Трампономіка 2.0. Цього разу під ударом увесь світ

04 квітня 2025 р. 13:09

04 квітня 2025 р. 13:09

Дональд Трамп розширив збільшені мита на всю Земну кулю, включно із островами, де живуть лише пінгвіни. Оголошені Білим домом митні тарифи перевищили всі найсміливіші очікування та посіяли зрозуміле занепокоєння. Світ готується до глобальної рецесії, але панікувати рано.

Різка зміна курсу

Пояснення методології встановлення тарифів від адміністрації Трампа принципово зміщує акцент у мотивах тарифної війни США. Основна її мета тепер — змістити існуючі торгові баланси на користь Штатів. Країни, які мали додатне сальдо торгівлі з США (тобто продавали їм більше, ніж купували у них), отримали ставки, що становлять половину від співвідношення частки США у їхньому загальному експорті. Країни ж, що мали із США від'ємне або умовно рівне сальдо зовнішньої торгівлі, отримали фіксовані плюс 10%. Що, на переконання укладачів формули, має зрештою звести дефіцит зовнішньої торгівлі США до нуля.

Нагадаємо, на початках метою тарифної війни було стимулювати повернення американських виробників додому. Ми вже пояснювали, що основний продукт США — послуги, на виробництві яких і сконцентрувався внутрішній ринок, виробництва товарів натомість переносилися до інших країн із дешевшою робочою силою та логістично ближчою сировиною, передусім до Канади, Мексики та Китаю. Тож попередній задум Трампа полягав у перенесенні цих виробництв назад до США.

Та всі ми свідки, якраз найближчі Канада і Мексика уникнули чергового підвищення мит , і не тому, що вже отримали надбавку у 25% на ввезення всіх товарів. Адже потім адміністрація Трампа уточнила, що підвищене мито застосовуватиметься лише для товарів поза торговою Угодою між Сполученими Штатами, Мексикою та Канадою (USMCA). Угодою ж при цьому охоплені дуже місткі сектори — сільське господарство, автомобілебудування, фарма, ІТ тощо. Тож ці дві країни зрештою уникнули найгіршого сценарію, за якого розвалювалися всі існуючі ланцюги спільного виробництва та закривався основний ринок продажів, а США вже не так бояться ризиків товарного дефіциту на основні продукти споживання .

Натомість на перший план у тарифній війні вийшла боротьба із дефіцитом зовнішньої торгівлі , який у Штатах становить майже 4% ВВП і є постійним ще з 70-х років минулого століття. За хронічно від'ємних показників відчуття ошуканості зрозуміле. Як і ворог. Його Трамп визначив ще під час свого першого президентства, зауваживши, що частка Китаю у зовнішньоторговельному дефіциті Штатів із початку нульових впевнено зросла від п’ятої частини до половини. Мита підвищили ще тоді.

На 2024 рік частка товарів, що надходили до США без мит, у Мексики становила 99,9%, у Канади — 98,2, а у Китаю — вже лише 38%. Але драконівськими мита не були, середній тариф на китайські товари, з урахуванням обсягів торгівлі, однаково ледь сягав 3%. Звісно, це відчутно більше за 0,12% у Канади, але з нинішніми 54% не порівняти.

Однак на торговий дефіцит жорсткіші умови для Китаю не вплинули, він зростав і надалі, бо китайські товари на американських полицях радо замістив імпорт з інших країн, зокрема з В'єтнаму, Південної Кореї та Індії.

Наступ широким фронтом

Тож цього разу Трамп пішов широким фронтом, ні про кого не забувши. Мита загалом накладені на 180 країн світу, з них 60 — отримали ставки, вищі за «універсальні» на 10% .

Власне, масштабність упровадження нових митних тарифів і викликає чимале занепокоєння у світі, аж до розмов про глобальну рецесію і порад американцям від цілком притомних аналітиків робити запаси мила та зубної пасти. Паніка зрозуміла: прогноз з урахуванням такої кількості країн, товарних операцій, виробничих ланцюгів і можливих дзеркальних відповідей неможливий навіть у часи активного використання ШІ .

Утім, дещо вже зараз ясніше ясного — основний удар США завдали по другій економіці світу .

Після впровадження 54% мит тільки прямі втрати Китаю від обмеженого доступу на ринок США можуть сягнути 510 млрд дол . Товари, за якими буде зафіксований найбільший мінус, ми змоделювали з допомогою Observatory of Economic Complexity ( див. рис. 1 ). Як бачимо, це не сировина, а перелік доволі специфічної готової продукції, покупців на заміну для якої варто шукати лише у зрілих економіках, а зважаючи на китайські обсяги — у великих зрілих економіках. Тож навряд чи Китай зможе швидко й без проблем знайти заміну Штатам і точно матиме чималий клопіт. Особливо якщо на внутрішньому ринку у тебе наразі дефляція та спад попиту.

Китайські економісти впевнені , що катастрофи не станеться, у Goldman Sachs тим часом уже спрогнозували скорочення ВВП Піднебесної на 1,7%, зменшення загального експорту — на 4,5, а експорту до США — на 30% . Гіркого присмаку додає той факт, що чимало китайських виробників ще напередодні виборів у США почали переносити виробництва до В'єтнаму та Таїланду, але після того, як В’єтнам отримав мито у 46%, а Таїланд — у 36%, ці інвестиції виявилися марними.

Охочих замінити сам Китай у Штатах було б немало, але не всі вони відтепер у рівних умовах. З країн, які могли б доволі швидко вийти на американський ринок із аналогічними товарами ( див. рис. 2 ), лишилися тільки Мексика та Канада, яким повернули USMCA.

Тож поки Східна Азія на чолі з Китаєм слабшатимуть, Північна Америка вочевидь ставатиме сильнішою .

