Європейські сили в Україні не потребують підтримки США – генерал Годжес

21 березня 2025 р. 23:45

21 березня 2025 р. 23:45

У той час як військові керівники з 30 країн зібралися 20 березня під Лондоном, щоб спланувати військову місію в Україні, колишній командувач армією США в Європі заявив Радіо Свобода, що ці країни здатні організувати місію і без допомоги Сполучених Штатів.

«Україна зупинила Росію майже сама, – заявив Бен Годжес , який пішов у відставку з посади командувача у 2017 році. – Солдати з Великої Британії, Франції, Німеччини, Нідерландів, Фінляндії та Польщі, з якими я зустрічався протягом багатьох років – це достойні жінки та чоловіки з хорошим спорядженням».

Великобританія і Франція очолили початковий процес формування військового контингенту, який міг би бути розгорнутий в Україні у разі припинення вогню, але припустили, що він може працювати лише за умови, як висловився прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер , «підтримки з боку США».

Це стосується надання повітряної підтримки, логістики та розвідки.

Однак Вашингтон прохолодно ставиться до ідеї будь-якої військової ролі США, а Москва заявила, що будь-яка присутність військ країн-членів НАТО буде неприйнятною.

«Судячи з розмови між США та російською стороною, я думаю, що шансів на те, що США забезпечать підтримку, майже немає. Я не думаю, що ця адміністрація готова це зробити, – сказав Годжес. – Вся сукупність розмов між США і російською стороною, здається, не пов’язана з реальністю того, чим є Росія».

Переговори між двома країнами просунули вперед плани часткового припинення вогню замість повної паузи в бойових діях, яку пропонував Вашингтон. Перемовини також зосередилися на покращенні двосторонніх дипломатичних та економічних зв’язків і навіть на організації хокейних матчів.

Тим часом Росія продовжує завдавати ударів по Україні , обстрілявши цього тижня дві лікарні та інші об’єкти цивільної інфраструктури, про що повідомила українська влада. Україна звинуватила Росію в нанесенні ударів по своїй енергетичній інфраструктурі 18 березня, через кілька годин після того, як президент Володимир Путін заявив, що припинить подібні атаки.

Україна відповіла атаками безпілотників по військових об’єктах в Росії.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив 21 березня, що наказ президента Росії про тимчасове припинення російськими військами атак на енергетичну інфраструктуру в Україні залишається чиним і «діє». Російське держагентство ТАРС повідомило, що Пєсков уточнив, що йдеться саме про енергетичну інфраструктуру, а не інфраструктуру загалом.

Ввечері 18 березня Трамп і Путін провели майже двогодинні телефонні переговори . За повідомленням Білого дому, вони погодилися, що рух до миру почнеться з «енергетичного й інфраструктурного припинення вогню, а також технічних переговорів щодо впровадження морського перемирʼя в Чорному морі, повного припинення вогню і встановлення постійного миру».

У Кремлі ж стверджували, що Путін підтримав ідею Трампа про місячний мораторій на взаємні удари по енергетичній інфраструктурі – «позитивно відгукнувся на цю ініціативу і одразу дав російським військовим відповідну команду».

При цьому після розмови і нібито наказу Путіна російські військові продовжували обстрілювати Україну, зокрема й енергетичну інфраструктуру . Президент України Володимир Зеленський заявив , що «кожним таким запуском росіяни показують світу своє справжнє ставлення до миру». Він також допустив можливість за посередництва США домовитися з Росією про припинення ударів по об’єктах ПЕК, але заявив: якщо російські атаки продовжаться, Україна відповідатиме на них.

Стармер сказав, що зустріч 20 березня переведе підготовку, за його словами, в «оперативну фазу». Це передбачає обговорення того, хто і які надасть військові сили, як вони будуть екіпіровані та інші питання.

Наразі Великобританія і Франція пообіцяли надати війська. Раніше на цьому тижні Британія заявила, що «значна кількість» країн готова надати миротворчі війська, але незрозуміло, які саме. Такі країни, як Австралія, Канада і Фінляндія, заявили, що вони відкриті для того, щоб бути залученими в той чи інший спосіб.

Речник Стармера 17 березня зазначив, що інженерна підтримка, використання аеродромів і розміщення екіпажів – це ті способи, якими країни можуть допомогти без «чобіт на землі».

Годжес сказав, що найважливішим для зустрічі військових начальників у Великій Британії було узгодити чітко визначену місію, що дало б змогу розпочати детальне планування і підготовку.

«Вони, напевно, опрацьовують якісь можливі сценарії. Я маю на увазі, якщо говорити про зону розмежування, де є війська між українцями і росіянами, то це величезна кількість ( військ – ред .). Якщо говорити про розміщення їх за українцями, це, ймовірно, менша кількість. Це безпечніше, але менш ефективно».

Ще однією ключовою деталлю, яка зараз обговорюється, є правила ведення бойових дій.

«Якщо війська будуть на 50-100 кілометрів позаду українців, і їм доведеться просити дозволу у Брюсселю, щоб збити безпілотник, це не буде успішна сила втілення режиму припинення вогню», – сказав Годжес.

Зустріч 20 березня відбулася у військовому штабі Нортвуд, неподалік від Лондона.

В той час, як зустріч починалася, британський уряд оприлюднив знімки, на яких Стармер відвідує атомний підводний човен раніше цього тижня.

Це був перший такий візит британського прем'єр-міністра за більш ніж десять років. Візит підкреслив ядерний потенціал Великої Британії, в той час як Стармер намагається заручитися підтримкою військової місії без прямої участі США.

Годжес сказав Радіо Свобода, що британські і французькі ядерні сили, хоча вони і дуже нечисленні у порівнянні з російськими, все ще залишаються ефективним засобом стримування.

«Немає потреби відповідати росіянам ракетою на ракету, щоб стримувати їх», – сказав він.

Політика