Тиск на журналістів чи захист оборонпрому: яка мета законопроєкту від «Слуг народу» про закриття реєстрів?

28 березня 2025 р. 11:59

28 березня 2025 р. 11:59

Проєкт закону про закриття реєстрів, який мав на меті захистити український оборонпром, на засіданні 27 березня Верховна Рада так і не розглянула . Імовірно, текст законопроєкту може зазнати змін, сказав у коментарі Інституту масової інформації (ІМІ) народний депутат від фракції «Голос», голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

Саме цей документ авторства депутатів від правлячої партії «Слуги народу» раніше розкритикували в ІМІ. Там напередодні зазначили , що законопроєкт насправді не пропонує механізмів, які б повністю захистили оборонні підприємства, як про це йдеться у пояснювальній записці, а натомість створює можливості для правоохоронців тиснути на журналістів та громадські організації, і обмежує права звичайних користувачів реєстру майна і земельного кадастру.

Розбираємось, кого насправді захищає владний законопроєкт? І як це пояснюють його автори?

Авторами законопроєкту, який серед іншого передбачає закриття доступу громадськості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також до земельного кадастру, є нардепи від «Слуги народу» Ігор Фріс , Сергій Демченко та Володимир Ватрас .

У пояснювальній записці до проєкту закону йдеться , що його метою є «підвищення безпеки діяльності оборонних підприємств». Серед іншого, як пояснюють автори, в умовах, коли Росія, яка веде війну проти України і прагне дізнатися більше про український оборонпром, вважається доцільним закрити доступ громадськості до інформації про розташування усього нерухомого майна, а також до кадастрових номерів та даних про власників усіх земельних ділянок.

«На сьогоднішній день у нас є інформація, от ви можете зайти просто в Opendata bot (один з онлайн-ресурсів для зручного доступу до відкритої інформації) і побачити, що такі підприємства, які виготовляють [морські дрони] Sea Baby або наш дрон «Малюк», вони у відкритому доступі. Щодо інформації, щодо кінцевих бенефіціарів, власників таких підприємств, вона в відкритому публічному доступі, і ворог може використати її в будь-який неправомірний спосіб», – пояснює необхідність змін до чинного законодавства, які прописані у проєкті закону, його співавтор Ігор Фріс у коментарі Радіо Свобода.

Законодавець зазначає, що проєкт закону має не лише закрити публічний доступ до інформації про оборонні підприємства, але і зробити так, щоб приналежність виробництва до оборонно-промислового комплексу (ОПК) неможливо було вирахувати.

«Ми в попередньому рішенні комітету зазначили [обмеження] виключно для об'єктів ОПК. Але треба просто придумати механізм, щоби наше закриття [інформації щодо] конкретного [підприємства] ОПК не стало ідентифікатором, що це ОПК. Розумієте, щоби ворог не побачив у зворотній формі і не зміг вирахувати такі підприємства», – пояснив Фріс.

За його словами, такий механізм має бути прописаний у наступній редакції закону перед другим читанням. Поки ж, текст законопроєкт пропонує обмежити доступ до інформації до усіх земельних ділянок та об’єктів нерухомості.

Згідно із висновком Комітету Верховної Ради з питань правової політики, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звертає увагу на те, що запропоновані законопроєктом зміни обмежують доступ до відомостей про місце розташування усіх зареєстрованих прав на нерухомість, а не лише щодо об’єктів, якими користуються або які належать підприємствам пов’язаними із ОПК.

Але при цьому проєкт не забороняє, наприклад, публікувати на вебсайтах органів виконавчої влади даних із земельного кадастру щодо підприємств, пов’язаних з ОПК. У висновку профільного комітету йдеться про те, що ці норми, запропоновані проєктом, не відповідають його ідеї, а саме захисту оборонної сфери.

Депутат Верховної Ради від партії «Голос» Ярослав Железняк переконує, що запропонований законопроєкт насправді не має навіть безпекової логіки, оскільки із таким рішенням депутати «Слуги народу» нібито запізнилися на кілька років.

