Що означає «примусити Путіна» зупинити війну? Інтерв'ю із радником голови ОП Подоляком

05 квітня 2025 р. 00:01

05 квітня 2025 р. 00:01

Як Україна фіксує порушення Росією домовленостей зі США про зупинку ударів по енергооб'єктах? Чи є взагалі спосіб примусити Путіна зупинити війну? Як Україні відстоювати свої інтереси під тиском США і Росії? І чи треба Володимиру Зеленському брати участь у виборах, коли таки війна завершиться?

Про це в ефірі телеканалу «Настоящее время» , створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», розпитували радника голови Офісу президента України Михайла Подоляка.

– Давайте почнемо з домовленостей щодо ударів по енергетичних об'єктах – схоже, вони не працюють?

– Вони не працюють в односторонньому форматі, тобто Російська Федерація їх порушує.

Давайте зафіксуємо це юридично: переговори у двохраундовому, а точніше, паралельному форматі США – Росія, США – Україна відбулися 23 і 24 березня.

Ми вважаємо, що з 25 березня набув чинності формат припинення ударів по енергетиці, по енергетичній інфраструктурі. Сторонами були надані списки об'єктів. І, починаючи з 25 березня, Росія завдала багаторазових ударів, зруйнувавши розподільчі мережі в Полтаві, у Кривому Розі, у Харкові, у Херсоні тощо.

Документальні докази цього передані нашим американським партнерам.

Тобто Росія поки що не дотримується навіть цього першого кроку формули, запропонованої Сполученими Штатами.

Ще раз підкреслю: Україна ретельно дотримується домовленостей. У нас є рух до всеосяжного припинення вогню, і першим кроком є не завдавання ударів по енергетиці.

Сполучені Штати, звісно, можуть контролювати виконання цих рішень: у них є достатньо інструментів технічної та технологічної розвідки тощо.

Поки що, Росія продовжує завдавати ударів по інфраструктурі. Ба більше, вона посилила удари по місцях масової житлової забудови, по центрах міст.

Кількість ударів російських безпілотників по Україні зросла більш ніж на 50 відсотків з моменту початку мирних переговорів під проводом США в середині лютого, як показав аналіз, проведений британським виданням Telegraph. За 30 днів після 18 лютого, коли розпочалися мирні переговори, Росія здійснила 4 776 ударів з безпілотників, порівняно з 3 148 ударами за 30 днів до цього, згідно з останніми даними командування Повітряних сил Збройних сил України.

– Ви кажете, що 23 березня були передані списки. А чи ці домовленості якось були закріплені на папері?

– Безсумнівно, це було обговорено. Існує формат припинення ударів по енергоінфраструктурі, і домовленість була такою, що сторони надають списки енергооб’єктів і передають їх стороні–посереднику.

У цьому випадку – Сполученим Штатам. Україна передала свій список.

– Було обговорено і передані списки, а документа угоди про припинення вогню не існує. Правильно?

– Я не думаю, що тут могла би бути угода, яка підписується. Так, є посередник, який бере списки енергооб’єктів і передає їх іншій стороні.

– Якщо ви фіксуєте порушення цих домовленостей – чи хтось ще на місці це фіксує серед третіх сторін? Іноземні спостерігачі?

– На місці – ні. На місці достатньо документальної фіксації.

Якщо є удар по розподільчих мережах у Полтаві, то достатньо зафіксувати це так, як ми робимо протягом усієї війни.

Фіксація здійснюється правоохоронними органами України.

Для Сполучених Штатів ці документальні дані надаються. Відповідно, США можуть відстежувати удари, руйнування мереж, використовуючи свої аерокосмічні засоби спостереження, якщо їм потрібно верифікувати порушення цього перемир’я в енергетичній сфері.

– До іншої теми: Володимир Зеленський зробив заяву щодо мирних переговорів, зазначивши, що в найближчі тижні та місяці можна «дотиснути росіян» і таким чином досягти швидшого припинення вогню. Чи маєте ви розуміння, про що говорить український президент? Хто і як зараз може «дотиснути»?

