Як заговорити іноземною мовою? Корисна вправа, яка не займе багато часу, але дасть результат

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Як заговорити іноземною мовою? Корисна вправа, яка не займе багато часу, але дасть результат

02 лютого 2025 р. 12:11

02 лютого 2025 р. 12:11

Чому ми так легко опановуємо рідну мову й “зависаємо”, вивчаючи іноземну та як поліглотам вдається знати десять і більше мов? Про це та про запам’ятовування іноземних слів у статті для ZN.UA “ Як поліглоти запам’ятовують іноземні мови та чому нам буває складно заговорити іноземною? ” розповів майстер спортивного запам’ятовування за версією International Association of Memory, тренер збірної України на міжнародних змаганнях зі спортивного запам’ятовування та викладач курсу “Мистецтво запам’ятовування” в УКУ Гордій Остапович .

Зокрема, для запам'ятовування іноземних слів Остапович пропонує вправу під назвою Non Stop. Завдання — зробити так, аби, знайшовши в словнику іноземної мови якесь слово чи фразу, ми одразу ж були б готові вимовити їх.

Що передбачає вправа:

протягом першого тижня тренування потрібно п'ять хвилин щодня без перерви говорити мовою, яка вивчається; якщо ви знаєте лише 40–50 слів, то просто вимовляйте ці слова (як зазначає автор, не турбуйтеся, якщо ці слова повторюватимуться, ваша мета проста — п'ять хвилин говорити мовою, яку хочете опанувати);
протягом другого тижня виділяйте щодня по 10 хвилин на безперервне говоріння;
протягом третього тижня — по 20 хвилин.

Як пояснює Остапович, вивчення рідної мови нерозривно пов’язане з постійним говорінням — спочатку це прості слова, потім складні, які діти вимовляють з помилками. Але постійний зворотний зв’язок від батьків змушує дитину знаходити слова у своєму словнику (область Верніке) й одразу ж їх вимовляти (центр Брока). І таким чином між частинами мозку, які носять імена Брока та Верніке, виникає міцний нейронний зв’язок.

Швидкість передачі даних між словником і язиком настільки вражає, що часто виникає відчуття, ніби слова ллються самі, і є думка, що те саме можна зробити з іноземною мовою — але це зовсім не так, каже автор.

Оскільки для вивчення іноземної мови в нашій голові виділяється зовсім інша частина, не область Верніке, то виявляється, що зв’язку між словником англійської та нашим синхронізатором немає (а якщо і є, то він слабкий). Однак для налагодження цього взаємозв’язку можна використати одне з правил неврології: якщо два нейрони працюють одночасно, то між ними виникає зв’язок, саме з цим і може допомогти вищезгаданий принцип Non Stop.

За словами Остаповича, в такий спосіб лише за три тижні можна створити нейронний зв’язок між ділянкою мозку, що зберігає словник іноземних слів, і центром Брока. Навіть якщо після трьох тижнів такого тренування час цій вправі вже не приділятиметься, нейронний зв’язок використовуватиметься для дедалі більшого запасу слів, які залишатимуться у вашій голові в процесі навчання.

А що ж означає “вивчити мову” — знати всі правила й винятки чи вміти висловлюватися, та як вивчають мови в інших країнах? Освітянка Надія Майбогіна у статті для ZN.UA порівнювала методи вивчення мови в Україні та Британії .