«Я прям зараз можу відкрити свій телефон і з Telegram-каналів, яких мільйон вже відкрилося різних для OSINT (розвідка на базі відкритих даних – прим. ред.) і не тільки, завантажити будь-яку інформацію. І я переконаний, що всі, хто хоч раз займався OSINT-ом, знають, що на даркнеті («приховані» інтернет-ресурси, які не індексуються пошуковими системами типу Google – ред.) або російських сайтах, всі наші бази давно вивантажені, і це, знову ж таки, не захистить. При всій повазі до колег, які б хотіли б напевно забезпечити якось там захист по цих реєстрах, ну, хлопці, ви на років так три запізнилися з цією ідеєю, вже воно не сильно допоможе», – каже Железняк у коментарі Радіо Свобода.

Співавтор проєкту Ігор Фріс каже, що документ розроблявся довго, оскільки необхідно було врахувати ідеї кількох державних органів, які й виступили з ініціативою обмежити доступ до реєстрів:

«Ми шукали конструкцію, як це зробити правильно. І вона вийшла, і ми законопроєкт подали на підставі звернення асоціації оборонно-промислового комплексу, військових, Міністерства оборони, Служби безпеки України, Держспецзв'язку і всіх решта».

У коментарі Радіо Свобода він також наполіг, що інформація з реєстрів може досі використовуватися російською армією, яка атакує оборонні підприємства або скоює напади на їхніх бенефіціарів. Втім, він не уточнив, чи вважає він, що ці ж дані не можна отримати з інших джерел, окрім прямого доступу до держреєстрів.

«Водночас юрист ІМІ Володимир Зеленчук зазначає, що норми запропонованого проєкту закону можуть призвести і до посилення тиску на журналістів з боку держави.

Керівникам правоохоронних органів надається право за запитом отримувати відомості в тримачів реєстрів про осіб, які отримували інформацію з цих реєстрів. Тобто в цьому разі керівник правоохоронного органу може навіть за відсутності кримінального провадження отримати інформацію, наприклад, про журналіста, який цікавився його статками», – зазначає Зеленчук.

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин теж вбачає ознаки того, що документ могли готувати радше як реакцію на резонансні журналістські розслідування, а не задля посилення обороноздатності країни.

«Цікаво, що дійсно... це не було зроблено після повномасштабного вторгнення, не було зроблено після 14-го року. Робиться це зараз, коли вже вийшла низка антикорупційних розслідувань, зокрема, щодо майнового стану різного рівня посадовців. Тобто воно виглядає зараз так, начебто зробили багато розслідувань і тепер з огляду на це треба якби під приводом безпеки закрити доступ до цих реєстрів», – каже Юрчишин у коментарі Радіо Свобода.

Співавтор проєкту закону Фріс подібні закиди відкидає.

«Абсолютно не пов'язане одне з іншим взагалі. Це була створена робоча група з питань правової політики, яку ініціювала асоціація власників зброї... і цей текст законопроєкту був запропонований якраз асоціаціями. І мною просто як головою робочої групи цей законопроєкт був поданий. Я не є концептуальним автором ідеї. Ідея була створена саме робочою групою», – каже Фріс.

Ярослав Юрчишин зазначає, що запропоновані обмеження суперечать духу закону про доступ до публічної інформації. На думку нардепа, це порушує права не лише журналістів-розслідувачів, але і решти громадян.

«Зокрема, навіть Міністерство фінансів звертає увагу, що якщо законопроєкт [буде] прийнятий в діючій редакції, то це ускладнить державний контроль. Тому, власне, єдиним варіантом його приведення у відповідність до тих ідей, про які говорять ініціатори, зокрема Ігор Фріс, – обмежити [пропозицію про закриття інформації] конкретно об'єктами ОПК», – каже Юрчишин.

Ігор Фріс запевняє, що документ буде доопрацьований. За його словами, у профільному комітеті розглянуть додаткові правки, а потім знову запропонують проголосувати Верховній Раді за основу і в цілому – але це відбудеться, ймовірно, не раніше ніж за місяць.

У новій редакції передбачається, що закриття інформації у реєстрах стосуватиметься лише об’єктів ОПК.

Політика