рп/2003. Й очолювати його може лише особа, обрана київським міським головою .

Звісно, у зліпленому нашвидкуруч указі президента таких тонкощів (але принципових!) не врахували, та однаково висновок однозначний: ні ліквідувати КМДА, ні звільнити з посади його голову жодним указом президента неможливо . От звільнити Кличка з посади начальника КМВА — будь ласка (що й зробив Володимир Зеленський на п’ятий день після призначення), але КМДА залишається й очолює її саме Віталій Кличко.

Ба більше, «рішення про утворення військових адміністрацій приймається президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування». Тобто утворити КМВА в Києві, відповідно до закону про воєнний стан, можна лише в одному випадку — коли було подання КМДА (або військового командування), яка виконує в Києві роль обласної ДА. А його не було. Далі повноваження ВА розписуються саме для того випадку, коли не працюють органи місцевого самоврядування . А якщо орган МС є, навіщо комусь передавати його повноваження? Тож якщо діяти строго за законом, то ВА не має жодних повноважень втручатися в справи МС!

Це чудово розуміли і Микола Жирнов, і Сергій Попко, попередні начальники КМВА, тому не перебирали на себе повноважень місцевого самоврядування, але цього не розуміє дипломований юрист Тимур Ткаченко . Це в кращому варіанті, бо, може, й розуміє, але виконує завдання Банкової — усунути Кличка від столичних справ, що випливає з його перших кроків . Водночас мало хто помічає, що заяви та дії Ткаченка мають ознаки захоплення влади в Києві, а це, своєю чергою, підпадає під цілу низку статей Кримінального кодексу України, тому і дійовим особам, і виконавцям варто бути обачними — влада рано чи пізно змінюється, а ККУ залишається назавжди.

Найголовніше, що за двовладдя, яке намагається встановити Банкова в Києві, руйнується вся система функціонування міського господарства. З нового року будівлю на Хрещатику, 36 непомітно для киян, але буквально лихоманить. Не проходять банальні «розпоряги», приміром, про відшкодування збитків громадянам унаслідок руйнувань від ворожих «шахедів». І чиновникам можна поспівчувати — вони розгублені, не знають, до кого йти на килим — до Кличка чи Ткаченка. Недалекоглядність команди «слуг» проявляється ще й у тому, що вони не розуміють — рано чи пізно вони приповзуть навколішки до Київради по бюджетні гроші й… можуть не отримати нічого. Що вони тоді робитимуть?

Найкраще, що міг би зробити Ткаченко на своєму місці, — це збільшити кількість розрахунків ППО. Вони мають стояти на підступах до Києва й збивати «шахеди» над лісами та полями навколо міста, а не над урядовим кварталом чи костелом Св. Миколая . Цікаво, чи поставив президент йому це завдання?

За дивним «збігом обставин» цими ж днями прокуратура міста оприлюднила відразу декілька підозр у корупції міським чиновникам, мовляв, кияни, дивіться, що у вас твориться під керівництвом Кличка. Випадками корупції киян не здивуєш — вони були, є й будуть, така вже природа людини (головне — наше ставлення до неї, а також робота правоохоронної системи), однак її масштаби — це дитячі забавки у порівнянні з тим, що відбувається у вищому керівництві держави, офісі президента та «слуг народу»… І це ні для кого не є таємницею, про це знають усі, хто має вуха чи вміє читати. За Святим Письмом: «Чого дивишся на трісочку в оці свого брата, а колоди у власному оці не помічаєш?» (Лк. 6:39, 41-42).

На жаль, ми вже маємо вкрай негативні, а якщо відверто — узурпаторські дії з боку президента Володимира Зеленського щодо захоплення влади в окремому місті. Так, у Чернігові було призначено міську військову адміністрацію , хоча там справно працювали й міська рада, й виконком, тобто відповідно до пункту 3 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» її введення було необґрунтованим, а точніше — незаконним. Якою була політична «причина» вводити там МВА? Сміливо можна сказати — лише одна: секретар міськради і в. о. голови громади Олександр Ломако очолював обласний УДАР і мав найбільшу фракцію в міськраді.

Під тиском начальника МВА Дмитра Брижинського Ломако показово, в День міського самоврядування, подав заяву про звільнення. Причина банальна й брутальна: «Чиновники з військових адміністрацій за вказівкою офісу взяли місто в заручники. Їхня умова — Ломако має піти з обраної посади. Мені передали простими словами: якщо я цього не зроблю, вони занурять місто в хаос. І показали, що буде, якщо відмовлюся: зрив бюджету на 2025 рік, повна зупинка роботи найбільшої лікарні міста, відсутність розрахунків із підрядниками, що працюють на відновлення міста, зупинка харчування в закладах дошкільної освіти, повна зупинка громадського транспорту, жодної копійки на ЗСУ та багато іншого».

Чи не замислив Володимир Зеленський повторити цей фінт і в Києві?

P.S. Коли матеріал готувався до публікації, прийшла звістка з Чернігова — затримано Олександра Ломако. Вочевидь, правоохоронні органи тепер «ритимуть під нього», щоб заднім числом виправдати брутальні й незграбні дії Брижинського та Банкової.

Політика