Скорочення ліцеїв, окремі початкові школи: експертка розповіла основні ідеї законопроєкту про реформу школи

24 березня 2025 р. 20:09

24 березня 2025 р. 20:09

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який зробить вищу школу профільною, а початкову — окремим типом шкіл. Офіційно реформа має запрацювати для 10-12 класів у 2027 році, проте підготовка розпочалась вже зараз, а одним з ключових питань стало те, де після 9-го класу можна буде здобути профільну освіту, пише у статті " Реформа старшої школи: влада знайшла спосіб скоротити кількість ліцеїв. Початковій школі приготуватися? " редакторка відділу освіти та науки ZN.UA Оксана Онищенко .

Авторка вказує, що у суспільстві ще з радянських часів склався стереотип про необхідність здобуття диплома про вищу освіту заради успішного життя. Проте тепер країні потрібні не фахівці з вищою освітою, а кваліфіковані робітники, які зможуть її відбудувати . Онищенко зазначила, що на шляху до змін одним з ключових моментів має стати реформа старшої школи. Вона покликана змінити співвідношення " старша школа — училище чи коледж" на користь другого. При цьому треба як шукати складні рішення, так й ламати стереотипи.

Через це новий законопроєкт про формування мережі ліцеїв спричинив великий ажіотаж. Він пропонує просіяти мережу ліцеїв (10–12-й класи) крізь сито жорстких вимог, які не всі заклади зможуть виконати. Ті, що не зможуть, не отримуватимуть фінансування від держави. Однією з вимог є наповнюваність класів.

"Але навіть якщо школа піднатужиться й збере клас із 24 і більше учнів, цього недостатньо — таких класів маєбути не менш як чотири на паралелі (нині згідно із законом достатньо двох класів). І якщо провести нескладніматематичні підрахунки з кількістю класів та їх наповненням, виходить, що за новими нормами в ліцеї (10–12-йкласи) має навчатися щонайменше близько 300 учнів. Для шкіл у великих містах та обласних центрах це не є проблемою, чого не скажеш про сільську місцевість і маленькі міста", — вказує Онищенко.

За даними експертки Швейцарсько-українського проєкту DECIDE Надії Колесник, третина українських громад наразі не можуть самостійно створити ліцеї, адже не здатні виконати поточні вимоги. Ситуація стане ще критичнішою, якщо законопроєкт ухвалять.

Проте, як вказує авторка, законопроєкт дозволяє громадам узяти на себе фінансування старшої профільної школи, яка не відповідатиме вимогам та не отримає фінансування від держави. Але такі витрати можуть собі дозволити не всі громади. Онищенко зазначає, що така ідея вигідна уряду: коли розлючені батьки звертатимуться до Міносвіти та офісу президента, ті завжди зможуть кивати на місцеву владу.

Окрім цього, законопроєкт пропонує виставити громадам жорсткий дедлайн , аби вони переглянули сформували план реогранізації мережі ліцеїв, тобто визначили, які заклади закрити. На затвердження до МОН цей план треба подати до 1 вересня 2025 року, а якщо цього не зробити або план не схвалять, то уряд за поданням Міністерства освіти і науки створить його самостійно та передасть для виконання.

"І це поганий сигнал. Тому що такі рішення не робляться на колінці в стислі терміни — у громад дуже мало часу для пошуку ефективних рішень", — йдеться у матеріалі.

Також у законопроєкті пропонується змінити початкові школи, за ним не буде звичних шкіл, де можна піти в 1 -й клас і вчитися аж до 12-го . Проте Онищенко нагадує, що ідея відокремити початку школу не нова: ідею також активно лобіювали у 2015–2019 роках, коли працювали над новим Законом "Про освіту" та концепцією НУШ. Проте тоді пропонувалося зробити початкову школу не просто окремим навчальним закладом у власному приміщенні, а створити для малюків спеціальне середовище з майданчиками, ігровими кімнатами тощо.

За словами авторки, зараз, схоже, настав час здмухнути пил зі старих ідей. Проте у держави, напевно, не буде грошей на спеціальне обладнання приміщень початкової школи. Онищенко вважає, що суть відокремлення початкової школи у тому, щоб її не скоротили разом із ліцеями. За її словами, держава не хоче їх скорочувати, хоч вони й дорого обходяться бюджету.

Авторка підкреслила, що мотиви держави у випадку з цим законопроєктом зрозуміти можна. Вона наголосила, що країні треба зараз відреагувати на запити ринку праці, заощадити кошти та робити подальші рухи в бік реформ.

"Чи треба перекроювати мережу шкіл? Так. Чи має це бути зроблено за одним для всіх лекалом? Ні. Те, що добре для великого міста, може не спрацювати в маленькому селі. Оскільки реформування мережі ліцеїв уплинена всю архітектуру системи освіти, чи можна робити це поспіхом або взагалі спускати як директиву від МОН? Звісно, ні. В історії із законопроєктом укотре чітко підсвічено проблеми системи освіти. Їй бракує системності й тяглості змін, виваженого підходу та ухвалення не так гарних, як розумних рішень", — підкреслила Онищенко.

З іншими матеріалами Оксани Онищенко можна ознайомитися за посиланням.

Політика