Поліг, виконуючи бойове завдання на Донеччині. Згадаймо Андрія Ішкова

07 лютого 2025 р. 09:15

07 лютого 2025 р. 09:15

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна . Нині згадаємо Андрія Ішкова.

1 лютого 2025 року, виконуючи бойове завдання на Донецькому напрямку, поліг 36-річний молодший сержант Андрій Ішков. Про це повідомила Рівненська міська рада.

Андрій Ішков народився 23 листопада 1988 року в селищі Цумань Волинської області. Закінчив місцеву школу, а за тим опанував фах електрика у Рівненському професійному ліцеї.

Як розповіли у Рівненській міськраді, початок повномасштабного вторгнення РФ Андрій зустрів за кордоном, владнав справи та вже 4 березня повернувся додому.

«Він приїхав, аби захищати свою землю, свою родину від ворога. Моя бабуся опинилася на окупованих територіях, тож Андрій хотів допомогти звільнити всі українські землі. Вже 5 березня він був у центрі комплектування. Але в перші дні було дуже багато охочих, тож йому сказали чекати телефонного дзвінка. Він іще кілька разів ходив до ТЦК Рівного, нагадував про себе, а 30 листопада той очікуваний дзвінок пролунав», – розповідає дружина героя Ірина.

Андрій з Іриною встигли іще відвідати першу виставу донечки – вона виконувала балетну партію в п’єсі «Оскар та Рожева пані». Андрій Ішков надзвичайно пишався успіхами доньки, а ще вірив, що може допомогти встановити мир на рідній землі.

«Він завжди посміхався, всіх веселив, не давав нікому плакати. Тому й у війську отримав відповідний позивний Сонечко. Настільки світлий та позитивний був. Андрій дуже хотів потрапити у бригаду, яка служила на південному напрямку, аби допомогти звільнити Херсонщину, де живе моя бабуся. Жартував, що поїде хоч вудочки свої звідти забере, адже дуже любив риболовлю. Але служити довелося на Донеччині», – продовжує дружина.

Андрій не приховував, що військова справа нелегка, але не втомлювався повторювати рідним «Якщо ми там не будемо щось робити, то рано чи пізно вони прийдуть сюди. Не можна просто чекати. Якщо всі складуть руки, то ми нічого не доб’ємося».

«На жаль, 36-річний молодший сержант Андрій Ішков загинув 1 лютого 2025 року, виконуючи бойове завдання на Донецькому напрямку», – повідомили у Рівненській міській раді.

«За тиждень до загибелі я запитала Андрія, чи змінив би він щось, аби знав, як все складеться, чи, можливо, залишився б за кордоном. А він сказав, що все одно б приїхав, бо інакше просто не зміг би…», – каже дружина захисника.

Прощання з героєм відбулося 4 лютого на майдані Незалежності у Рівному. Поховали Андрія Ішкова на кладовищі «Нове».

« Главком » долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Політика