Новий поворот у справі Пашинського. Екснардепу загрожує СІЗО?

21 січня 2025 р. 15:49

21 січня 2025 р. 15:49

Нардеп чотирьох скликань і підозрюваний Сергій Пашинський може повернутися у СІЗО , якщо один із заставодавців і надалі наполягатиме на поверненні своїх коштів. Про це йдеться у статті «Главкома» « Пашинський може повернутися у СІЗО? Друзі ексдепутата вимагають повернути заставу ».

Наприкінці лютого 2024 року шість підприємств оборонного сектора внесли 272,5 млн грн застави за Пашинського, яку визначив суд. Зокрема, ТОВ «Українська бронетехніка» – 62,5 млн грн, ТОВ «Радіонікс» – 60 млн грн, ТОВ «Мелітопольський завод автотракторних запчастин» – 43 млн грн, ТОВ «Термал віжн текнолоджис» – 40 млн грн, ТОВ «Умо Україна » – 35 млн грн, ТОВ «Системний електронний експорт» – 32 млн грн.

Однак несподівано про повернення своєї частини застави (43 млн грн) заявило у суді ТОВ «Мелітопольський завод автотракторних запчастин». Офіційна версія така: у серпні 2024 року на релокованому підприємстві, яке працює в Ужгороді, виникла пожежа, що завдала збитків. Відповідно, завод потребував коштів для подальшої господарської діяльності. У відповіді на запит «Главкома» директор ТОВ «Мелітопольский завод автотракторних запчастин» Дмитро Бардін підтвердив колосальні збитки від пожежі – понад 30 млн грн.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відреагувала на спроби Мелітопольского заводу автотракторних запчастин забрати 43 млн грн із загальної суми застави.

«Заподіяння шкоди внаслідок пожежі на підприємстві не можуть бути підставою для зменшення розміру застави підозрюваному, а можуть бути підставою для звернення за поверненням суми застави, у випадку повернення якої підозрюваний буде вважатися таким, до якого застосовано тримання під вартою та підлягатиме негайному взяттю під варту до моменту внесення повної суми застави», – сказано в ухвалі суду.

«Главком» наголошує, що це означає: якщо завод Кузьміна й надалі наполягатиме на поверненні своєї частини застави, то Сергій Пашинський ризикує знову опинитися у СІЗО. Поки за нього знову хтось не внесе потрібної суми.

Як свідчать дані аналітичної системи Youcontrol, співвласником ТОВ «Мелітопольский завод автотракторних запчастин» є мешканець Мелітополя Запорізької області Анатолій Кузьмін. Весною 2022 року під час вторгнення росіян у Мелітополь Кузьмін керував місцевим заводом, яке мало державне оборонне замовлення. Натомість окупанти «віджали» підприємство тож Кузьміну довелося переїхати на Західну Україну і починати все з «нуля».

Окрім Анатолія Кузьміна, іншим співвласником заводу є киянка Наталя Мартиненко. Вона через інвестиційний фонд «Сіріус інвест» контролює 50% заводу.

За даними ресурсу «Опендатабот», у квітні 2024 року Мартиненко зареєструвала організацію роботодавців «Закарпатська обласна організація оборонної промисловості». Між іншим, подібні за назвами «Київська міська організація роботодавців оборонної промисловості», «Київська обласна організація роботодавців оборонної промисловості» і «Харківська обласна організація роботодавців оборонно-промислового комплексу» є співзасновниками Національної асоціації оборонної промисловості під керівництвом Сергія Пашинського.

Як повідомляв «Главком», у середині лютого 2024 року Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Служба безпеки України оголосили підозру екснардепу Сергію Пашинському , його бізнес-партнеру та чотирьом їхнім спільникам. Вони підозрюються у незаконному привласненні та продажі 97 тис. тонн конфіскованих державою нафтопродуктів, які повинні були піти на потреби армії.

Завдяки спеціалістам Державної аудиторської служби України встановлено, що внаслідок цих оборудок, які були здійснені у 2014-2017 роках, держбюджету було завдано збитків на майже 1 млрд гривень. Підозра була оголошена за ст.ст. 191 та 255 Кримінального кодексу України.

У 2014 році держава конфіскувала майже 100 тис. тонн нафтопродуктів у структур Сергія Курченка – олігарха часів Януковича, який утік з України до РФ. Як встановило слідство, за допомогою політичного лобі екснардепа ці нафтопродукти передали для реалізації профільному держпідприємству, щоб наповнити держбюджет. На той час це держпідприємство очолювали керівники, які були підконтрольні бізнес-партнеру Пашинського.

За вказівкою фігурантів справи посадовці цього держпідприємства сприяли продажу майже 100 тис. тонн нафтопродуктів за суттєво заниженими цінами групі компаній, власником якої був бізнес-партнер ексдепутата. За даними слідства, далі ці нафтопродукти реалізовувались на заправках цієї групи компаній та в інших мережевих АЗС, а отриманий дохід концентрувався у бенефіціарів схеми.

Для створення видимості, що арештовані нафтопродукти передані для потреб Міністерства оборони, держпідприємство здійснило відповідні поставки на комерційній основі, за які Міноборони розрахувалося у повному обсязі. Але МОУ отримало всього 1,6% із «нафтопродуктів Курченка». Все решта – це були нафтопродукти закуплені у тієї ж групи компаній, яка, своєю чергою, закуповувала їх у РФ та Білорусі.Водночас фігуранти реалізували таку ж номенклатуру товару на свою групу компаній за ціною вдвічі дешевше, ніж на ЗСУ.

На переконання слідства, колишній нардеп забезпечував політичне прикриття цих оборудок використовуючи свій вплив та адмінресурс щодо державних підприємств, судових і правоохоронних органів, які були дотичними до конфіскації цих нафтопродуктів.

Політика