Скрипка проти кулі: як мистецтво підтримує українських бійців

23 березня 2025 р. 17:04

23 березня 2025 р. 17:04

Лісова галявина, солдати відпочивають, сидячи на землі. Чути віддалені звуки роботи артилерії — бої на лінії зіткнення не вщухають ані на мить. Це «перша лінія» за кілька кілометрів від фронту — тут солдати переводять подих у перервах між бойовими завданнями. Хтось мовчки курить і думає про своє; хтось зацікавлено спостерігає за незвичними гостями, що витягають із бусика музичні інструменти та якісь коробки. Це ж війна, що тут роблять музиканти?

Уздовж лінії фронту їздить кілька таких бусиків із митцями, музичними інструментами, апаратурою й книжками. Це мобільні групи «Культурного десанту» — організації, що об’єднує у своїх лавах музикантів, письменників, акторів та інших митців, які долучилися до війська. Серед них — відомі співаки Мирослав Кувалдін, Віталій Кириченко, Анатолій Тапольський та багато інших. Вони співають, читають вірші, спілкуються з бійцями, навіть ставлять спектаклі. Або, як кажуть в офіційних доповідях, «використовують мистецтво для морально-психологічної підтримки бійців». Щотижня ці мобільні групи проводять по 30–40 виступів на різних ділянках фронту. Постійно виступають у десятках шпиталів чи центрах підготовки новобранців, у військових навчальних закладах. На фронті це події для малої кількості солдатів. Поблизу фронту багато бійців ніхто не збиратиме з міркувань безпеки. В навчальних чи реабілітаційних центрах можуть бути й великі концерти.

Ідея створення «Культурного десанту» належить Миколаю Сєрзі — музиканту й телеведучому, відомому всій країні за участю в багатьох телешоу, зокрема в програмі «Орел і решка».

В перші дні повномасштабного вторгнення в рідній Одесі він вступив до місцевої ТрО. Чергував із рештою бійців, чекаючи на ворожий десант. Згодом звернув увагу на те, наскільки виснажені солдати постійними чергуваннями. Став вечорами влаштовувати невеликі музично-поетичні виступи для побратимів. Пісні, вірші й спілкування сприяли емоційній підзарядці, допомагали переключатися й легше переживати потік негативних новин з усіх фронтів. Командири оцінили й доручили Миколаю займатися цим постійно та масштабувати ідею.

«Людина, яка закінчила консерваторію, напевно, принесе більше користі за своїм фахом, аніж на спостережному посту. Тому що скрипка — це теж зброя», — вважає генерал-майор Владислав Клочков. У 2022–2024 роках він був начальником Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ.

З часом «Культурний десант» розширився до великого підрозділу, що об’єднує понад сотню митців і представників творчих професій: музикантів, літераторів, журналістів, акторів, культурних менеджерів.

Програма заходу зазвичай складається з кількох частин: виступи артистів, культурно-просвітницькі лекції, роздача книжок, неформальне спілкування. Часто до мобільних груп «Культурного десанту» приєднуються зірки шоу-бізнесу, відомі актори, співаки, блогери — наприклад Alyona Alyona, Христина Соловій, багато інших.

Схожі підрозділи є й в інших країнах: Armed Forces Entertaiment у США, Entertainments National Service Association (ENSA) і The Royal Corps of Army Music у Великій Британії тощо. Однак є суттєва різниця. Це не лише про те, як зірки на фронті підтримують солдатів. Це солдати, які пройшли власний бойовий шлях, вирішили допомогти побратимам своєю творчістю, віршами, піснями, культурою. Взаємодія з бійцями відбувається за принципом «рівний із рівними», а спільний досвід сприяє встановленню глибшої довіри між артистом і аудиторією.

Ось кілька прикладів. Оперний співак, один із провідних вокалістів Запорізької філармонії Юрій Іваськевич із перших днів повномасштабного вторгнення приєднався до війська. У своїй 110-й бригаді очікувано отримав позивний «Паваротті». Воював на Запорізькому напрямку, але влітку 2023 року під час контрнаступу втратив ліву ногу, наступивши на міну. Після реабілітації долучився до «Культурного десанту», тепер служить — виступає на фронті для солдатів.

Ольга Рукавішнікова — мультиінструменталістка, яка почала грати на скрипці ще п’ятирічною дівчинкою. В мирному житті — одна з найкращих випускниць Національної музичної академії, лауреатка багатьох конкурсів. На великій війні — теж із перших днів, кулеметниця з розвідувального батальйону, пережила п’ять поранень на фронті та втратила око. Після реабілітації теж багато виступала з «Культурним десантом» на різних напрямках.

