Новий закон про ліки: до чого варто готуватися покупцям препаратів

28 лютого 2025 р. 17:47

28 лютого 2025 р. 17:47

12 лютого було ухвалено законопроект №11493, який відображає погляд уряду на медичний ринок, і 27 лютого президент Володимир Зеленський його підписав. Хоча незважаючи гравців фармацевтичного ринку просили президента про вето. Про те, що уявляє з себе закон читайте в статті Алли Котляр, редакторки відділу соціум ZN.UA - "Влада vs фармацевти: хто кого у битві за ціни на ліки?"

Основою ринку фармацевтичних препаратів має стати Державний реєстр лікарських засобів (визначений у новій статтi 9-3 Закону України «Про лікарські засоби»), яким керуватиме підприємство Міністерства охорони здоров’я.

«В ньому має бути актуальна інформація про всі фармацевтичні препарати, яких на українському ринку сьогодні близько 20 тисяч. Що насправді забагато. Більша частина з них — різні комерційні препарати, значна частка яких має одну і ту саму діючу речовину. Цю колізію пропонують вирішити через іще один реєстр — Національний каталог цін (який впроваджується новою статтею 20-3) — з допомогою реєстрації лікарського препарату не за комерційною назвою, а за «міжнародною непатентованою», тобто за діючою хімічною речовиною. Наприклад, «солпадеїн» буде зареєстрований як «парацетамол», - зазначає автор.

Щоб торгувати лікарськими засобами, виробник чи імпортер мають задекларувати в цьому реєстрі базову ціну препарату, яка не може бути вищою за так звану середньо-референтну ціну.

Національний каталог цін має переглядатися раз на пів року або наступного місяця після зміни офіційного курсу гривні більш як на 5%. По конкретних позиціях переглядати ціни можна і частіше (раз на місяць), але тільки в бік зменшення.

Варто зазначити, що, відповідно до частини 3 статті 20-3 закону, базова ціна препарату не включатиме ані торговельних надбавок, ані податку на додану вартість. Ба більше, відповідно до частини 6, вона не враховуватиме і граничних постачальницько-збутових надбавок, які встановлюються Кабміном.

"Тобто насправді закон проблеми високих цін не вирішує, за фактом усі націнки зберігаються, а саме вони і є головним чинником таких високих цін. Зменшення ціни буде лише опосередкованим — через припис усім аптекам і аптечним мережам обов'язково продавати лікарський засіб хоча б однієї з нижчих цінових категорій (встановлений у частині 7 статті 20-3), яка відповідає референтній ціні в Національному каталозі. Тобто якщо той же «парацетамол» випускається у вигляді лікарських засобів, які коштують умовно 14 і 95 грн, то так вони в аптеці і продаватимуться. Просто додатково внесено припис завжди мати в доступі та вільному продажі препарати дешевших категорій, а «знімання» з полиць чи відмова аптеки їх закуповувати вважатиметься порушенням", - йдеться в матеріалі.

Додатковим інструментом має бути електронний рецепт, в якому обов'язково має вказуватися найнижча ціна препарату за Національним каталогом плюс націнки. Якщо в аптеці не буде засобу із відповідною лікарською речовиною, це також буде порушенням. Звісно, на це має поскаржитися споживач. Ці приписи не стосуватимуться лише унікальних ліків, які виробляються конкретною компанією.

Найбільші дискусії та неприйняття в законі викликають «неринкові» поправки, подані Юлією Тимошенко. За словами експертів, вони передбачали трохи іншу модель. По-перше, для закупівель медичних препаратів для аптек пропонувалася безперервна лінія пільгового державного кредиту (не більш як 5% річних). Це мало підтримати малі аптеки (особливо в малих містечках і селах), які не можуть собі дозволити закуповувати дешеві препарати, оскільки за малої кількості клієнтів прибутки від реалізації дешевого препарату будуть значно меншими, ніж від реалізації дорогого. Крім того, такий кредит дозволив би зменшити зацікавленість аптеки в просуванні дорогих фармацевтичних препаратів. По-друге, аптекам заборонялося купувати більш як 20% одного і того ж препарату в одного виробника чи імпортера. Ухвалено було тільки другу поправку (стаття 20-4). І саме вона викликає найбільше незадоволення у представників фармації, бо фактично відкриває 60% ринку для потенційних нових виробників чи імпортерів, які конкуруватимуть з існуючими. Таким чином, ціни мають знизитись або ж збільшаться поставки дешевших категорій лікарського засобу. При цьому в законі є важлива норма (в статті 20-1), яка жорстко приписує аптекам укладати договори на поставку лише з виробниками та безпосередніми імпортерами, тобто мінімізовано небезпеку створення виробників-«прокладок». Однак, на жаль, ефект не буде швидким і однозначним. Деякі категорії ліків можуть зникнути з полиць аптек принаймні на кілька місяців через недостатні ресурси (у тому числі логістичні та через матеріально-технічну базу для безперебійного забезпечення ліками) інших дистриб'юторів.

"Чи вдасться цього разу навести лад на ринку ліків? Або ж дуже монополізований український фармацевтичний ринок знову почне саботувати правила гри, нав’язані владою? Якій, як і завжди, коли в повітрі запахло виборами, захотілося швидких і популярних рішень, але при цьому не вистачає єдиної стратегії? Чи зникнуть найближчим часом із прилавків аптек деякі найменування вкрай потрібних ліків? Це ми побачимо вже незабаром, після 1 березня, коли стануть чинними всі постанови і нормативні акти, покликані врегулювати ситуацію. Наразі виглядає так, що ринок не хоче грати в запропоновану владою гру", - зазначає автор.

За її словами, внутрішній виробник не знижує цін на критичні ліки, пояснюючи це зростаючою собівартістю та енергетичними складнощами. Роздріб хоче зберегти свою маржу і виплати за маркетингові послуги. Перемовини тривають. У вже прийняті в авральному порядку постанови Кабміну вносяться зміни, які регулюють розмір націнок.

З іншими матеріалами автора можна ознайомитися за посиланням.

Політика