Вплив на ЄС не буде таким драматичним, але непомітним його теж не назвеш. З-поміж країн Союзу основним торговим партнером США є Німеччина, до п'ятірки також входять Ірландія, Італія, Франція та Нідерланди. Відповідно, саме ці економіки Союзу найбільше постраждають від впровадження 20% мита з боку США. Німеччина та Італія в основному за рахунок поставок автомобілів, Ірландія — медикаментів, вакцин і хімікатів, Франція та Нідерланди — нафтопродуктів. Обсяги поставок порівняно невеликі, переспрямувати їх на інші ринки буде нескладно, але тимчасовий шок країни однаково відчують: Німеччина в обсязі 156 млрд дол., Ірландія — 71,6 млрд, Італія — 70,5 млрд, Франція — 51 млрд, Нідерланди — 32,9 млрд дол .

А що ж Україна? Будемо відверті, оголошені 10% мита навряд чи суттєво підірвуть українську економіку. Наша торгівля із США завжди була млявою, за рідкісними винятками не безмитною та здебільшого орієнтованою на металургійну продукцію, виробники якої після повномасштабного вторгнення в перманентній кризі. За рештою товарів (як-то рослинна олія, фруктові соки чи шоколад) поставки настільки незначні, що знайти на них інших покупців не буде проблемою. Та не спішіть радіти, світова криза навряд нас омине, адже цілком може знизити попит на український експорт у наших основних партнерів, якщо ті ослабнуть.

Ймовірно, посилиться і тиск з боку великих бізнесів щодо відкриття доступу на місткий і платоспроможний ринок РФ, наразі недоступний для більшості через санкції, але дуже ласий за нинішніх умов.

Торгівля зі Штатами для більшості основних торгових партнерів була ну дуже привабливою — середня ставка мит становила близько 3%, значна кількість товарів постачалася взагалі за нульовими ставками . І для всіх без винятку ці умови вже не діятимуть, що не минеться непомітно.

Глобальний струс

Після останніх митних рішень середня ефективна митна ставка у США з 3% зросте орієнтовно до 22% , за оцінками Bloomberg Economics, а за прогнозом президента Inflation Insights LLC Омайра Шаріфа — від 25 до 30%. Але навіть універсальні 10% — багато, якщо ваша країна активно торгувала з США.

Головний економіст Moody's Analytics Марк Занді зазначив , що нинішнє підвищення мит Штатами цілком порівнюване з імпортними митами, які країна запровадила в 1930-х роках і які сприяли Великій депресії. Наразі економіка США міцніша, тому про депресію не йдеться, але рецесія, тобто тривалий спад економічної активності в усіх секторах, і стагнація (відсутність економічного зростання) — головні наслідки нинішньої митної політики Білого дому, на переконання економіста Moody's.

Економіст Сем Томбс із Pantheon Macroeconomics підрахував, що за інших рівних показник інфляції у США може зрости із 2,8 до 4,8% . Нас такими цифрами не налякати, але для звиклих до стабільності американців це відчутне підвищення, у «ковідну» кризу найвищий зафіксований у США показник інфляції становив 5,6%.

Втім, із часом певна ринкова «компенсація» можлива — за рахунок скорочення обсягів імпорту долар зміцнюватиметься, що в перспективі може дещо здешевити імпорт для американців. Також американські аналітики сподіваються, що місцеві дистриб’ютори, які роками непогано заробляли на безмитних поставках, розділять із споживачами «тарифний тягар» і не закладатимуть у кінцеві ціни всі, пов'язані зі зростанням мит, витрати.

Є сподівання, що намагатиметься пом'якшити ситуацію і Федеральний резерв США, хоча його рішення простими не будуть .

З одного боку, підвищення інфляції вимагатиме від них жорсткої монетарної політики, тобто підвищення ключової ставки. Натомість підтримка економічного зростання та стримування безробіття потребуватимуть, з іншого боку, зниження ключової ставки та режиму монетарного пом'якшення.

Власне, вибір Федеральної резервної системи, крім іншого, визначить глибину глобальної кризи, адже облікова ставка ФРС напряму впливає на фондовий ринок США — букет глобальних компаній. Якщо ставка підвищується, то, з одного боку, зростають витрати компаній на обслуговування боргів, які всі вони мають, а значить, скорочуються прибутки, з іншого — ціни на акції компаній знижуються, адже здебільшого вони прив'язані до прогнозованих майбутніх грошових потоків. Власне, ринки вже відреагували легкою панікою: індекс Dow Jones втратив 2,7%, індекс S&P500 — понад 3,2, індекс Nasdaq — 4%.

Отже, маємо такі фактори, які потенційно можуть розхитати світову економіку: власне, безпрецедентний масштаб поширення мит і розміри ставок; імовірність стагнації у першій економіці світу, що вплине на всіх її партнерів; її опосередкований вплив на фондовий ринок і прибутки глобальних компаній; очікуваний спад у другій економіці світу та вплив на її основних партнерів; імовірні дзеркальні мита у відповідь від решти країн.

Охолодження буде стільки, що мало не здаватиметься, але панікувати зарано. Глобальні ринки переживали чимало потрясінь і завжди адаптувалися до нової реальності швидше, ніж очікували прогнозисти. Додаткова диверсифікація, як і незначне охолодження цілком можуть виявитися не тортурами, а оздоровчими процедурами. Тим паче що зухвалі мита Трампа, впроваджені без жодних передбачених консультацій із Світовою організацією торгівлі, ставлять на міжнародному економічному праві такий же жирний хрест, який вторгнення Путіна в Україну поставило на міжнародному праві. Тож загартовуватися давно час.

Політика