Вибори в Україні: чи можуть їх провести у 2025 році

01 квітня 2025 р. 10:20

01 квітня 2025 р. 10:20

За даними The Economist , вибори в Україні можуть відбутися уже влітку 2025-го.

Виданню повідомили, що наприкінці березня Зеленський провів нараду, під час якої доручив своїй команді підготувати вибори після повного припинення вогню. За оцінками американських офіційних осіб, таке припинення може бути запроваджене до кінця квітня . Однією з ймовірних дат видання називає Великдень, 20 квітня.

Водночас у офісі президента заявили, що інформація у статті є неправдивою — нараду, як передають джерела BBC , не проводили.

«Найперше, не було такої наради (з приводу проведення виборів у липні. — Авт.) і не було такого доручення (команді організовувати вибори. — Авт.)», — розповіло джерело в команді президента.

Chas News розповідає, чи можуть відбутися вибори у 2025-му, що про це кажуть партнери та росія і які проблеми можуть виникнути у підготовці до голосування.

Чи можливі вибори у 2025 році

5 травня, за інформацією The Economist, у Верховній Раді має пройти голосування щодо продовження воєнного стану, термін якого закінчується 9 травня . Скасування цього режиму називають першим кроком для запуску виборчого процесу.

«Джерела розходяться в оцінках конкретних термінів, проте більшість вказує на літо як цільовий період для виборів. Закон вимагає щонайменше 60 днів на передвиборчу кампанію, що робить початок липня найранішою можливою датою », — пишуть автори матеріалу.

Проте деякі джерела припускають, що кампанія може тривати й три місяці , оскільки потрібен час для оновлення списків виборців в умовах війни.

Водночас радник Офісу президента Михайло Подоляк зазначав , що у період припинення вогню неможливо гарантувати безпеку виборчих дільниць і виборчої кампанії.

«30-денне припинення вогню не розблокує вибори», — сказав він, зазначивши, що якщо почнуться переговори про стабільне припинення вогню, гарантоване нейтральними спостерігачами, тоді це стане можливим.

У січні Володимир Зеленський у коментарі американському подкастеру Лексу Фрідману зазначав, що воєнний стан в Україні скасують після закінчення війни, і тільки після того проводитимуть вибори згідно із законодавством. У іншому випадку, за його словами, — доведеться змінювати законодавство.

«Це буде непросто зробити, бо суспільство проти. Чому проти? Зрозуміло чому. Тому що нам треба вибори, результатам яких ми зможемо довіряти. Вісім з половиною мільйонів виїхало за кордон. Для цих людей треба створити інфраструктуру. Мільйони на окупованих територіях. І як взагалі голосувати без мільйона військовослужбовців? Це неможливо. Треба думати, як міняти систему, якщо вибори пройдуть під час війни, міняти законодавство. Думати про онлайн-голосування. Думаю, в наших силах закінчити війну в 2025 році», — казав президент.

Пізніше Зеленський припускав, що вибори президента й парламенту можуть відбутися за умови припинення гарячої стадії війни «в сильній для України позиції». 25 лютого Рада ухвалила постанову про повоєнні вибори.

Окрім того, у владі наголошують, що навіть за умов припинення активних бойових дій — це ще не означатиме скасування воєнного стану. Депутат від правлячої партії «Слуга народу» Федір Веніславський зазначає, що сам факт тимчасового припинення точно не усуває ті загрози, які послугували у введенні правового режиму воєнного стану.

«Це ж не означає, що росія відвела свої війська з тимчасово окупованих територій чи свої засоби ураження, які можуть завдавати ударів по Україні. З огляду на психічний стан путіна, я думаю, ми можемо очікувати будь-якого розвитку подій. Тому без гарантій того, що це матиме наслідком довготривалий мир, я не думаю, що воєнний стан може бути скасований», — про це він сказав в інтерв’ю «Радіо Свобода» .

Проблеми підготовки до виборів: реєстр виборців і організація

Голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко в інтерв'ю «Українській правді» сказав, що для підготовки виборів після завершення воєнного стану потрібно буде більше часу, ніж визначає законодавство. Він припускає, що виборчий закон можуть змінити під час або після закінчення воєнного стану.

Журналісти запитали у Діденка, скільки «плюс-мінус» часу треба для того, щоб підготуватися до початку виборчої кампанії.