Фронтова студія

У Силах оборони тисячі діячів культури — поетів, письменників, митців. І вони продовжують творити — пишуть книжки, картини, вірші, пісні. Але вся ця творчість може залишитися без аудиторії, адже у бійців немає можливості видавати книжки чи записувати пісні на професійній студії. Миколай Сєрга вирішив створити умови для того, щоби цю творчість почуло якомога більше українців. Із допомогою спонсорів обладнали мікроавтобус як професійну музичну студію та об’їхали весь фронт для запису пісень талановитих військових.

Про що ці пісні? Штурмовик написав колискову для доньки, адже коли вона в Європі готується спати, він в Україні з побратимами заходить на бойові позиції. Боєць написав пісню для свого батька, який загинув на війні. Доброволець із Харкова співає про незламність рідного міста. Загалом за 2024 рік було записано 14 пісень. Згодом «Культурний десант» розвинув цей проєкт. Добирає найяскравіші твори військових, організовує не лише запис у професійній музичний студії, а й зйомки кліпу. Станом на березень 2025 року створено понад 20 кліпів, які набирають сотні тисяч переглядів на YouTube і на стримінгових платформах.

Один із прикладів — пісня «Пам’ять» бійця 47-ї бригади Костянтина Духновського. Для зйомок кліпу запросили легендарну акторку Аду Роговцеву. Участь узяли також Сергій «Волина» Волинський, Миколай Сєрга, Остап Українець, учасники руху Free Azov. Кліп має нагадувати про силу народної пам’яті, яка допомагає не опускати рук і рухатися далі. «Я хотів висловитися на тему культури пам’яті. Це те, що допомагає нам гуртуватися, захищати своє, виживати», — поділився автор пісні Костянтин Духновський.

Оскільки з часом діяльність «Культурного десанту» значно масштабувалася, було вирішено відтепер весь проєкт назвати «Культурні сили».

Книга на фронт

«Книги — це зброя на війні ідей», — цей вислів приписують Франкліну Рузвельту. Згодом він став головним гаслом американської некомерційної організації The Council of Books in Wartime, яка з 1943 до 1947 року розповсюдила близько 122 мільйонів примірників понад 1300 назв книг серед солдатів.

Україна також упроваджує ці практики. «Культурний десант» у квітні 2023 року розпочав проєкт «Книга на фронт». Книги для солдатів стають подарунками від цивільних, за жанрами це художня література, фантастика, детективи, книги з психології та історії. Загалом за час функціонування проєкту бійцям передано понад 32 тисячі книжок і близько 12 тисяч безкоштовних доступів до електронної бібліотеки Yakaboo.

Керівник проєкту — сержант ЗСУ Андрій Овчарук. До війни він очолював київський відділ одного з найбільших українських видавництв. «Ми доставляємо близько двох тисяч книг щомісяця й отримуємо запити від психологів різних бригад, а також інструкторів навчальних центрів і військових інститутів щодо того, які саме книги вони вважають найважливішими для своїх солдатів», — розповідає Овчарук.

Окрім морально-психологічного забезпечення, «Культурний десант» веде у війську активну просвітницьку діяльність. Цікаві лекції з української історії та культури підвищують загальний культурно-освітній рівень військовослужбовців, формують ціннісні орієнтири, розвивають критичне мислення й здатність протистояти ворожим ІПСО.

«Коли ми воювали, то хотіли, аби до нас приїхали якісь артисти. І тепер ми добираємо слова, пісні, жарти — такі, які самі б хотіли почути, коли були в бойових підрозділах», — розповідає керівник мобільної групи «Культурного десанту», що працює на Запорізькому напрямку, Євген Воронецький із позивним «Настрій». Він долучився до війська в перші дні повномасштабної війни. А до «Культурного десанту» — за півтора року.

Концерт на лісовій галявині добігає кінця. Більшість слухачів задоволена; навіть ті, хто спочатку скептично або й неприязно ставився до артистів, визнають, наскільки корисними та важливими можуть бути такі заходи. Всі в гарному настрої, митців іще довго не хочуть відпускати. Їх пригощають кавою, дарують бойові шеврони та прапори. З ними фотографуються й діляться найсокровеннішими думками. Їм дякують і запрошують приїздити ще. Якнайшвидше. Це означає, що мобільна група «Культурного десанту» із завданням упоралась. Артисти прощаються й вантажаться в бусик — у них сьогодні ще один виступ, а може, й більше. Для іншого підрозділу, можливо, в іншій області України — за десятки кілометрів звідси. Але скрізь, хоч де з’являються митці «Культурного десанту», на них чекає теплий прийом і вдячна публіка. Адже мистецтво й справді здатне лікувати душу.

Політика