Недостовірні відомості на 200 млн: НАЗК перевірило декларацію фігуранта «Схем» про виведення російських активів з-під санкцій

03 березня 2025 р. 13:56

03 березня 2025 р. 13:56

Національне агентство з питань запобігання корупції перевірило декларацію ексдепутата Броварської міської ради від партії «За майбутнє» та власника Броварського алюмінієвого заводу Сергія Шапрана, подану ним за 2023 рік перед складанням мандату, і виявило недостовірні відомості на 193 мільйони гривень. У таких його діях встановили «ознаки правопорушення за статтею декларування недостовірної інформації». Про це йдеться у довідці, опублікованій на сайті НАЗК. Про цього бізнесмена раніше «Схеми» (Радіо Свобода) розповіли у своєму розслідуванні – про те, як Сергій Шапран став новим власником активів російського підприємця в Україні Ігоря Наумця вартістю один мільярд гривень, попри дію санкцій РНБО та арешт майна. У своїй декларації Шапран зазначив свої частки у компаніях, за допомогою яких вдалось вивести активи Наумця, але занизив їхню вартість.

Відповідно до довідки НАЗК, повна перевірка декларації Сергія Шапрана за 2023-й рік тривала з серпня 2024-го року по лютий цього року і виявила розбіжності між задекларованими даними та інформацією з офіційних реєстрів та банківських установ.

«Недостовірні відомості, зазначені у декларації, відрізняються від достовірних на загальну суму 193 571 968 гривень, що становить розмір понад 2 000 прожиткових мінімумів», – йдеться у висновку агентства.

Зокрема, згідно з висновком перевірки, Сергій Шапран не згадав у своїй звітності про один автомобіль BMW M760LI, який продав у 2023-му році та про інший – BMW X7, який його ж компанія «Шапран Груп» здавала в оренду його дружині. Також з’ясувалось, що Сергій Шапран поповнив свої банківські рахунки на суму 23 мільйони гривень, але перевірка встановила, що загальна сума, яку мала на той момент родина, щоб внести на рахунки, була на той момент приблизно на 10 мільйонів меншою.

«У діях суб’єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 ККУ», – йдеться в документі НАЗК. Це – «умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб», максимальна санкція статті – обмеження волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

За інформацією журналістів, висновок і матеріали перевірки НАЗК вже мали передати до Національної поліції.

Журналісти звернулись до ексдепутата з проханням про коментар щодо перевірки НАЗК і опублікують її, як тільки отримають.

Окремо «Схеми» звернули увагу на вказані Сергієм Шапраном у декларації частки в компаніях «Юні Сервіс», «Юні Люкс» та ТОВ «Юні Тул». Відповідно до даних перевірки НАЗК, він зазначив вартість – по 2,5 мільйони гривень у кожній фірмі, хоча, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру йдеться про значно більші суми: в «Юні Сервіс» його частка оцінюється в 90 мільйонів гривень, в «Юні Люкс» – 75. Саме про ці компанії-посередники йшлося у розслідуванні «Схем»: вони допомогли Шапрану стати новим власником активів підсанкційного російського бізнесмена Ігоря Наумця.

Як з’ясували раніше журналісти, російський бізнес в Україні вартістю один мільярд гривень, попри дію санкцій РНБО та арешт майна, у 2024 році перейшов до нового приватного власника в обхід держави, яка не проконтролювала збереження заблокованих активів та досі не скористалась механізмом конфіскації активів підсанкційного бізнесмена із російським паспортом. Власником цих активів став згаданий броварський бізнесмен Сергій Шапран, пов’язаний із колишнім прокурором Києва, а нині очільником Одещини Олегом Кіпером.

Мова про численні активи холдингу бізнесмена Ігоря Наумця, зокрема, «Юнігран», який видобуває корисні копалини з кар’єрів на Житомирщині та виготовляє тротуарну плитку – це виробничі комплекси, техніка, сотні вагонів, сотні гектарів землі. За фактами незаконного продажу активів холдингу у грудні 2024-го року у Нацполіції відкрили провадження, які об’єднали із матеріалами давнього досудового розслідування, яке розслідується ще з квітня 2022 року.

Саме тоді, на початку російського повномасштабного вторгнення, діяльність холдингу «Юнігран» потрапила у фокус уваги силовиків – коли ДБР у супроводі СБУ та за процесуального керівництва ОГП відкрили кримінальну справу щодо цього холдингу за низкою статей – від «фінансування тероризму» та «створення терористичної групи» до «ухилення від сплати податків». За версією правоохоронців, компанія, якою керував громадянин РФ Ігор Наумець, займалась «незаконним видобутком з українських надр у промислових масштабах», а «свої мільйонні прибутки направляла на фінансування повномасштабної агресії рф та на матеріальне забезпечення окупаційних адміністрацій в Криму та на сході України».

Ігор Наумець, йдеться у розслідуванні «Схем», отримав громадянство Росії у 2001 році, а у 2014 році, по досягненню 45-річчя, оновив паспорт. Сам бізнесмен стверджує, що російського паспорта у нього немає, але дійсність документа підтверджують дані з державного порталу РФ «Госуслуги», а також витяги щодо власності в іноземних компаніях, де значиться його російське громадянство.

Навесні 2023 року були введені санкції РНБО проти Наумця, його довіреної особи громадянки Британії Олени Калпи, на яку намагалися перезаписати активи Наумця після відкриття кримінальної справи, а також проти низки кіпрських фірм, які володіють українськими компаніями холдингу. Перехід цих активів до інших приватних рук замість конфіскації на користь держави став можливим завдяки тому, що суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк зняв із них арешт, а прокурор в останній момент відмовився від своєї ж апеляції на це рішення, а також через відсутність покарання за обхід санкцій в українському законодавстві.

У розслідуванні журналісти дослідили зв’язки броварського бізнесмена Сергія Шапрана із Олегом Кіпером – нинішнім головою Одеської обласної військової адміністрації, який до весни 2023 року був головним прокурором Києва. У коментарі журналістам Олег Кіпер повідомив, що «йому нічого невідомо про діяльність цієї компанії («Юнігран» – ред.)», а також, що він не знайомий ні з Сергієм Шапраном, ані з Ігорем Наумцем. Водночас він знає Володимира Осіпова, але в «його господарську/бізнес-діяльність ніколи не втручався».

У коментарі журналістам підсанкційний бізнесмен Ігор Наумець підтвердив, що Сергій Шапран обіцяв йому вирішити його «проблеми із бізнесом» в обмін на частку 50%, але зрештою, за його словами, перебрав контроль над всім бізнесом.. А сам Шапран заявив «Схемам», що всі угоди, які він укладав, «є законними».

Мін’юст у відповідь на запит журналістів «Схем» зазначив, що «вживає заходів щодо виявлення, розшуку та аналізу активів» Ігоря Наумця та пов’язаних з ним підсанкційних осіб, а також активів, якими вони можуть опосередковано розпоряджатися. Для формування доказової бази та обґрунтування санкцій, а також стягнення активів у дохід держави, повідомили в міністерстві, вони направили запити до «компетентних органів», зокрема, СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та Держгеонадра.

Політика