– Абсолютно, є розуміння. Звичайно, президент має рацію. Дивіться, у нас синхронізовані позиції.

Україна синхронізувала свої позиції з американською стороною, і європейці нас підтримують у цьому питанні.

Ми готові до безумовного припинення вогню і до того, щоб це контролювалося, відстежувалося тощо – до всеосяжного припинення вогню.

Ще раз підкреслю: на суші, на морі та в повітрі. Це дуже важливо уточнити.

Адже Росія, наприклад, коли говорить про «удари по енергетиці», водночас не говорить про те, що готова припинити удари по цивільній інфраструктурі загалом.

Якщо ми говоримо про море, то Україна має на увазі ненанесення ударів по портовій інфраструктурі – це Очаків, Одеса, Миколаїв .

А Росія додає сюди якісь політичні вимоги, які не мають жодного стосунку до припинення вогню.

Так ось, для нас ці всі формати є безумовними, ми готові їх дотримуватися в повному обсязі й надати будь-які доступи в будь–які місця для їхньої верифікації.

Щодо Росії, то, звичайно, без примусу нічого не буде. І президент тут абсолютно правий.

Що таке примус? Це або жорсткий санкційний тиск, або обмеження доступу Росії до глобальних фінансових ринків, щоб вона не заробляла гроші .

– Ви маєте на увазі тиск з боку США?

– Так, звісно.

Ось була цікава ініціатива, невідомо, наскільки вона буде реалізована в Конгресі США: ініціатива [сенаторів] Блюменталя і Грема про необхідність запровадження вторинних 500% мит і вторинних санкцій на ті країни, які у великих обсягах купують російську нафту, або ж вони мають відмовитися від її закупівель.

Це буде виправдано з фінансової точки зору: немає сенсу купувати надзвичайно дорогу нафту, якщо на ринку буде більше пропозиції.

Сьогодні ми бачимо, що ОПЕК, мабуть, усе-таки буде готовий, за винятком Росії, до збільшення видобутку та постачання нафтових ресурсів на глобальний ринок.

Ось вам прямий і дуже потужний інструмент – він різко обмежує фінансові можливості, зокрема отримання коштів, які потім спрямовуються на рекрутинг, тобто мобілізацію людей та їх відправку на війну.

Я думаю, що ці інструменти й будуть застосовані Сполученими Штатами.

Адже, на мою думку, очевидно, що Путін не має наміру зупиняти війну лише через переговори. Без примусу він цього не зробить.

Крім того, його останні заяви, як і заяви Росії загалом, свідчать про зневажливе ставлення до репутації Трампа і до його пропозиції.

– Не можу не запитати про вибори. Ви заперечували інформацію про те, що в Офісі президента готуються до можливих виборів під час воєнного стану. Але якщо буде перемир’я і воєнний стан скасують, якщо будуть оголошені вибори, чи піде Зеленський на другий термін?

– Ох, це не до мене питання, звісно.

Але я вважаю, що він (Зеленський) має йти на другий термін. Він глибоко залучений у війну і розуміє, як з неї виходити.

Але це його рішення. Він ухвалюватиме його, виходячи зі свого уявлення про те, що потрібно робити далі.

Моя ж позиція в цьому незмінна протягом усього цього часу.

Я завжди говорю про те, що президент Зеленський має йти на другий термін.

І він має всі шанси здобути перемогу, враховуючи, наскільки ефективно сьогодні побудовано відносини Зеленського із зовнішнім ринком, наскільки суб'єктно виглядає Україна з погляду тих можливостей, які відкрилися перед країною.

Тим більше, ці можливості потрібно буде продовжувати реалізовувати після війни, нам потрібна буде консолідована підтримка наших партнерів – не тільки європейських, а й американських.

Я думаю, що тут Зеленський, звичайно, може відіграти дуже позитивну роль.

Політика