Не миротворці. Який контингент готує Франція з Британією для України

01 квітня 2025 р. 23:47

01 квітня 2025 р. 23:47

Французький президент після саміту в Парижі 27 березня чітко заявив : франко-британський контингент в Україні не виконуватиме функцію миротворців. Який формат розробляють для майбутньої місії і як він усуває можливість російського вето для її запровадження – Радіо Свобода поспілкувалось з кількома дипломатами в НАТО та пояснює.

Франція та Британія за останні тижні провели низку самітів з європейськими лідерами в Парижі та Лондоні, а також збирали начальників оборонних штабів низки столиць, щоб наблизитися до розуміння, які саме гарантії безпеки вони можуть надати і як виглядатиме у майбутньому контингент іноземних військ в Україні.

Після саміту в Парижі президент Франції Емманюель Макрон наполіг: майбутній контингент, що стане другим безпековим елементом для України після ЗСУ, не виконуватиме функцію миротворців. Це будуть forces de réassurances , що перекладається з французької як «сили для зміцнення впевненості», «сили запевнення», в деяких українських ЗМІ також згадуються як «сили стримування».

Без згоди Росії

Усталеного визначення для майбутньої місії немає, оскільки це нова концепція, яка лише розробляється. Відмова від визначення «миротворці» дозволяє країнам, які формують місію, відійти від усталених норм для цього поняття.

Дипломати в НАТО, з якими спілкувалось Радіо Свобода і які не уповноважені давати офіційні коментарі ЗМІ, тому їхні імена не будуть вказані у цьому тексті, пояснили суть цих відмінностей. Одна з них – можливість уникнути необхідності отримувати згоду Росії.

«Якщо назвати це «миротворчою місією», то зазвичай мається на увазі миротворча місія в рамках ООН, яка вимагає участі в домовленостях обох сторін. А «місія запевнення» не вимагає погодження Росії», – пояснив Радіо Свобода дипломат НАТО.

За словами дипломата, наразі більшість країн, задіяних у дискусіях щодо формування майбутньої місії, не висувають умови, що майбутня місія має бути погоджена з Росією. На цьому наголосив і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський перед зустріччю щодо України у форматі «Веймар+» в Мадриді.

«Україна вирішує, чи можуть і які іноземні війська можуть перебувати на її території. Україна – і ніхто інший», – наполіг Сікорський і додав, що не можна допустити, «щоб Путін диктував, хто може чи не може бути в Україні».

Водночас дипломати зауважують, що наразі кінцеве бачення майбутнього контингенту не визначене і багато залежатиме від мирної угоди та домовленостей про припинення вогню.

Не на лінії розмежування

Ще одна відмінність майбутньої місії від класичного миротворчого контингенту полягає у тому, що війська не будуть розміщені на лінії розмежування. Це те, що французький президент неодноразово підкреслював.

«Вони не призначені для того, щоб бути силами, присутніми на лінії зіткнення. Вони не мають на меті стати силами, які замінять українську армію», – заявив Макрон після саміту в Парижі і пояснив, що війська розмістять «у певних стратегічних місцях» для довгострокової підтримки України та стримування потенційної агресії Росії.

Якими саме можуть бути ці стратегічні місця, Україна має представити своє бачення партнерам найближчим часом, повідомив президент України Володимир Зеленський у Парижі. А президент Франції оголосив про відправку франко-британської військової делегації в Україну під керівництвом начальників штабів збройних сил обох країн, щоб визначити можливості посилення Збройних сил України в усіх сферах – сухопутних, повітряних і морських, враховуючи кількість військовослужбовців, необхідне обладнання та структуру.

За словами радника голови Офісу президента Сергія Лещенка , поки що обговорюються різні варіанти формату роботи франко-британської місії: чи це буде підтримка в тилових містах, чи розгортання поблизу лінії фронту, чи місія взагалі працюватиме за межами України.

«Це спроба знайти нову форму гарантій з боку наших європейських партнерів. І це потребує часу. Тут не потрібно очікувати миттєвих рішень», – зазначив він в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live».

Безпекові «гарантії» чи «домовленості»?

Ще одне формулювання, яке подекуди змінюється, – це «гарантії безпеки», яке західні посадовці частіше замінюють на «безпекові домовленості». Пояснюють це тим, що «гарантії безпеки» у більшості асоціюються із застосуванням Статті 5 НАТО про колективну відповідь усіх країн-членів альянсу в разі нападу на одного з них.

«Домовленості – це більш безпечне поняття. Гарантії означають обов’язки реагувати, майже як у Статті 5. Але насправді таких гарантій, окрім НАТО, зараз не існує. Той самий Будапештський меморандум теж вважався гарантією безпеки, але не був виконаний. Тому ми обережні з цим словом», – пояснив один із дипломатів НАТО.

Водночас він наполіг: місія на чолі з Францією та Британією прагне стати надійним запобіжником від повторного нападу Росії. І в той час як миротворчі місії зазвичай не мають бойових правил ведення, правила «місії запевнення» можуть їх містити і будуть визначені країнами, які в ній братимуть участь. Ефективність майбутньої місії також залежатиме від залучення нового німецького уряду. «Німеччина – другий за величиною постачальник допомоги. Якщо вони приєднаються до ідеї «місії запевнення» – це буде серйозно», – наголосив дипломат.

Участь США – не у вигляді задіяння військ, а більше як сприяння з логістикою та розвідданими – ключова для багатьох учасників для реалізації майбутньої місії, хоч президент Франції і зауважував, що потрібно бути готовими втілити її в життя самостійно. Та все ж в Європі все ще сподіваються на залученість США після того, як основні параметри будуть узгоджені.

«Ми повинні вийти з конкретною пропозицією і представити її США. Ми не повинні демонструвати повну залежність від американської присутності. Має бути самоповага. Ми маємо самі діяти, а потім запросити США приєднатися», – зауважив дипломат НАТО, що представляє одну з європейських держав.

Міністр оборони США Піт Геґсет під час зустрічі у форматі «Рамштайн» в Брюсселі у лютому наполягав, що «будь-які гарантії безпеки повинні бути підкріплені боєздатними європейськими та неєвропейськими військами», а також зауважував, що американські військові не будуть брати участь у такій місії.

«На них не повинна поширюватися стаття 5. Також повинен бути надійний міжнародний нагляд за лінією зіткнення», – додав Геґсет.

Щодо лінії зіткнення, то в разі припинення вогню та підписання миру у зоні розмежування між українськими та російськими військами розглядається можливість розміщення моніторингової місії ООН. Франція та Британія наразі готують юридичні позиції, як саме моніторити припинення вогню в Україні.

Політика