Західний миротворчий контингент. А коли ці війська востаннє були в Україні?

01 березня 2025 р. 09:32

01 березня 2025 р. 09:32

Зараз активно обговорюється питання можливого розміщення західного військового контингенту в Україні для гарантування перемир’я. Київ бачить присутність цих військ також як одну з гарантій безпеки. Називають і цифру до 30 тисяч вояків. Президент США Дональд Трамп сказав, що російський керманич Володимир Путін не проти контингенту, але потім Кремль вустами свого речника сказав, що позиція Росії не змінилася – вона категорично проти присутності іноземних військ в Україні. Але для такої дислокації згода Росії не потрібна – це суверенна справа України та її союзників.

Але з тих країн, відправлення військ яких нині обговорюється, коли війська цих держав були востаннє на українській території? Історична розвідка Радіо Свобода.

Британські війська брали участь в Кримській війні, воюючи проти Російської імперії. Кримська воєнна кампанія мала на меті спробу союзників – а це також Франція і Османська імперія – зупинити геополітичні амбіції і просування Російської імперії на південь.

Кримська війна тривала з жовтня 1853 року до лютого 1856-го. Головними чинниками бойових операцій були кавалерія і артилерія. А також, звісно, військово-морський флот.

Британці брали участь у ключових битвах – як-то взяття Севастополя, Інкерманська битва, битва на Альмі…

Були й неуспішні моменти – зокрема розгром легкої кавалерії через помилку командування. Після цього були реформи в армії Британії – на командні позиції вже автоматично не призначали аристократів, а радше талановитих командирів безвідносно до їхнього класового походження.

Поразка Росії в Кримській війні теж спонукала до реформ – як в промисловості, так і у війську. Також поразка в Кримській війні вважається одним з чинників, який змусив Російську імперію скасувати кріпосне право в 1861 році.

Британці, до речі, під час Кримської війни збудували першу залізницю на території України – так звану Балаклавську залізницю для підвезення боєприпасів та вивезення поранених з Севастополя на кораблі в Балаклавській бухті.

Також британський корпус був в Україні під час іноземної військової інтервенції після більшовицького перевороту 1917 року. Тоді британці знову були в Криму в 1919-1920 роках, а корабельна група була в Чорному морі біля Севастополя (1920). Усього Британія направила для війни з більшовиками 60 тисяч солдатів.

Місія завершилась після перемоги більшовиків в Росії і поразки українських визвольних змагань.

Франція також брала участь в Кримській війни разом з Британією та Османською імперією проти Росії. Так само і її флот підтримував військові операції в Чорному морі – зокрема французи брали участь в блокуванні та обстрілах Одеси в середині 19-го століття.

Цікаво, що формальною причиною Кримської війни стала суперечка за храм Гроба Господнього в Єрусалимі, за яку сперечались православні (підтримувані Росією) та католики (підтримувані Францією). Церква, як вважається, стоїть на місці, де розіп’яли Ісуса Христа.

Одного разу (в 1846 році) в Єрусалимі дійшло до серйозної бійки, в хід пішли кулаки, ножі, підсвічники з сорока загиблими. Саме це – контроль над християнськими святинями на Святий землі – і стало формальним приводом до Кримської війни, адже Франція була протектором католиків в Єрусалимі.

Як і британці, французи знову повернуться на територію сучасної України після більшовицького перевороту 1917 року. Французи будуть на півдні України (Одеса, Херсон, Севастополь) з листопада 1918-го до квітня 1919 року. Усього в антибільшовицькій інтервенції брали участь 15 тисяч французьких солдатів.

Хоча нині адміністрація Дональда Трампа не допускає участь американських вояків в можливій миротворчій місії в Україні, однак, як кажуть європейці, без американської підмоги – зокрема супутникової інформації, розвідданих, можливого повітряного прикриття тощо – європейцям не обійтися.

Востаннє американські війська були в Україні під час Другої світової війни.

США мали літаки та пілотів з допоміжним військовим персоналом на трьох аеродромах на Полтавщині – під самою Полтавою, в Миргороді та в Пирятині, звідки американські «Літаючі фортеці» В-17 здійснювали бомбардування німецьких позицій, атакуючи німців і зі сходу, а не лише з заходу.

Через ці авіабази пройшли тисячі американських вояків, беручи участь в операціях Baseball та Frantic.