«Гарне питання, але воно провокує низку зворотних питань, без відповіді на які дуже важко говорити про строки навіть «плюс-мінус». В яких умовах ми опинилися? У нас є деокуповані території чи немає? У нас є оновлене виборче законодавство, яке визначає особливості проведення повоєнних виборів? Які саме процедури там закладені? Чи такого закону взагалі немає? Про які вибори ми говоримо: президентські, парламентські, місцеві, всі одразу? У нас є фінансування підготовчих процедур? Що у нас з безпекою, що у нас із інфраструктурою виборчою? Що у нас із голосуванням за кордоном?» — сказав він.

Діденко додав, що чим більше часу буде, тим краще можна організувати виборчий процес , а чим менше часу — тим, відповідно, гірше.

Окрім того, відкрите питання актуальності реєстру виборців. Діденко каже, що на початку великої війни ЦВК зупинила ведення реєстру, а коли були зняті основні безпекові ризики і посилено кіберзахист, то з грудня 2023 року почали його відновлення.

Він пояснив, що перших пів року бази наповнювали інформацією, яку компетентні органи подавали майже два роки, але в реєстр вона не була внесена. Потім оновлювали адресну базу.

Наразі триває відкриття Особистого кабінету виборців, де можна буде перевірити свої дані в реєстрі, змінити виборчу адресу тощо. Втім, каже Діденко, є і фактична складова питання голосування — є мільйони внутрішньо переміщених осіб і мільйони українців, які виїхали за кордон.

«У нас є окуповані території. Є території, які повністю зруйновані. І фактична інформація про жителів цих населених пунктів у реєстрі не відображається. Бо, якщо громадянин не зареєструвався за новим місцем перебування, то він значиться в реєстрі за старим , навіть якщо це, скажімо, місто Бахмут... ...І тому виникає питання механізму, як цю фактичну невідповідність відобразити і врахувати. В принципі, поки що ніхто не придумав робочого варіанту », — пояснив Діденко.

Виборці можуть змінити виборчу адресу на місце свого фактичного проживання.

«Або ж, якщо ми говоримо про загальнодержавні вибори, людина може змінити місце голосування без зміни виборчої адреси. Ми зараз опрацьовуємо пропозиції до закону про повоєнні вибори і будемо пропонувати Верховній Раді ще більше спростити і розширити ці можливості», — каже голова ЦВК.

Щодо закордонного голосування, то українці мають позначитися якимось чином: сказати свої виборчі адреси чи місце голосування. Окрім того, для громадян за кордоном запроваджують новий механізм голосування. Поки реального рішення, як технічно дати можливість голосувати українцям за кордоном, не знайшлося.

Хто може стати наступним президентом

На президентських та парламентських виборах не зможуть балотуватися, зокрема, особи, які виїхали за кордон , бо вимагається факт постійного проживання на території України протягом останніх п'яти чи 10 років. Така підстава як виїзд за кордон на час воєнного стану не передбачена. Виключення — лікування, навчання й відрядження.

Окрім того проблемним є балотування людей, які були членами заборонених партій. Або люди, щодо яких запроваджені санкції за рішенням РНБО .

«Якщо якась із тих партій, заборонена на підставі судових рішень, подасть у ЦВК виборчий список на реєстрацію, то їй буде відмовлено. Коли ми говоримо про персоналії, хто там у них був, то зараз немає заборон», — пояснює Діденко.

Щодо балотування Зеленського на другий термін — джерела The Economist зазначають, що він, імовірно, планує це.

Сам Зеленський заявляв, що «не знає», чи піде на другий строк .

«Це дуже складне питання. Залежить від того, чим закінчиться війна», — казав Зеленський.

«Слуга Народу» запевняє, що до виборів не готується, але «певні намітки щодо її майбутнього парламентського списку є». У оточенні Зеленського кажуть, що «плану Б» на випадок, якщо рейтинги все ж таки показуватимуть перемогу Залужного в другому турі, у Банкової немає.

Станом на першу половину лютого 2025 року, тобто до загострення відносин України й США, зокрема до суперечки Зеленського і Трампа , 57% українців довіряли президенту, а 37% — не довіряли. Баланс довіри-недовіри становив +20%.

Водночас у період з 14 лютого до 4 березня рівень довіри до Зеленського зріс до 67%, а частка тих, хто не довіряє, знизилася до 29%. Баланс довіри-недовіри становить +38%.

