У FT назвали, що є ключовим моментом у відносинах між Трампом та Європою

16 січня 2025 р. 11:00

16 січня 2025 р. 11:00

У 1981 році соціологи Бетті Грейсон і Морріс Стайн провели відоме нині дослідження про те, як нападники обирають потенційні цілі. Вони встановили відеокамеру в переході Нью-Йорка й знімали на плівку людей, які проходили повз. Пізніше запис показали ув'язненим за насильницькі злочини.

Результати були вражаючими. Кожен ув'язнений обрав саме ту людину, яка, на їхню думку, була перспективною мішенню. Вибір не залежав виключно від статі, раси чи віку, як можна було б очікувати.

Злочинці зчитували невербальні сигнали пішоходів — як вони йшли, як рухали руками й головою, скільки впевненості в собі випромінювали — і використовували їх, щоб зробити свій вибір. Вони обирали мішенню тих, хто, на їхню думку, поводився як жертва, зазначає Іван Крастев, редактор FT, голова Центру ліберальних стратегій у Софії та науковий співробітник Інституту світової політики у Відні.

Редактор додає, що згадав про це дослідження, коли розмірковував над стратегічними дилемами, які стоять перед Європою у зв'язку з новою адміністрацією США. Перші кроки команди Трампа свідчать про те, що новообраний президент вирішив продемонструвати свою силу не шляхом протистояння супротивникам Америки, а шляхом підкорення союзників Вашингтона.

Претензії Дональда Трампа щодо Гренландії та Канади, а також твіти Ілона Маска із закликами до зміни режиму у Великій Британії є найяскравішими свідченнями цього. Трамп, очевидно, сподівається, що, грубо погрожуючи своїм союзникам, він змусить інших слідувати його бажанням.

Країни-члени ЄС мають всі підстави побоюватися, що підхід Вашингтона до них буде повторювати нещодавню заяву колишнього президента Росії Дмітрія Медведєва про те, що "необхідно допомагати будь-яким деструктивним процесам в Європі".

Але хоча Трамп, схоже, списав Європу з рахунків, багато хто за межами Заходу продовжує вважати її сильною. У цьому ворожому середовищі для Європи найголовніше — ніколи не поводитися як жертва. Європейські держави не повинні поспішати догоджати новому президенту або виступати проти нього.

Вони не повинні поспішати, вирішуючи, що робити з американськими технологічними гігантами або як реагувати на загрозу тарифів. Вони повинні активно взаємодіяти з Туреччиною та іншими незахідними державами, обговорюючи гарантії безпеки для України.

"Зіткнувшись з тиском з боку Трампа, Європа повинна радше збивати з пантелику, ніж протистояти. І найбільше Трампа збиватимуть з пантелику європейські лідери, які зосереджуватимуться на власних суспільствах, а не на новій американській адміністрації", — стверджує Крастев.

Ключовим для будь-якої європейської стратегії має бути розуміння того, що, як це не парадоксально, 20 січня — це не лише початок другого президентства Трампа, але й пік його глобального впливу, підсумував редактор.

Нагадаємо, що велике опитування громадської думки, проведене Європейською радою з міжнародних відносин, показує, що занепокоєння Європи щодо Трампа не є загальноприйнятим. Переважна більшість людей у всьому світі вважають, що Трамп насправді є корисним для США, світу та глобального миру, зазначає Марк Леонард, директор Європейської ради з міжнародних відносин.

Політика