Американська операція почалась у квітні 1944 року і тривала до 1945 року.

Про можливість використання авіабаз американцями домовились на конференції в Тегерані президент США Франклін Рузвельт , радянський керівник Йосип Сталін та британський лідер Вінстон Черчилль .

Але, як зазначав у своїй книжці «Забуті покидьки східного фронту» гарвардський історик Сергій Плохій , Сталіна від самого початку супроводжувала параноя підозр, що американці займаються шпигунством. За самими пілотами і вояками зі США пильно стежило НКВС на авіабазах Полтавщини.

В 20-му столітті німецькі війська були двічі на території України.

Вперше вони прийшли на територію України як союзники Української Народної Республіки (УНР), згідно із Брестським миром 9 лютого 1918 року.

За німців існувала Українська держава гетьмана Павла Скоропадського (Гетьманат), який прийшов до влади у квітні 1918 року в результаті державного перевороту за підтримки Німеччини. А зрікся він влади та покинув територію України 14 грудня того ж року внаслідок антигетьманського повстання, організованого соціалістами на чолі з Симоном Петлюрою . Німецькі війська вийшли також через ускладнення на західному фронті наприкінці Першої світової.

Вдруге німецькі війська увійшли на територію України 22 червня 1941 року, напавши на СРСР, частиною якого була і радянська Україна. Вся територія України була під німецькою окупацією в часи Другої світової війни.

Німецькі війська були вигнані з території сучасної України 28 жовтня 1944 року.

Зараз коли йдеться про можливість відправки контингенту в Україну з боку європейських держав, то Німеччина займає обережну позицію в силу також й історичних міркувань. Один чільний німецький посадовець сказав, що німецькі військовослужбовці могли б з’явитись в Україні в складі миротворчого контингенту ООН – згідно з резолюцією Радо безпеки ООН.

Італійські підрозділи були в Криму під час Кримської війни – тоді союзником Британії, Франції та Османської імперії було Королівство Сардинія.

Вдруге італійці прийшли в Україну під час Другої світової війни.

За спогадами свідків, італійців «погнав» на війну Беніто Муссоліні, союзник Гітлера, й італійські солдати зовсім не хотіли воювати – як хтось пригадував, вони «грали на губних гармонійках та роздавали дітям шоколад».

Польські війська разом з військами Української Народної Республіки почали операції зі звільнення України від більшовиків у квітні 1920-го. Це була так звана «Київська експедиція» (або Українська операція). Завершилась вона звільненням Києва і парадом на Хрещатику польських та українських війська 9 травня 1920 року.

Червона армія знову увійде в Київ через понад місяць – в червні 1920 року.

Польське керівництво заявило, що поки серйозно не розглядає питання відправки контингенту в Україну. Делікатність ситуації з польським контингентом у тому, що Польща довгий час володіла частинами території України.

Це стосується і Туреччини, президент якої Реджер Таїп Ердоган висловив готовність відправити турецьких військових в Україну. Туреччина теж володіла частинами території сучасної України.

Найдавніше в Україні були шведські війська. Це було понад три століття тому, коли, передумавши йти на Москву, восени 1708 року шведський король Карл ХІІ завернув на південь – в Україну.

До табору шведів, розташованого поблизу села Горки, гетьман Іван Мазепа прибув 9 листопада 1708 року. Того ж дня відбулася перша особиста зустріч українського гетьмана і шведського монарха.

Карл ХХІІ хотів стати протектором самостійної козацької Української держави, а Мазепа хотів вийти з-під контролю Петра І та отримати самостійність для Гетьманщини.

Полтавську битву червня 1709 року, в якій шведські війська зазнали поразки, українські історики назвуть «Полтавською катастрофою».

Вона надовго поховала прагнення України до свободи і в підсумку призвела до втрати автономії, яка розчиниться в Російські імперії.

Шведські війська, яка вціліли після битви, залишили Україну на початку липня 1709 року, переправившись через Дніпро в Османські володіння – спочатку до Очакова (нині Україна), а потім до Бендер (нині Молдова).

***********************************************

Треба сказати, що війська всіх цих країн, а також інших держав Європи перебували на території України короткими проміжками часу під час військових навчань – зокрема під егідою НАТО – після здобуття Україною незалежності.

Політика