У всіх областях України ситуація з довірою та недовірою майже ідентична.

За даними опитування, довіра президенту трохи нижча на Сході України , але навіть у цьому регіоні більшість довіряють Володимиру Зеленському — 60% довіряють і 36% не довіряють. В інших регіонах (Захід, Центр, Південь) 66-69% довіряють і 28-30% не довіряють йому.

Нагадаємо, Конституція України зазначає, що президента обирають на п'ять років. Тому повноваження Володимира Зеленського мали б закінчитися 20 травня 2024 року.

У листопаді 2024-го центр «Соціальний моніторинг» провів дослідження на тему виборів. У висновку, станом на той час, громадяни віддали б більшість голосів за Валерія Залужного — колишнього головнокомандувача Збройних сил України та посла України у Великій Британії. А чинний глава держави Володимир Зеленський посів би другу сходинку.

Далі голоси українців розділилися б у такий спосіб:

• Петро Порошенко — 7%;
• Кирило Буданов — 6%;
• Дмитро Разумков, Юлія Тимошенко — по 4%;
• Андрій Білецький — 3%;
• Сергій Притула, Віталій Кличко — по 2%;
• Олексій Арестович, Юрій Бойко, Володимир Гройсман — по 1%;
• інший кандидат — 3%.

Ще 15% казали, що їм важко відповісти, а 10% респондентів заявили, що не брали б участі у голосуванні.

Позиція росії та партнерів України щодо проведення виборів

The Economist стверджує, що і президент США Дональд , і російський лідер володимир путін були незадоволені впертістю Зеленського та намагалися схилити його до проведення виборів у розпал війни, сподіваючись, що українці відсторонять його від влади.

Ще наприкінці зими, за даними видання, Зеленський категорично заперечував можливість виборів під час бойових дій. Однак тепер, як зазначається, рейтинги президента піднялись, тож це нібито може вплинути на його рішення .

Також зазначається, що путін і Трамп , хоча й виступали за проведення виборів, можуть бути не зацікавлені у їхній поспішності .

«Спершу вони сподівалися, що вибори приведуть до відставки Зеленського, проте тепер ситуація змінилася, і вони навряд чи сидітимуть склавши руки, поки він швидко рухається до другого терміну. У путіна є важелі впливу — його ракети та дрони можуть ускладнити скасування воєнного стану, не кажучи вже про проведення голосування», — зазначає The Economist.

Окрім того путін пропонував запровадити тимчасове управління в Україні під егідою ООН, щоб за цей час провести президентські вибори , а вже потім укладати мирну угоду.

За його словами, це лише одна з пропозицій, яку він висунув США, європейським країнам, а також із російськими «партнерами та друзями».

Путін стверджує, що раніше вже були приклади тимчасового управління під егідою ООН в інших країнах, зокрема в колишній Югославії, тож так, мовляв, можна зробити й в Україні.

«Для чого? Щоб провести демократичні вибори й привести до влади дієздатний уряд, який має довіру народу. І потім уже з ними починати мирні переговори, підписувати легітимні документи, які визнаватимуть у всьому світі», — заявив очільник кремля.

Путін також додав, що «нацики» нібито мають великий вплив в Україні, і, зокрема, згадав бригаду «Азов», яка «набуває фактичної влади в Україні».

1 квітня Трамп речниця Державного департаменту США Теммі Брюс заявила, що Трамп проти введення в Україні тимчасового управління під керівництвом ООН.

У Держдепі наголосили, що влада в Україні визначається народом згідно з Конституцією.

Окрім того, деякі експерти вважають, що вибори можуть зіграти на руку путіну навіть у разі перемоги Зеленського. Офіцер розвідки передбачає, що у 2025 році внутрішня нестабільність може стати для України більшою загрозою, ніж ситуація на фронті.

Вважається, що передвиборча кампанія може дати росіянам можливість активізувати інформаційно-психологічний вплив через суспільних лідерів, військових і опозиційні сили, аби досягти власних цілей.

Щодо виборів також висловився Кіт Келлог — спецпосланець адміністрації США з питань України та росії.

В інтерв'ю агентству Reuters на початку лютого Келлог казав, що Вашингтон хотів би проведення виборів в Україні, можливо, до кінця року, а особливо в разі досягнення перемир'я з росією у найближчі місяці.

Політика